Цього літа (якщо точніше – з 1 липня) зазнали змін тарифи на оплату послуг централізованого обігріву квартир і гарячого водопостачання. Що чекати споживачам за нових реалій і як триває підготовка до чергового опалювального сезону – „Променю” розповів керівник місцевої дільниці акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго” О.В. Грабовський.
Якщо вести мову про процес нового тарифоутворення, то на нього вплинула вартість газу. У райцентрі з 1 липня поточного року за 1 гігакалорію тепла населення платитиме 1350 грн (у перерахунку на площу оселі – по 33 грн 88 коп за квадратний метр), а бюджетні установи – по 1330 грн (тобто навіть трошки менше, ніж власники житла). Для порівняння можна навести цифри вартості послуг у Чернігові, що надає тамтешня ТЕЦ (вона працює на вугіллі): населення – 1302 грн за 1 Гкал, бюджет – 1600. Стосовно того , скільки коштуватиме у нашому місті гаряча вода. Якщо подача її в оселю здійснюється через рушникову сушарку – тариф складає 82 грн 54 коп. за кубометр, а без – 76 грн 41 коп.
Підприємству вже не перший рік доводиться працювати в умовах зменшення кількості великих споживачів. Станом на теперішній час ми подаємо тепло у майже 250 квартир і десятьом юридичним особам – районному Будинку культури, райлікарні, вищому профучилищу тощо. Словом – переважно бюджетникам. Експлуатуємо три котельні, орендовані у міськради, й одну освітянську. З точки зору ефективності роботи найкращою є та, яка діє при райлікарні. Об’єкти по вулиці Бульварній та в центрі міста трохи гірші за неї, а ось аутсайдером за основними показниками є та, що обслуговується нами у школі №2. Наразі стоїть питання, щоб галузь освіти з нового опалювального сезону взяла на себе утримання своєї котельні. Щоправда, тоді наше підприємство не зможе восени працевлаштувати чотирьох операторів. Фактично відбудеться скорочення кількості реально працюючих. Надалі колектив складатиметься з 25 осіб.
Принагідно хочу висловити свою думку стосовно перспективи використання котелень на альтернативному паливі, зокрема – на дровах. Це дійсно хороша тема з точки зору економії, але для успішної реалізації подібних планів потрібно дотримуватися двох умов: встановлення сучасних твердопаливних котлів і продумати систему забезпечення дровами. Адже у великі морози обсяг необхідних паливних ресурсів відчутно зростає, та й старі котли не завжди спроможні підтримувати належну температуру в приміщенні. І якщо, скажімо, в магазині буде +16, то це терпимо, а якщо в дитячому садку? Тож потрібно враховувати всі можливі нюанси. І ще один аспект: тариф на теплову енергію, вироблену на пелетах, вже майже зрівнявся з так званим газовим тарифом. Але при цьому „блакитним паливом” користуватися все ж таки зручніше. Для прикладу: хоча наші котли й можуть використовувати пелети, ми увесь минулий опалювальний сезон працювали на газу. І такий підхід себе виправдав.
Коли вести мову про наближення чергового опалювального сезону, то є підстави для оптимістичних прогнозів. Теплотраси і об’єкти вже пройшли випробування, на щастя, проривів ніде не було. Належну увагу приділено обладнанню – насосам, котлам тощо. Вважаю, до кінця літа ми виконаємо увесь передбачений планом комплекс підготовчих робіт. Хоча, звісна річ, треба бути реалістом і об’єктивно оцінювати стан теплопостачального господарства: воно старе й дуже часто потребує ремонту. В якості прикладу згадаю стан теплотраси (довжиною близько 40 метрів) на території дитячого садка у місті. Щоб запобігти потенційним проблемам, потрібно 80 метрів труб і, зрозуміло, фінансування робіт. Але поки що з цим – сутужно. Економічний стан підприємства далеко не найкращий, наш колектив працює лише три дні на тиждень. Відчутним тягарем є борг споживачів бюджетної сфери – нам винні більше мільйона гривень за останній опалювальний сезон. Щоправда, фактично зник такий фактор як заборгованість населення. Відколи запрацювала широка програма субсидій – розрахунки за надані нами послуги налагодилися.
Загалом же треба підсумувати: з технічної точки зору підприємство до роботи в сезоні 2016-2017 готове, колектив у нас хороший. Єдине, що турбує – деякі позаекономічні процеси. Але на це ми вплинути навряд чи зможемо.
Якщо вести мову про процес нового тарифоутворення, то на нього вплинула вартість газу. У райцентрі з 1 липня поточного року за 1 гігакалорію тепла населення платитиме 1350 грн (у перерахунку на площу оселі – по 33 грн 88 коп за квадратний метр), а бюджетні установи – по 1330 грн (тобто навіть трошки менше, ніж власники житла). Для порівняння можна навести цифри вартості послуг у Чернігові, що надає тамтешня ТЕЦ (вона працює на вугіллі): населення – 1302 грн за 1 Гкал, бюджет – 1600. Стосовно того , скільки коштуватиме у нашому місті гаряча вода. Якщо подача її в оселю здійснюється через рушникову сушарку – тариф складає 82 грн 54 коп. за кубометр, а без – 76 грн 41 коп.
Підприємству вже не перший рік доводиться працювати в умовах зменшення кількості великих споживачів. Станом на теперішній час ми подаємо тепло у майже 250 квартир і десятьом юридичним особам – районному Будинку культури, райлікарні, вищому профучилищу тощо. Словом – переважно бюджетникам. Експлуатуємо три котельні, орендовані у міськради, й одну освітянську. З точки зору ефективності роботи найкращою є та, яка діє при райлікарні. Об’єкти по вулиці Бульварній та в центрі міста трохи гірші за неї, а ось аутсайдером за основними показниками є та, що обслуговується нами у школі №2. Наразі стоїть питання, щоб галузь освіти з нового опалювального сезону взяла на себе утримання своєї котельні. Щоправда, тоді наше підприємство не зможе восени працевлаштувати чотирьох операторів. Фактично відбудеться скорочення кількості реально працюючих. Надалі колектив складатиметься з 25 осіб.
Принагідно хочу висловити свою думку стосовно перспективи використання котелень на альтернативному паливі, зокрема – на дровах. Це дійсно хороша тема з точки зору економії, але для успішної реалізації подібних планів потрібно дотримуватися двох умов: встановлення сучасних твердопаливних котлів і продумати систему забезпечення дровами. Адже у великі морози обсяг необхідних паливних ресурсів відчутно зростає, та й старі котли не завжди спроможні підтримувати належну температуру в приміщенні. І якщо, скажімо, в магазині буде +16, то це терпимо, а якщо в дитячому садку? Тож потрібно враховувати всі можливі нюанси. І ще один аспект: тариф на теплову енергію, вироблену на пелетах, вже майже зрівнявся з так званим газовим тарифом. Але при цьому „блакитним паливом” користуватися все ж таки зручніше. Для прикладу: хоча наші котли й можуть використовувати пелети, ми увесь минулий опалювальний сезон працювали на газу. І такий підхід себе виправдав.
Коли вести мову про наближення чергового опалювального сезону, то є підстави для оптимістичних прогнозів. Теплотраси і об’єкти вже пройшли випробування, на щастя, проривів ніде не було. Належну увагу приділено обладнанню – насосам, котлам тощо. Вважаю, до кінця літа ми виконаємо увесь передбачений планом комплекс підготовчих робіт. Хоча, звісна річ, треба бути реалістом і об’єктивно оцінювати стан теплопостачального господарства: воно старе й дуже часто потребує ремонту. В якості прикладу згадаю стан теплотраси (довжиною близько 40 метрів) на території дитячого садка у місті. Щоб запобігти потенційним проблемам, потрібно 80 метрів труб і, зрозуміло, фінансування робіт. Але поки що з цим – сутужно. Економічний стан підприємства далеко не найкращий, наш колектив працює лише три дні на тиждень. Відчутним тягарем є борг споживачів бюджетної сфери – нам винні більше мільйона гривень за останній опалювальний сезон. Щоправда, фактично зник такий фактор як заборгованість населення. Відколи запрацювала широка програма субсидій – розрахунки за надані нами послуги налагодилися.
Загалом же треба підсумувати: з технічної точки зору підприємство до роботи в сезоні 2016-2017 готове, колектив у нас хороший. Єдине, що турбує – деякі позаекономічні процеси. Але на це ми вплинути навряд чи зможемо.
Комментариев нет:
Отправить комментарий