Інформаційна безпека під час війни: що варто пам’ятати

 

Не публікуйте фото, відео і навіть своїх роздумів щодо позицій 3CУ, об’єктів, які прикриває ППO, скільки одиниць техніки бачили чи пусків ракет чули. Це саме стосується і матеріалів про діяльність об’єктів «оборонки» та критичної інфраструктури.

Ви не можете бути впевнені, що хтось із учасників закритого чату не зробить ваше повідомлення публічним чи перешле ще комусь — врешті воно потрапить до ворога. Згідно із чинним законодавством, покарання несе саме та людина, яка робила фото чи відео, навіть якщо росіяни його отримали не від неї. Так, відповідно до ст. 1142 Кримінального кодексу України, за несанкціоноване розголошення інформації про ЗСУ передбачається покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до восьми років. За тяжких наслідків, спричинених такими діями (вчинені за попередньою змовою групою осіб або з корисливих мотивів) – позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.

Приміром, влітку 2023 року суд виніс кримінальні вироки мешканцям Києва, які знімали роботу ППO та виклали відео в інтернет – по п’ять років позбавлення волі кожному, з випробувальним терміном до трьох років. Найгірше ж — це добровільна допомога ворогові. Зокрема, з отриманням потрібної йому інформації про важливі об’єкти. Такі дії українське законодавство розцінює як державну зраду. Так, агентка рф з Кіровоградщини була засуджена до довічного ув’язнення за державну зраду. Вона добровільно знімала та передавала російській розвідці фотографії оборонних підприємств, об’єктів критичної інфраструктури та місць дислокації українських військових.

Департамент інформдіяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської ОВА

за матеріалами Центру стратегічних

комунікацій та Служби безпеки України