У Тур’ї життя злагоджене і організоване

 

Тур’янським старожилам нинішні морози не страшні, оскільки тамтешні довгожителі перебачили далеко не таке: мінусову температуру  до ­25­30, снігові завії висотою  в хату, льодяні дощі, кількаденні завірюхи, замети такі, що не пройти­проїхати. А тепер у них все під контролем, особливо в плані благоустрою, транспортного сполучення, вирішення побутових питань, якими займаються  самі і влада.

 У полі зору сільського старостату, очолює який відданий покладеним обов’язкам Олександр Артюшенко, все, що відбувається на підвідомчій території, всі основні людські проблеми. Зрештою й сама матінка­природа цьогоріч взимку подарувала спільноті весняне тепло, аномальний плюсовий клімат, економію паливних ресурсів.

Жителі Тур’ї обігрівають свої оселі в основному дровами, придбати які цього опалювального сезону легко і просто – аби тільки гроші були. А гроші якраз і прибули від європейських благодійників у розмірі 21 тисячі грн  на домогосподарство. Всі, хто подавав заявки, ці чималі суми отримали і навіть купили за них причепи березових, вільхових, соснових двохметрівок, котрі безперешкодно (з доставкою) продовжують реалізувати лісництва Корюківського держлісгоспу, нашого райагролісгоспу, діючі ФОПи.

Є приклади, коли  за 19,5 складометрів  пиляного  кругляку правили  по 11,700 грн, за меншу кількість – менше грошей.

Тепло належним чином підтримується і в бюджетних закладах – у самому приміщенні старостату, клубі, бібліотеці, амбулаторії, школі. І хоч навчання, враховуючи безпекову ситуацію,  у навчальному закладі дистанційне, температурний режим у морози підтримується на рівні нерозморозки системи опалення, збереження всього того начиння, яке було надбане й примножене у попередні роки.

У селі працює три торговельні точки, де перелік продовольчої і непродовольчої груп товарів задовольняє потреби споживачів. До речі, ходить туди народ не лише  за хлібом, цукром і олією, а й аби поговорити, порадитися.

Приміром, нині обговорюється тема оформлення житлових субсидій, яку проводить діловод Ольга Лінська. Хвалять і її, і старосту за організацію попередніх записів, за приязне відношення до кожної окремої особи, за сердечність і доброту у підході до кожного окремого випадку.

А єдине, що усіх гнітить на цій території ­ війна, постійний гул від шахедів, вибухів у сусідніх селах. Дуже чутно, коли обстрілюють Гуту, Єліне, Млинок.

До речі, у Млинку із 35 будинків сьогодні живих лише 5. Як не ризиковано, але староста нещодавно туди пробирався, фіксував болючу картину руйнації.