24 березня – Всесвітній день боротьби з туберкульозом

 

Туберкульоз ­ це інфекційна  соціально небезпечна хвороба, яка викликається мікобактеріями туберкульозу. Перебігає з періодичними загостреннями, рецидивами та ремісіями, може вражати всіх людей, але найчастіше ­ найбідніші, соціально дезадаптовані верстви населення, спричиняє високу тимчасову та стійку втрату працездатності, вимагає тривалого (від 6­8 місяців і більше) комплексного лікування та реабілітації хворих.

Однією із особливостей перебігу туберкульозу є значна кількість несвоєчасно виявлених хвороб, поширеність форм хвороби, що гостро прогресують, причому в третині випадків стійких (резистентних) до медпрепаратів.

Основними симптомами є кашель тривалістю більше 2­3 тижнів, мокрота, кровохаркання, підвищена температура  тіла понад тиждень, задишка, біль у грудній клітці, поганий апетит, постійна слабкість, втрата ваги, підвищена пітливість,особливо в ночі, локалізовані хрипи та часті застуди.

Великий ризик захворіти на туберкульоз  у ВІЛ­інфікованих та хворих на СНІД. Туберкульоз також небезпечний для людей, які хворіють на цукровий діабет, коклюш та кір.

 Не варто забувати і про звичну гігієну: кашляти варто в носовичок  або паперову серветку.

 Туберкульоз – хвороба грізна, і без лікування люди вмирають протягом 2­3 років. У певних випадках туберкульоз переходить в хронічну форму. Такий хворий дуже небезпечний, бо виділяє бацилу Коха і заражає навколишніх.

 У 2024 році взято на облік 8 осіб з приводу захворювання на туберкульоз, серед них 1 дитина і 1 підліток. А за 2 місяці 2025 року на облік з приводу туберкульозу вже взято 3 особи, з яких 1 дитина.

  Існують спеціальні протитуберкульозні препарати. Після дослідження мокроти лікар призначає комбінацію із кількох лікарських препаратів, які доповнюють один одного. Найголовніше – завершити повний курс лікування, який триває від 6 місяців до 1­2 років.

 Будьте пильні, бо чим раніше виявлений хворий на туберкульоз, тим ефективніше його лікування. Не забувайте самі зробити флюорографічне обстеження грудної клітки не рідше 1 раз на рік, та щоразу при зверненні до лікаря з приводу захворювань дихальних органів.

Ганна Королецька,

лікар­фтизіатр КНП «Сновська ЦРЛ»