У вівторок на засіданні колегії райдержадміністрації розглядалися два питання – соціальне обслуговування потребуючих верств населення і перспектива розвитку тваринницької галузі району.
Першою доповідь виголосила директор центру надання соціальних послуг С.М. Хоменко. Вона поінформувала, що протягом минулого року працівники цієї установи надали різноманітні соціальні послуги 1011особам у місті й 2109 – по селах району. Колектив терцентру (а це загалом 101 працюючий) систематично обслуговує 724 громадянина похилого віку, 92 інвалідів, 318 ветеранів війни та членів сімей загиблих, 264 з числа тих, хто має статус дитини війни, 208 ветеранів праці.
Соціальні робітники надають 45 видів послуг. Найпоширенішими є купівля і доставка продуктів харчування, промислових товарів, ліків, прибирання в оселях, на подвір’ї. Також вони допомагають оформлювати субсидії своїм підопічним. До послуг потребуючих – перукар, взуттєвик, швачка. Особливо актуальним це є для сіл, куди здійснюються виїзди цих фахівців двічі на рік. Протягом 2015 року надано загалом більше тисячі соціально-медичних, перукарських та ремонтних послуг. По можливості виділяється гуманітарна допомога. (Налагоджена співпраця з благодійними організаціями „Ми разом”, „Аратта”, „Червоний хрест”). Для інвалідів видаються безкоштовно (у тимчасове користування) коляски, милиці, палиці, стійки. За медичними призначеннями робиться масаж.
Функціонує стаціонарне відділення в Нових Боровичах (більш відоме як будинок престарілих). Там забезпечено догляд 23 громадянам похилого віку. (Хоча установа розрахована на 33 ліжко-місця). Вони забезпечені проживанням, 4-разовим харчуванням, домашнім одягом та взуттям, ліками тощо. Торік на утримання терцентру було спрямовано 4 мільйони 53 тис. грн. (Для будинку престарілих виділено з бюджету 607 тисяч). За звітний період 12 працівників терцентру були заохочені Почесними грамотами і подяками. Колектив працює над реформуванням системи надання соціальних послуг і дбає про підвищення якості та ефективності роботи. Аналізуючи почуте, члени колегії рекомендували терцентру приділити більше уваги учасникам АТО і членам їхніх сімей.
Начальник управління агропромрозвитку РДА Н.О. Дятел, говорячи про стан справ у тваринництві, не приховувала існуючих проблем. Вона об’єктивно визнала – у сільськогосподарському виробництві району ця галузь нині складає лише 8%. (Решта – це рослинництво). Причому 85% продукції тваринництва виробляється в господарствах населення, а ось у сільгосппідприємствах – трохи більше 10%. Якщо навести цифри статистики, то поголів’я великої рогатої худоби в агроформуваннях зараз складає 1391 голову, з них корів – 712. Хоча умови розвитку галузі у нашому краї існують хороші – понад 3 тисячі гектарів луків та пасовищ, помірний клімат, достатні запаси води. Чому ж триває скорочення поголів’я ВРХ? Відповідь проста – низька прибутковість. Це у рослинництві (скажімо, при вирощуванні зернових культур) вкладені гроші повертаються швидко, інколи – вже через 6 місяців. А щоб отримати зиск від корови – треба кілька років. Молокопереробні заводи з Мени, Ічні, Куликівки на даний час платять населенню по 3 грн за літр молока. (І дуже дивує, коли у магазині літровий пакет молока коштує вже 15 грн). Сільгосппідприємствам бізнес-молочні структури визначили ціну в 3,60-5,80 грн за літр. З огляду на невеличкий дохід з кожним роком усе меншає кількість домашніх господарств, де утримуються корови. Чи думають молокопереробники, що за таких умов вже у недалекій перспективі їм доведеться робити масло та сир хіба що з рослинних заморських концентратів? І висновок тут очевидний – усі ці фірми повинні пропонувати чесну ціну за молоко. Тоді й зростатиме кількість корів по селянських обійстях.
Стосовно великотоварного виробництва м’яса та молока, то в районі лише 4 з 24 сільгосппідприємств утримують худобу. Молоко є рентабельним, якщо корова в дійній череді дає по 3567 кг молока на рік. (Торік у нашому краї лише в Новоборовицькому ПСП надій в окремий період складав 3661 кг. У решти ж...) Однак при умові дотримання технології годівлі, доїння, утримання, а головне – правильно поставленій племінній роботі, можна досягти набагато кращих показників продуктивності. Зрештою, у структурі собівартості продукції тваринництва близько половини - корми. При використанні сучасних технологій (зокрема - біопрепаратів. Інституту сільгоспмікробіології при заготівлі сінажу) результат не забариться. В цьому вже переконалися в ПСП „Яна Плюс”. І хоча тваринництво вважається фінансовомісткою справою, його значення підсилюється соціальним фактором, бо це – зайнятість людей і можливість заробити собі на прожиток. Саме завдяки вирощуванню худоби у значній мірі виживають наші села. Загалом тваринництво має хороші перспективи, прикладом поступового прогресу є формування дійної череди в ПСП „Яна Плюс”. Але для отримання очікуваного результату необхідно ефективніше використовувати наявні ресурси, застосовувати сучасні технології, а виробникам продукції – вдаватися до новітніх форм організації господарств. І, звісна річ, треба вміти працювати з інвесторами та мотивувати їх для реалізації програм розвитку в майбутньому.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Першою доповідь виголосила директор центру надання соціальних послуг С.М. Хоменко. Вона поінформувала, що протягом минулого року працівники цієї установи надали різноманітні соціальні послуги 1011особам у місті й 2109 – по селах району. Колектив терцентру (а це загалом 101 працюючий) систематично обслуговує 724 громадянина похилого віку, 92 інвалідів, 318 ветеранів війни та членів сімей загиблих, 264 з числа тих, хто має статус дитини війни, 208 ветеранів праці.
Соціальні робітники надають 45 видів послуг. Найпоширенішими є купівля і доставка продуктів харчування, промислових товарів, ліків, прибирання в оселях, на подвір’ї. Також вони допомагають оформлювати субсидії своїм підопічним. До послуг потребуючих – перукар, взуттєвик, швачка. Особливо актуальним це є для сіл, куди здійснюються виїзди цих фахівців двічі на рік. Протягом 2015 року надано загалом більше тисячі соціально-медичних, перукарських та ремонтних послуг. По можливості виділяється гуманітарна допомога. (Налагоджена співпраця з благодійними організаціями „Ми разом”, „Аратта”, „Червоний хрест”). Для інвалідів видаються безкоштовно (у тимчасове користування) коляски, милиці, палиці, стійки. За медичними призначеннями робиться масаж.
Функціонує стаціонарне відділення в Нових Боровичах (більш відоме як будинок престарілих). Там забезпечено догляд 23 громадянам похилого віку. (Хоча установа розрахована на 33 ліжко-місця). Вони забезпечені проживанням, 4-разовим харчуванням, домашнім одягом та взуттям, ліками тощо. Торік на утримання терцентру було спрямовано 4 мільйони 53 тис. грн. (Для будинку престарілих виділено з бюджету 607 тисяч). За звітний період 12 працівників терцентру були заохочені Почесними грамотами і подяками. Колектив працює над реформуванням системи надання соціальних послуг і дбає про підвищення якості та ефективності роботи. Аналізуючи почуте, члени колегії рекомендували терцентру приділити більше уваги учасникам АТО і членам їхніх сімей.
Начальник управління агропромрозвитку РДА Н.О. Дятел, говорячи про стан справ у тваринництві, не приховувала існуючих проблем. Вона об’єктивно визнала – у сільськогосподарському виробництві району ця галузь нині складає лише 8%. (Решта – це рослинництво). Причому 85% продукції тваринництва виробляється в господарствах населення, а ось у сільгосппідприємствах – трохи більше 10%. Якщо навести цифри статистики, то поголів’я великої рогатої худоби в агроформуваннях зараз складає 1391 голову, з них корів – 712. Хоча умови розвитку галузі у нашому краї існують хороші – понад 3 тисячі гектарів луків та пасовищ, помірний клімат, достатні запаси води. Чому ж триває скорочення поголів’я ВРХ? Відповідь проста – низька прибутковість. Це у рослинництві (скажімо, при вирощуванні зернових культур) вкладені гроші повертаються швидко, інколи – вже через 6 місяців. А щоб отримати зиск від корови – треба кілька років. Молокопереробні заводи з Мени, Ічні, Куликівки на даний час платять населенню по 3 грн за літр молока. (І дуже дивує, коли у магазині літровий пакет молока коштує вже 15 грн). Сільгосппідприємствам бізнес-молочні структури визначили ціну в 3,60-5,80 грн за літр. З огляду на невеличкий дохід з кожним роком усе меншає кількість домашніх господарств, де утримуються корови. Чи думають молокопереробники, що за таких умов вже у недалекій перспективі їм доведеться робити масло та сир хіба що з рослинних заморських концентратів? І висновок тут очевидний – усі ці фірми повинні пропонувати чесну ціну за молоко. Тоді й зростатиме кількість корів по селянських обійстях.
Стосовно великотоварного виробництва м’яса та молока, то в районі лише 4 з 24 сільгосппідприємств утримують худобу. Молоко є рентабельним, якщо корова в дійній череді дає по 3567 кг молока на рік. (Торік у нашому краї лише в Новоборовицькому ПСП надій в окремий період складав 3661 кг. У решти ж...) Однак при умові дотримання технології годівлі, доїння, утримання, а головне – правильно поставленій племінній роботі, можна досягти набагато кращих показників продуктивності. Зрештою, у структурі собівартості продукції тваринництва близько половини - корми. При використанні сучасних технологій (зокрема - біопрепаратів. Інституту сільгоспмікробіології при заготівлі сінажу) результат не забариться. В цьому вже переконалися в ПСП „Яна Плюс”. І хоча тваринництво вважається фінансовомісткою справою, його значення підсилюється соціальним фактором, бо це – зайнятість людей і можливість заробити собі на прожиток. Саме завдяки вирощуванню худоби у значній мірі виживають наші села. Загалом тваринництво має хороші перспективи, прикладом поступового прогресу є формування дійної череди в ПСП „Яна Плюс”. Але для отримання очікуваного результату необхідно ефективніше використовувати наявні ресурси, застосовувати сучасні технології, а виробникам продукції – вдаватися до новітніх форм організації господарств. І, звісна річ, треба вміти працювати з інвесторами та мотивувати їх для реалізації програм розвитку в майбутньому.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий