25 жовтня вже не за горами, як не за горами і наш вибір тих, хто представлятиме міську, сільські, районну і обласну ради. Про вибори мера (цим словом люди - коротко і зрозуміло - називають міського голову) взагалі говорять найбільше. Говорять різне: і хороше, і не дуже...
Люди розуміють, що новообрана влада працюватиме лише два роки, а не п’ять, бо Верховна Рада у першому читанні встигла ухвалити зміни до Конституції України, якими й передбачені такі короткі строки. Все це у зв’язку з децентралізацією. І якщо після виборів знайдеться 300 голосів, щоб ці зміни „зажили”, то за два роки ми знову підемо на виборчі дільниці. Словом, нинішнім народним обранцям хоч-не-хоч, а доведеться силу й кошти витратити, аби їм люди повірили, аби за них проголосували. Два роки – короткий термін, щоб сподобатися електорату, чи не тому дехто з депутатів покладається на ту політичну силу, яка їх висувала. А ось у керівників громад такий варіант не пройде. Кому-кому, а їм доведеться подивитися народу у вічі.
Газета поцікавилася у пересічних перехожих, яким мусить стати їхній „мер”, щоб отримати кредит довіри ще хоча б на одну каденцію. І ось які відповідні ми почули.
Тетяна ШЕВЧЕНКО, медсестра:
– По-перше, мер повинен мати ділові якості, по-друге, бути мобільним у спілкуванні, по-третє, заслужили довіру людей, щоб цінували його за конкретні справи. Приміром, за програми розвитку як міста загалом, так і окремих галузей.
Людмила ІСАЧЕНКО, перукар:
– Бачу мером молоду, освічену людину, порядну і авторитетну, яка б дбала за дітей, людей похилого віку, інвалідів. Він має підібрати команду фахівців, теж з незаплямованою репутацією. Щоб про цю команду анекдоти не розказували, щоб усі заступники і секретар були з відповідним знанням справи, щоб не крали, були не судимі, і бачили й чули людей – з болями, труднощами, радістю. Таким пам’ятаю Івана Буштрука. Ото був мер!
Олександр ЖЕРДЕНКО, пенсіонер:
– З переліку осіб, які зареєструвалися кандидатами на посаду мера, бачу двох, які, як на мене, зможуть достойно представляти наше місто. Перевагу віддам тому, хто знає і вміє працювати, добре зарекомендував себе на посадах, які обіймав чи обіймає. Звісно, один мер з усіма проблемами не впорається, тому його заступники, депутати, виконком мають дивитися в одну сторону, визначати головні завдання.
Василь СТУПИЧ, екіпірувальник локомотивного депо „Щорс”:
– Мера я бачу хорошою людиною, котра б для міста робила все сповна. Наприклад, це і ремонт доріг, і освітлення вулиць, і облаштування гідропарку, пляжу, дитячих і спортивних майданчиків. У місті є порожні будинки, занедбані, розвалюються. Можливо, десь би зробити соціальний гуртожиток. А взагалі меру треба бути відповідальним: пообіцяв – зробив!
Олександр ХОВПУН, приватний підприємець:
– Черговий мер у Щорсі – це чергова зарплата якоїсь людини, котра, на моє переконання, нічого суттєвого в місті не зробить. Я змін не бачу, оскільки з усіх претендентів на це крісло ніхто конкретно (з обґрунтуванням) не говорить про інвесторів. А без інвестицій ніякого розвитку не буде. Одні лише красиві гасла і порожні обіцянки!
Ольга ФЕДОСЕНКО, продавець:
– Оскільки я є членом однієї з комісій, що працюватиме на виборах, то агітувати і говорити конкретику про людину, за яку голосуватиму, не маю права. Хоча я визначилась, і свою думку, мабуть, не зміню. Віддам свій голос за майбутнє міста, за те, щоб Щорс чи Сновськ був привабливим і для корінних жителів, і для гостей. Жодного пристойного громадського туалету нема, жодного готелю, ну хіба це нормально?
Ніна ТЕРЕЩЕНКО, пенсіонерка:
– Скажу чесно: наш Щорс був колись значно чистішим і охайнішим. Міська влада була серед людей. Думаю, що у майбутньому все має стати на місце: щорсівчани оберуть достойного лідера, досвідченого, порядного, не поміченого у сумнівних оборудках. Все буде добре!
Розмовляла Олена КОМПАНЕЦЬ
Люди розуміють, що новообрана влада працюватиме лише два роки, а не п’ять, бо Верховна Рада у першому читанні встигла ухвалити зміни до Конституції України, якими й передбачені такі короткі строки. Все це у зв’язку з децентралізацією. І якщо після виборів знайдеться 300 голосів, щоб ці зміни „зажили”, то за два роки ми знову підемо на виборчі дільниці. Словом, нинішнім народним обранцям хоч-не-хоч, а доведеться силу й кошти витратити, аби їм люди повірили, аби за них проголосували. Два роки – короткий термін, щоб сподобатися електорату, чи не тому дехто з депутатів покладається на ту політичну силу, яка їх висувала. А ось у керівників громад такий варіант не пройде. Кому-кому, а їм доведеться подивитися народу у вічі.
Газета поцікавилася у пересічних перехожих, яким мусить стати їхній „мер”, щоб отримати кредит довіри ще хоча б на одну каденцію. І ось які відповідні ми почули.
Тетяна ШЕВЧЕНКО, медсестра:
– По-перше, мер повинен мати ділові якості, по-друге, бути мобільним у спілкуванні, по-третє, заслужили довіру людей, щоб цінували його за конкретні справи. Приміром, за програми розвитку як міста загалом, так і окремих галузей.
Людмила ІСАЧЕНКО, перукар:
– Бачу мером молоду, освічену людину, порядну і авторитетну, яка б дбала за дітей, людей похилого віку, інвалідів. Він має підібрати команду фахівців, теж з незаплямованою репутацією. Щоб про цю команду анекдоти не розказували, щоб усі заступники і секретар були з відповідним знанням справи, щоб не крали, були не судимі, і бачили й чули людей – з болями, труднощами, радістю. Таким пам’ятаю Івана Буштрука. Ото був мер!
Олександр ЖЕРДЕНКО, пенсіонер:
– З переліку осіб, які зареєструвалися кандидатами на посаду мера, бачу двох, які, як на мене, зможуть достойно представляти наше місто. Перевагу віддам тому, хто знає і вміє працювати, добре зарекомендував себе на посадах, які обіймав чи обіймає. Звісно, один мер з усіма проблемами не впорається, тому його заступники, депутати, виконком мають дивитися в одну сторону, визначати головні завдання.
Василь СТУПИЧ, екіпірувальник локомотивного депо „Щорс”:
– Мера я бачу хорошою людиною, котра б для міста робила все сповна. Наприклад, це і ремонт доріг, і освітлення вулиць, і облаштування гідропарку, пляжу, дитячих і спортивних майданчиків. У місті є порожні будинки, занедбані, розвалюються. Можливо, десь би зробити соціальний гуртожиток. А взагалі меру треба бути відповідальним: пообіцяв – зробив!
Олександр ХОВПУН, приватний підприємець:
– Черговий мер у Щорсі – це чергова зарплата якоїсь людини, котра, на моє переконання, нічого суттєвого в місті не зробить. Я змін не бачу, оскільки з усіх претендентів на це крісло ніхто конкретно (з обґрунтуванням) не говорить про інвесторів. А без інвестицій ніякого розвитку не буде. Одні лише красиві гасла і порожні обіцянки!
Ольга ФЕДОСЕНКО, продавець:
– Оскільки я є членом однієї з комісій, що працюватиме на виборах, то агітувати і говорити конкретику про людину, за яку голосуватиму, не маю права. Хоча я визначилась, і свою думку, мабуть, не зміню. Віддам свій голос за майбутнє міста, за те, щоб Щорс чи Сновськ був привабливим і для корінних жителів, і для гостей. Жодного пристойного громадського туалету нема, жодного готелю, ну хіба це нормально?
Ніна ТЕРЕЩЕНКО, пенсіонерка:
– Скажу чесно: наш Щорс був колись значно чистішим і охайнішим. Міська влада була серед людей. Думаю, що у майбутньому все має стати на місце: щорсівчани оберуть достойного лідера, досвідченого, порядного, не поміченого у сумнівних оборудках. Все буде добре!
Розмовляла Олена КОМПАНЕЦЬ
Комментариев нет:
Отправить комментарий