Попри різні складнощі нашого сьогодення цех заводського ремонту локомотивного депо продовжує працювати у звичному режимі. За словами начальника підприємства В.Зайончковського, колектив ремонтників отримав чимало замовлень, тож робота є. Відновлюються снігоочисники і хопер-дозатори, виготовляється доволі широка номенклатура запчастин для техніки колег-залізничників з Києва, Фастова, Чернігова, Коростеня та інших міст. Однак інколи робітникам нашого депо випадає попрацювати і над дійсно оригінальними завданнями.
Цієї весни до нашого депо повернувся паровоз Ер-78/7-46 – на технічний огляд, профілактику і поточний ремонт. Історія цього локомотива така. Його вік – вже далеко за п’ятдесят років. Свого часу він відслужив своє і спокійно чекав старості на спеціальній стоянці. Простіше кажучи – доки відправлять на металобрухт. Але десь п’ять років тому в Києві поміж організаторів Чемпіонату Європи з футболу (Євро-2012) виникла ідея – щоб туристам-уболівальникам у проміжку між матчами не було часу нудьгувати – серед іншого переліку розваг їх можна потішити поїздками на ретро-ешелоні. Відповідне начальство визнало цю справу доцільною і до нашого міста надійшло замовлення – відновити паровоз. Що і було невдовзі зроблено. Він виглядав, наче новий, коли його відігнали у столичне депо „Дарниця”. Свою місію цей локомотив виконав успішно. У складі двох пасажирських вагонів, обладнаних в старовинному стилі, й вагону-ресторану невеличкий ешелон курсував під Києвом, перевозячи бажаючих відчути атмосферу поїздок сторічної давнини.
Футбольні змагання завершилися знову, проте бажаючі скористатися послугами ретро-потяга час від часу знаходилися, тож і поїздки інколи тривали. Проте цьогоріч довелося все ж таки подумати і про ремонт паровоза, бо через нерегулярну експлуатацію хтозна що могло із ним трапитися. Отже, передовсім у депо його оглянули. З’ясувалося, що трохи течуть котлові труби, тому їх треба замінити. Виявили і підтікання болтів з’єднання в котлі. Цю проблему усунули і провели успішне гідравлічне випробування: це коли в систему подається рідина під посиленим до 19 атм. тиском. (При нормі – 14). Ще приділили увагу буксам, подбали і про зовнішній вигляд паровоза. Словом, протягом двох місяців бригада під керівництвом майстра Ф.Чулінди у складі слюсарів М.Ткаченка, Ю.Овсянника, О.Ворушила, В.Ткаченка, О.Ткаченка і зварювальника В.Довгаля результативно виконала поставлене завдання. Замовник в Південно-Західній залізниці був задоволений.
Вже 22 червня ретро-ешелон вирушив у свою чергову поїздку. Паровозом керувала наша локомотивна бригада: за машиніста був В.Борщ, помічником – О.Бігун, кочегаром – С.Данильченко. Рухалися від Києва до Василькова, а потім – однією залізничною гілкою, яка нині активно не експлуатується. Її довжина - 11 кілометрів. Їхати довелося з малою швидкістю – від 5 до 25 км/год. (Воно й зрозуміло: туристи рідко поспішають. До того ж їм треба достатньо часу, щоб помилуватися через вагонне вікно навколишніми пейзажами і посидіти в ресторані). За поїздку, яка тривала дві години, було витрачено майже дві тонни вугілля і десь 5 тонн води (приблизно третину тендера). До речі, з вугіллям пощастило - воно виявилося хорошим, а не таким, яке постачали на залізницю ще 3-4 роки тому.
Якщо когось цікавить рейс на потязі у стилі „ретро” – він може замовити його в Києві. І при цьому не слід забувати: локомотив лагодили у Сновську.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Цієї весни до нашого депо повернувся паровоз Ер-78/7-46 – на технічний огляд, профілактику і поточний ремонт. Історія цього локомотива така. Його вік – вже далеко за п’ятдесят років. Свого часу він відслужив своє і спокійно чекав старості на спеціальній стоянці. Простіше кажучи – доки відправлять на металобрухт. Але десь п’ять років тому в Києві поміж організаторів Чемпіонату Європи з футболу (Євро-2012) виникла ідея – щоб туристам-уболівальникам у проміжку між матчами не було часу нудьгувати – серед іншого переліку розваг їх можна потішити поїздками на ретро-ешелоні. Відповідне начальство визнало цю справу доцільною і до нашого міста надійшло замовлення – відновити паровоз. Що і було невдовзі зроблено. Він виглядав, наче новий, коли його відігнали у столичне депо „Дарниця”. Свою місію цей локомотив виконав успішно. У складі двох пасажирських вагонів, обладнаних в старовинному стилі, й вагону-ресторану невеличкий ешелон курсував під Києвом, перевозячи бажаючих відчути атмосферу поїздок сторічної давнини.
Футбольні змагання завершилися знову, проте бажаючі скористатися послугами ретро-потяга час від часу знаходилися, тож і поїздки інколи тривали. Проте цьогоріч довелося все ж таки подумати і про ремонт паровоза, бо через нерегулярну експлуатацію хтозна що могло із ним трапитися. Отже, передовсім у депо його оглянули. З’ясувалося, що трохи течуть котлові труби, тому їх треба замінити. Виявили і підтікання болтів з’єднання в котлі. Цю проблему усунули і провели успішне гідравлічне випробування: це коли в систему подається рідина під посиленим до 19 атм. тиском. (При нормі – 14). Ще приділили увагу буксам, подбали і про зовнішній вигляд паровоза. Словом, протягом двох місяців бригада під керівництвом майстра Ф.Чулінди у складі слюсарів М.Ткаченка, Ю.Овсянника, О.Ворушила, В.Ткаченка, О.Ткаченка і зварювальника В.Довгаля результативно виконала поставлене завдання. Замовник в Південно-Західній залізниці був задоволений.
Вже 22 червня ретро-ешелон вирушив у свою чергову поїздку. Паровозом керувала наша локомотивна бригада: за машиніста був В.Борщ, помічником – О.Бігун, кочегаром – С.Данильченко. Рухалися від Києва до Василькова, а потім – однією залізничною гілкою, яка нині активно не експлуатується. Її довжина - 11 кілометрів. Їхати довелося з малою швидкістю – від 5 до 25 км/год. (Воно й зрозуміло: туристи рідко поспішають. До того ж їм треба достатньо часу, щоб помилуватися через вагонне вікно навколишніми пейзажами і посидіти в ресторані). За поїздку, яка тривала дві години, було витрачено майже дві тонни вугілля і десь 5 тонн води (приблизно третину тендера). До речі, з вугіллям пощастило - воно виявилося хорошим, а не таким, яке постачали на залізницю ще 3-4 роки тому.
Якщо когось цікавить рейс на потязі у стилі „ретро” – він може замовити його в Києві. І при цьому не слід забувати: локомотив лагодили у Сновську.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий