Нині багато уваги на телебаченні та в газетах приділяється асфальтовим дорогам України та їхньому ремонту. Дуже часто не якісному, або й взагалі його відсутності. І якось ми забуваємо про ще одні дороги – залізничне полотно. Сьогодні розповідь піде саме про тих, хто утримує, ремонтує і щоденно дбає про залізницю – працівників виробничого підрозділу Сновської дистанції колії. Створена вона була ще 145 років тому після відкриття руху потягів по Любаво-Роменській залізниці.
Інженерно-технічні робітники колективу дистанції колії разом з керівником організації Романом Кучурою (третій зліва).
Очолює цю організацію з серпня 2017 року Роман Кучура. Колектив дистанції колії обслуговує 275,2 км головних (від Бахмача до кордону з Респубілкою Білорусь), 76,4 км станційних та 10,7 км під’їзних колій. Ними рухаються і пасажирські потяги, і вантажні. До речі, у порівнянні з минулим роком, кількість останніх значно збільшилася через станцію Сновськ.
Уся дорога, яка проходить через 7 районів області, за словами Романа Івановича, розбита на 10 околотків (ділянок), за кожним з яких закріплено майстра. У підпорядкуванні дорожнього майстра є кілька бригад, які щоденно контролюють стан колії. Основним завданням дистанції колії є поточне утримання в стані міцності та стійкості всіх елементів залізничної, для забезпечення плавного, безперебійного і головне – безпечного руху потягів зі встановленими для цієї дільниці швидкостями та навантаженнями. Утримують працівники будівлі і споруди вздовж колій, чистять сніг на залізничному полотні, своєчасно здійснюють ремонт і усувають причини несправності колій.
Виконуючий обов’язки шляхового майстра Сергій Масленок.
– Тому ми не можемо працювати абияк, адже від нашої роботи залежить безпека перевезень на залізниці. А це у першу чергу - життя людей, - підсумовує Роман Іванович.
Замінюють зношені рейки, в цьому році замінили на бетонні майже 500 дерев’яних шпал. Взимку чистили сніг на коліях. Постійно слідкують за станом залізничних переїздів, а їх аж 50 на всій ділянці. Також у підпорядкуванні дистанції колії 53 мости, в тому числі пішохідний міст у Сновську, який сполучає залінійну частину з центром міста, 320 стрілочних переводів. Окрім основних обов’язків, кожен працівник має завжди слідкувати і за охайним виглядом вздовж залізничного полотна та облагороджувати прилеглу територію.
Двір дистанції колії теж виглядає охайно: квітники, покошена трава, чистота і порядок як в кабінетах, так і в майстернях. Одразу видно – тут справжні господарі.
Працюють працівники дистанції колії у світлу пору доби, причому саме тоді, коли колією не їде потяг. Тому складається хибне враження у пасажирів вагонів, що колійники просто стоять вздовж дороги і нічого не роблять.
Один з наймолодших машиністів – Євген Дрозд.
– Так багато хто і думає, - посміхається керівник. – Іноді й на роботу приходять влаштовуватися, сподіваючись, що нічого й робити не доведеться. Але це, зрозуміло, не так. Робота колійника досить важка фізично. Та ще й під відкритим небом у мороз, дощ і спеку.
У штаті виробничого підрозділу трудиться 280 працівників. Серед них є ті, що навчаються без відриву від виробництва, учасники бойових дій. Нині четверо чоловіків служать за контрактом в зоні ООС та один – на строковій службі. Нещодавно пішла на заслужений відпочинок голова профспілкової організації, інженер технічного відділу Ніна Степанівна Зайченко, яка віддала роботі на залізниці 45 років! Приходить у колектив і молодь.
Машиніст Валентин Загуменний.
Велика заслуга у роботі організації цеху експлуатації механізмів і машин, які займаються і ремонтом, і виготовленням деталей. Адже поставки запчастин нині бажають бути кращими, а працювати треба щодня. Відзначає керівник і працівників дефектоскопічного цеху, майстерень, цеху утримання мостів. На жаль, через реформи на Укрзалізниці доводиться проходити через оптимізацію, простими словами, скорочення штату.
– Але ми намагаємося зберегти колектив з мінімальними втратами, бо кожен працівник для нас цінний, - говорить Роман Іванович.
Лариса МАРТИНЕНКО
Фото автора
Очолює цю організацію з серпня 2017 року Роман Кучура. Колектив дистанції колії обслуговує 275,2 км головних (від Бахмача до кордону з Респубілкою Білорусь), 76,4 км станційних та 10,7 км під’їзних колій. Ними рухаються і пасажирські потяги, і вантажні. До речі, у порівнянні з минулим роком, кількість останніх значно збільшилася через станцію Сновськ.
Уся дорога, яка проходить через 7 районів області, за словами Романа Івановича, розбита на 10 околотків (ділянок), за кожним з яких закріплено майстра. У підпорядкуванні дорожнього майстра є кілька бригад, які щоденно контролюють стан колії. Основним завданням дистанції колії є поточне утримання в стані міцності та стійкості всіх елементів залізничної, для забезпечення плавного, безперебійного і головне – безпечного руху потягів зі встановленими для цієї дільниці швидкостями та навантаженнями. Утримують працівники будівлі і споруди вздовж колій, чистять сніг на залізничному полотні, своєчасно здійснюють ремонт і усувають причини несправності колій.
– Тому ми не можемо працювати абияк, адже від нашої роботи залежить безпека перевезень на залізниці. А це у першу чергу - життя людей, - підсумовує Роман Іванович.
Замінюють зношені рейки, в цьому році замінили на бетонні майже 500 дерев’яних шпал. Взимку чистили сніг на коліях. Постійно слідкують за станом залізничних переїздів, а їх аж 50 на всій ділянці. Також у підпорядкуванні дистанції колії 53 мости, в тому числі пішохідний міст у Сновську, який сполучає залінійну частину з центром міста, 320 стрілочних переводів. Окрім основних обов’язків, кожен працівник має завжди слідкувати і за охайним виглядом вздовж залізничного полотна та облагороджувати прилеглу територію.
Двір дистанції колії теж виглядає охайно: квітники, покошена трава, чистота і порядок як в кабінетах, так і в майстернях. Одразу видно – тут справжні господарі.
Працюють працівники дистанції колії у світлу пору доби, причому саме тоді, коли колією не їде потяг. Тому складається хибне враження у пасажирів вагонів, що колійники просто стоять вздовж дороги і нічого не роблять.
– Так багато хто і думає, - посміхається керівник. – Іноді й на роботу приходять влаштовуватися, сподіваючись, що нічого й робити не доведеться. Але це, зрозуміло, не так. Робота колійника досить важка фізично. Та ще й під відкритим небом у мороз, дощ і спеку.
У штаті виробничого підрозділу трудиться 280 працівників. Серед них є ті, що навчаються без відриву від виробництва, учасники бойових дій. Нині четверо чоловіків служать за контрактом в зоні ООС та один – на строковій службі. Нещодавно пішла на заслужений відпочинок голова профспілкової організації, інженер технічного відділу Ніна Степанівна Зайченко, яка віддала роботі на залізниці 45 років! Приходить у колектив і молодь.
Велика заслуга у роботі організації цеху експлуатації механізмів і машин, які займаються і ремонтом, і виготовленням деталей. Адже поставки запчастин нині бажають бути кращими, а працювати треба щодня. Відзначає керівник і працівників дефектоскопічного цеху, майстерень, цеху утримання мостів. На жаль, через реформи на Укрзалізниці доводиться проходити через оптимізацію, простими словами, скорочення штату.
– Але ми намагаємося зберегти колектив з мінімальними втратами, бо кожен працівник для нас цінний, - говорить Роман Іванович.
Лариса МАРТИНЕНКО
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий