До складу Софіївської сільської ради входять 3 населені пункти: Софіївка, Іванівка, Глибокий Ріг. Нині там проживає 260 осіб, з яких працездатних – 131, пенсіонерів – 82, дітей дошкільного віку – 16, шкільного – 33, молоді – 34. Протягом 2011 року народилася лише одна дитинка, натомість померло 8 людей. Наявних господарств у сільраді – 106.
Своє ключове річне зібрання софіївська громада проводила у Іванівському клубі. Завідуюча Валентина Моцар, не шкодуючи сил, перетворила його у справжній заклад культури – чистенький, теплий, пофарбований і поклеєний. Навіть не скажеш, що цьому клубу добрих сто літ! Тож представники районної влади – заступник голови РДА з гуманітарних питань Володимир Карпенко, головний спеціаліст управління праці й соцзахисту Анна Бєлінська, дільничний інспектор РВ УМВС України Юрій Капітан відразу зняли свої пальта і охоче спілкувалися з місцевими громадянами. Чітко і доступно відповіли на усі поставлені питання, повно змалювали ситуацію в районі.
А відкрив сільський сход голова Роман Циганок. Назвав основні проблеми, як то недовиконання доходної частини бюджету, незрозуміле ставлення щорських ремівців до випилювання аварійних дерев (до речі, всі необхідні документи для роботи давно зібрані, про що керівництву енергетиків повідомлено), стан великих і маленьких доріг різних підпорядкувань, курсування рейсового автобуса «Щорс – Гута Студенецька». Власне, про цей автобусний маршрут говориться щоразу, коли у село навідуються чиновники, але віз і досі там… І старі, й малі їздять, немов бджоли у вулику. Звикли до тряски по безкінечних вибоїнах, духоти і загазованості. Позіхають: все ж краще, ніж пішки чи велосипедом до райцентру діставатися. Наприклад, мені одна жінка розповіла, яка щаслива була, всунувшись на одній нозі у цей автобус. І дарма, що цілу дорогу у неї півпальта з-за дверей виглядало, і більшість гудзиків відлетіло. Зате на базар потрапила!..
У своїй стислій доповіді сільський голова торкнувся теми співпраці із закупівельниками молока, охарактеризував роботу фельдшерсько-акушерського пункту, бібліотеки, сільських магазинів (принагідно подякувавши приватним підприємцям і особисто Леоніду Тебенку), поінформував про прийняте рішення щодо перенесення сільської ради з села Софіївка в Іванівку (в пустуюче приміщення колишньої контори колгоспу). Мотивація проста – так захотіли місцеві депутати і виборці.
Хвилю емоцій викликали судження про використання сум самооподаткування, але найбільше – про придбання бика-заплідника і поновлення дії сільського млина. Скажете: така довга борода у таких банальних проблем? Цьогоріч надію на найближче їхнє вирішення учасники сходу поклали на своїх обласних, районного депутатів, виконавчий комітет сільради. А ще – на нового господарника, який заявляє про себе все потужніше і потужніше (бере в оренду паї) – директора псп «Прогрес» Сергія Бобровника, його представника Володимира Гвоздьова. Названі керівники на сход не приїхали, але твердо обіцяли власникам корів покласти край їхнім поневірянням.
Громада обіцянкам повірила, згадавши мудру приказку: «Хто стукає, тому і відчиняють…»
Олена КОМПАНЕЦЬ, фото автора
Своє ключове річне зібрання софіївська громада проводила у Іванівському клубі. Завідуюча Валентина Моцар, не шкодуючи сил, перетворила його у справжній заклад культури – чистенький, теплий, пофарбований і поклеєний. Навіть не скажеш, що цьому клубу добрих сто літ! Тож представники районної влади – заступник голови РДА з гуманітарних питань Володимир Карпенко, головний спеціаліст управління праці й соцзахисту Анна Бєлінська, дільничний інспектор РВ УМВС України Юрій Капітан відразу зняли свої пальта і охоче спілкувалися з місцевими громадянами. Чітко і доступно відповіли на усі поставлені питання, повно змалювали ситуацію в районі.
А відкрив сільський сход голова Роман Циганок. Назвав основні проблеми, як то недовиконання доходної частини бюджету, незрозуміле ставлення щорських ремівців до випилювання аварійних дерев (до речі, всі необхідні документи для роботи давно зібрані, про що керівництву енергетиків повідомлено), стан великих і маленьких доріг різних підпорядкувань, курсування рейсового автобуса «Щорс – Гута Студенецька». Власне, про цей автобусний маршрут говориться щоразу, коли у село навідуються чиновники, але віз і досі там… І старі, й малі їздять, немов бджоли у вулику. Звикли до тряски по безкінечних вибоїнах, духоти і загазованості. Позіхають: все ж краще, ніж пішки чи велосипедом до райцентру діставатися. Наприклад, мені одна жінка розповіла, яка щаслива була, всунувшись на одній нозі у цей автобус. І дарма, що цілу дорогу у неї півпальта з-за дверей виглядало, і більшість гудзиків відлетіло. Зате на базар потрапила!..
У своїй стислій доповіді сільський голова торкнувся теми співпраці із закупівельниками молока, охарактеризував роботу фельдшерсько-акушерського пункту, бібліотеки, сільських магазинів (принагідно подякувавши приватним підприємцям і особисто Леоніду Тебенку), поінформував про прийняте рішення щодо перенесення сільської ради з села Софіївка в Іванівку (в пустуюче приміщення колишньої контори колгоспу). Мотивація проста – так захотіли місцеві депутати і виборці.
Хвилю емоцій викликали судження про використання сум самооподаткування, але найбільше – про придбання бика-заплідника і поновлення дії сільського млина. Скажете: така довга борода у таких банальних проблем? Цьогоріч надію на найближче їхнє вирішення учасники сходу поклали на своїх обласних, районного депутатів, виконавчий комітет сільради. А ще – на нового господарника, який заявляє про себе все потужніше і потужніше (бере в оренду паї) – директора псп «Прогрес» Сергія Бобровника, його представника Володимира Гвоздьова. Названі керівники на сход не приїхали, але твердо обіцяли власникам корів покласти край їхнім поневірянням.
Громада обіцянкам повірила, згадавши мудру приказку: «Хто стукає, тому і відчиняють…»
Олена КОМПАНЕЦЬ, фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий