Липень став місяцем пожвавлення археологічно-дослідницької роботи у нашому районі. Під селом Смяч протягом п’яти днів працювали фахівці Чернігівського історичного музею. Допомогу їм надали працівники місцевих музейних установ. Докладніше про це „Променю” розповів науковий співробітник ММК „Лісоград” Денис Дрозд.
Увага археологів Чернігівщини до місцевості між річками Снов і Десна цілком зрозуміла: порівняно з іншими на цій території виявлено не так вже й багато стоянок первісних людей доби неоліту (близько 7 тисяч років). Саме тому існує очевидна необхідність проводити різноманітні наукові роботи з даного питання, зокрема – розвідку. Влітку спеціалісти з Чернігова прибули до нашого району і оглянули ряд перспективних з точки зору досліджень місць – неподалік сіл Смяч, Тур’я і Безуглівка. Вони зібрали поверхневий матеріал, потім заклали ряд невеличких шурфів – щоб подивитися на грунтовий зріз, встановити наявність так званого культурного шару. Ці заходи принесли чимало обнадійливих результатів. Є підстави припустити, що вдалося виявити сліди кількох тимчасових стоянок первісних людей, а дуже перспективним виглядає дослідження території біля села Смяч. Існує версія, що саме там у давнину розташовувалося поселення, де жили наші предки протягом кількох десятиріч. Саме звідти вони здійснювали виходи в радіусі приблизно 20 кілометрів – на полювання, для пошуків кременя тощо.
Під час розкопок було знайдено понад 12 кілограмів різних предметів – уламків глиняного посуду, кісток, крем’яні шкребки, наконечники стріл, пластини, кам’яна сокирка, три заокруглені камінці, які, можливо, використовувалися для розтирання зерна тощо. Загалом стоянка потребує ґрунтовнішого дослідження, зокрема – застосування методики планового глибокого шурфування. (Це коли копаються ями глибиною до 1 метра й розміром 2 на 2 метри). Цікавість становить той факт, що трапляються камінні знаряддя, властиві територіям біля річки Сейм та середньої течії Десни. Тобто це може бути підтвердженням існування зв’язків між мешканцями місцевої стоянки з первісними людьми у доволі віддалених краях.
У нинішньому році на території області археологи працювали не лише у Сновському районі. Об’єктом їхньої уваги стали і околиці села Листвен на сусідній Городнянщині. (Там тривав пошук предметів доби Київської Русі). На наступний же рік заплановано провести більш масштабні розкопки, зокрема – і понад річкою Снов. Таким чином може суттєво оновитися археологічна карта Чернігівщини, а картина історичного минулого України стане більш повною. Давні епохи відкриють чимало таємниць.
Олег
МІРОШНИЧЕНКО
Увага археологів Чернігівщини до місцевості між річками Снов і Десна цілком зрозуміла: порівняно з іншими на цій території виявлено не так вже й багато стоянок первісних людей доби неоліту (близько 7 тисяч років). Саме тому існує очевидна необхідність проводити різноманітні наукові роботи з даного питання, зокрема – розвідку. Влітку спеціалісти з Чернігова прибули до нашого району і оглянули ряд перспективних з точки зору досліджень місць – неподалік сіл Смяч, Тур’я і Безуглівка. Вони зібрали поверхневий матеріал, потім заклали ряд невеличких шурфів – щоб подивитися на грунтовий зріз, встановити наявність так званого культурного шару. Ці заходи принесли чимало обнадійливих результатів. Є підстави припустити, що вдалося виявити сліди кількох тимчасових стоянок первісних людей, а дуже перспективним виглядає дослідження території біля села Смяч. Існує версія, що саме там у давнину розташовувалося поселення, де жили наші предки протягом кількох десятиріч. Саме звідти вони здійснювали виходи в радіусі приблизно 20 кілометрів – на полювання, для пошуків кременя тощо.
Під час розкопок було знайдено понад 12 кілограмів різних предметів – уламків глиняного посуду, кісток, крем’яні шкребки, наконечники стріл, пластини, кам’яна сокирка, три заокруглені камінці, які, можливо, використовувалися для розтирання зерна тощо. Загалом стоянка потребує ґрунтовнішого дослідження, зокрема – застосування методики планового глибокого шурфування. (Це коли копаються ями глибиною до 1 метра й розміром 2 на 2 метри). Цікавість становить той факт, що трапляються камінні знаряддя, властиві територіям біля річки Сейм та середньої течії Десни. Тобто це може бути підтвердженням існування зв’язків між мешканцями місцевої стоянки з первісними людьми у доволі віддалених краях.
У нинішньому році на території області археологи працювали не лише у Сновському районі. Об’єктом їхньої уваги стали і околиці села Листвен на сусідній Городнянщині. (Там тривав пошук предметів доби Київської Русі). На наступний же рік заплановано провести більш масштабні розкопки, зокрема – і понад річкою Снов. Таким чином може суттєво оновитися археологічна карта Чернігівщини, а картина історичного минулого України стане більш повною. Давні епохи відкриють чимало таємниць.
Олег
МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий