Незабаром у працівників залізниці – професійне свято. Пропонуємо читачам „Променя” розповідь про сьогодення локомотивного депо, підприємства, яке традиційно відіграє велику роль у житті районного центру.
Для початку варто навести трохи статистичної інформації. За словами головного інженера депо С.Котляревського, цьогоріч на роботу залізниці продовжила впливати війна, яка триває на сході України. Наслідком бойових дій стало зменшення кількості як вантажних, так і пасажирських потягів, які раніше рухалися через Щорс. Результат відомий: показник так званої теплотяги суттєво знизився. За підсумками 9 місяців 2015 року план з обсягу перевезень (млн. т/км брутто) виконано на 77,4%. Якщо вести мову про види руху, то показник вантажоперевезень склав 70%. Вантажних потягів проведено 660 одиниць (за той же період торік – 1152). Великовагових потягів (якими за раз можна транспортувати понад 6000 тонн вантажу) було 234, понаднормово ними перевезено 254 тис. 598 тонн. Стосовно пасажирських перевезень: план майже вдалося виконати (99,9%). Проведено 875 пасажирських потягів (за аналогічний період 2014 року - 1509) і 1078 приміських. Причому технічна швидкість приміського руху трохи зросла – з 43,8 км/год. до 44,8. Підсумовуючи вищенаведене, доводиться констатувати: загалом роботи для локомотивних бригад поменшало. Але керівництво депо вирішило не скорочувати штат, сподіваючись, що в майбутньому ситуація виправиться. Тимчасово трьох помічників машиністів переведено в слюсарі. Також деяких машиністів відряджають у депо Жмеринки, Коростеня. Подібні варіанти за нинішніх непростих обставин є цілком прийнятними.
Разом з тим депо добре забезпечене виробничими замовленнями. Підприємство має можливість виготовляти 178 найменувань різноманітних деталей. Зараз замовники сформували попит на 50 найменувань, але у разі необхідності щорські спеціалісти здатні оперативно налагодити утричі більше постачання. (Протягом 9 місяців деталей виготовлено на суму 1 мільйон 283 тисячі гривень). Продукція депо спрямовується переважно за замовленнями служби приміських перевезень (Фастів, Чернігів). Також поступово, але відчутно зростає кількість місцевих замовлень, переважно – від населення. Функціонує і „столярка”, де на даний час роблять віконні рами для депо в Козятині.
У депо „Щорс” думають про перспективу, освоюючи нові види діяльності. Так, інженер Д.Копилов і його колега С.Халімон пройшли додаткове навчання в Шепетівці, де опанували перемотку електродвигунів. Тепер на підприємстві створено спеціалізовану міні-дільницю, послугами якої користуються не лише у Щорсі, а й у Конотопі. Причому на досягнутому вони не зупинилися, вже в осяжній перспективі маючи намір активніше працювати в такій сфері, як дефектоскопія.
Проте найсерйозніша новація в депо - це отримання першого замовлення на ремонт кліщевинно-вагонного уповільнювача. (Спеціальної конструкції для гальмування вагонів). До останнього часу такі ремонті роботи замовлялися на одному із заводів Запоріжжя. Проте навесні у Щорсі побували керівники Південно-Західної залізниці та служби сигналізації та зв’язку, які ознайомилися з технічними можливостями нашого депо і запропонували взятися за нову справу. Певний час тривала підготовка відповідної документації й ось уже днями перший відремонтований кліщевинно-вагонний уповільнювач планується відвантажити замовнику (на станцію „Дарниця”). Причому, як сказав головний інженер С.Котляревський, у Щорсі вартість робіт нижча, ніж у Запоріжжі, майже на чверть. За попередніми підрахунками, обсяг подібних замовлень такий, що забезпечить роботою щорських ремонтників на найближчі кілька років. Тобто підтвердилося відоме правило: хто шукає роботу – той її знаходить. І тому не даремно у жовтні зарплатня у депо підвищилася на 5%.
У цеху цьогоріч троє робітників вийшли на пенсію, але навіть неповним складом колектив виконує поставлені завдання. Поступово приходять молоді кадри. Не так давно прийшли працювати двоє нових токарів (після спеціального навчання у Вінниці), ще один такий спеціаліст поповнить штат депо найближчим часом.
І правильно кажуть, що головний потенціал підприємства – не виробнича база, а робочі традиції та професійність колективу. Серед кращих – майстер О.Іллєнко (відзначений Почесною грамотою Південно-Західної залізниці), слюсар М.Ткаченко (нагороджений знаком „Залізнична слава” ІІ ст.), електрогазозварювальник В.Довгаль (йому оголошено подяку керівництва Укрзалізниці), заступник начальника В.Борщ (отримав відзнаку „За сприяння розвитку Південно-Західної залізниці»). Підсумовуючи ж свою розповідь, С.Котляревський доречно зауважив: „Жити і працювати під час серйозних випробувань для країни або реформ легко не буває. Але залізниця взагалі й наше депо зокрема можуть утримати репутацію локомотива вітчизняної економіки. Головне – правильно і ефективно для держави використати потенціал галузі. Залізничники свою роботу знають, довівши відданість професії конкретними справами. І це вселяє певний оптимізм на майбутнє”.
Олег МІРОШНИЧЕНКО, фото автора
Для початку варто навести трохи статистичної інформації. За словами головного інженера депо С.Котляревського, цьогоріч на роботу залізниці продовжила впливати війна, яка триває на сході України. Наслідком бойових дій стало зменшення кількості як вантажних, так і пасажирських потягів, які раніше рухалися через Щорс. Результат відомий: показник так званої теплотяги суттєво знизився. За підсумками 9 місяців 2015 року план з обсягу перевезень (млн. т/км брутто) виконано на 77,4%. Якщо вести мову про види руху, то показник вантажоперевезень склав 70%. Вантажних потягів проведено 660 одиниць (за той же період торік – 1152). Великовагових потягів (якими за раз можна транспортувати понад 6000 тонн вантажу) було 234, понаднормово ними перевезено 254 тис. 598 тонн. Стосовно пасажирських перевезень: план майже вдалося виконати (99,9%). Проведено 875 пасажирських потягів (за аналогічний період 2014 року - 1509) і 1078 приміських. Причому технічна швидкість приміського руху трохи зросла – з 43,8 км/год. до 44,8. Підсумовуючи вищенаведене, доводиться констатувати: загалом роботи для локомотивних бригад поменшало. Але керівництво депо вирішило не скорочувати штат, сподіваючись, що в майбутньому ситуація виправиться. Тимчасово трьох помічників машиністів переведено в слюсарі. Також деяких машиністів відряджають у депо Жмеринки, Коростеня. Подібні варіанти за нинішніх непростих обставин є цілком прийнятними.
Разом з тим депо добре забезпечене виробничими замовленнями. Підприємство має можливість виготовляти 178 найменувань різноманітних деталей. Зараз замовники сформували попит на 50 найменувань, але у разі необхідності щорські спеціалісти здатні оперативно налагодити утричі більше постачання. (Протягом 9 місяців деталей виготовлено на суму 1 мільйон 283 тисячі гривень). Продукція депо спрямовується переважно за замовленнями служби приміських перевезень (Фастів, Чернігів). Також поступово, але відчутно зростає кількість місцевих замовлень, переважно – від населення. Функціонує і „столярка”, де на даний час роблять віконні рами для депо в Козятині.
У депо „Щорс” думають про перспективу, освоюючи нові види діяльності. Так, інженер Д.Копилов і його колега С.Халімон пройшли додаткове навчання в Шепетівці, де опанували перемотку електродвигунів. Тепер на підприємстві створено спеціалізовану міні-дільницю, послугами якої користуються не лише у Щорсі, а й у Конотопі. Причому на досягнутому вони не зупинилися, вже в осяжній перспективі маючи намір активніше працювати в такій сфері, як дефектоскопія.
Проте найсерйозніша новація в депо - це отримання першого замовлення на ремонт кліщевинно-вагонного уповільнювача. (Спеціальної конструкції для гальмування вагонів). До останнього часу такі ремонті роботи замовлялися на одному із заводів Запоріжжя. Проте навесні у Щорсі побували керівники Південно-Західної залізниці та служби сигналізації та зв’язку, які ознайомилися з технічними можливостями нашого депо і запропонували взятися за нову справу. Певний час тривала підготовка відповідної документації й ось уже днями перший відремонтований кліщевинно-вагонний уповільнювач планується відвантажити замовнику (на станцію „Дарниця”). Причому, як сказав головний інженер С.Котляревський, у Щорсі вартість робіт нижча, ніж у Запоріжжі, майже на чверть. За попередніми підрахунками, обсяг подібних замовлень такий, що забезпечить роботою щорських ремонтників на найближчі кілька років. Тобто підтвердилося відоме правило: хто шукає роботу – той її знаходить. І тому не даремно у жовтні зарплатня у депо підвищилася на 5%.
У цеху цьогоріч троє робітників вийшли на пенсію, але навіть неповним складом колектив виконує поставлені завдання. Поступово приходять молоді кадри. Не так давно прийшли працювати двоє нових токарів (після спеціального навчання у Вінниці), ще один такий спеціаліст поповнить штат депо найближчим часом.
І правильно кажуть, що головний потенціал підприємства – не виробнича база, а робочі традиції та професійність колективу. Серед кращих – майстер О.Іллєнко (відзначений Почесною грамотою Південно-Західної залізниці), слюсар М.Ткаченко (нагороджений знаком „Залізнична слава” ІІ ст.), електрогазозварювальник В.Довгаль (йому оголошено подяку керівництва Укрзалізниці), заступник начальника В.Борщ (отримав відзнаку „За сприяння розвитку Південно-Західної залізниці»). Підсумовуючи ж свою розповідь, С.Котляревський доречно зауважив: „Жити і працювати під час серйозних випробувань для країни або реформ легко не буває. Але залізниця взагалі й наше депо зокрема можуть утримати репутацію локомотива вітчизняної економіки. Головне – правильно і ефективно для держави використати потенціал галузі. Залізничники свою роботу знають, довівши відданість професії конкретними справами. І це вселяє певний оптимізм на майбутнє”.
Олег МІРОШНИЧЕНКО, фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий