Багато наших земляків уже побувало там. Багато хто не може: через гроші. Багато хто й не прагне: мовляв, не хочу порівнювати тамтешню розкіш з власною убогістю.
Розкіш там справді неабияка. Особливо зараз, коли все зеленіє і цвіте. У порівнянні з ландшафтним дизайном навіть будинок колишнього глави держави здається не таким уже й вишуканим. До нього тепер пускають не всіх. Охоронці кажуть: відвідувачі мало не порозвалювали відомих пеньків, на яких Янукович займався тренувальними вправами. (Ми й собі спробували пострибати по пеньках. Не так вже й легко). Біля будинку (всередину в жодну будівлю не пускають) – величезний вулик з бджолами, відома з телепрограм альтанка, де президент зустрічався з журналістами. Довкола – акуратно підстрижені зелені галявини і море квітів. Від вишуканих до простих фіалок і конвалій. Секрет краси – в їх поєднанні. Є навіть куточки дикої природи. Ретельно прибрані, звісно.
Заплати за вхід 20 грн. і насолоджуйся красою хоч цілий день. В центральній частині повно відеокамер і охорони. Далі – тільки біля об’єктів. Кому ліньки чи важко (дорога постійно вгору-вниз) ходити пішки, за 50 грн. можна (за півтори години) об’їхати найбільш цікаві місця на спеціальному екскурсійному транспорті. Хто хоче відхилитися від маршруту і подорожувати по Межигір’ю самостійно, можна орендувати (теж за півсотні) велосипед. На алеях встановлені орієнтири найбільш відвідуваних місць. Серед них – величезне поле для гри в гольф, вертолітний майданчик, ресторан «Галіон» на воді – у формі старовинного корабля. Довкола нього теж вишуканий ландшафт. Тільки трохи інший: менше квітів, більше зелені.
У водоймах (і біля «Галіону», і на раковому озері) – спеціальні будиночки для качок. Є й риба. Неподалік будинку для прийому гостей бачили форель. Там багато фонтанів, штучних водоспадів, красивих місточків. Словом, ніби потрапляєш в інший світ. За всією цією красою – щоденна копітка праця великого колективу обслуги. Її самої майже не видно (мабуть, усе роблять, коли нема відвідувачів). Хіба що біля оранжерей, де, до речі, можна придбати різну розсаду. Порівняно недорого (від 15 грн.).
А от «золотий батон», який підприємці пропонують у якості сувеніра, обійдеться щонайменше в 250 грн. Це в натуральну величину. Маленькі дешевші. Є й «золоті» унітази. Для тих, хто особливо ненавидить Януковича, - килимки для витирання ніг з його портретом.
Покажчик із написом «Зоопарк» не зовсім точно відображає те, що там знаходиться. Це, скоріше, схоже на ферму (овечки, кози, телята, страуси), де тварин, скоріш за все, вирощували до президентського столу. Виключення хіба що – павичі. (Втім, хтозна, може вони подавалися як дичина). Поруч – сад з фруктовими деревами. Все доглянуте. Жодної травинки чи сухої гілочки. Кожне дерево, кожен трояндовий кущ замульчовані сосновою корою.
Крім мистецьки оформлених дерев і кущів, буквально приковує погляд оглядовий майданчик над водою. Він ніби висить над прірвою. Краєвид, що відкривається з нього, такий, що перехоплює подих. Але туди не пускають. Спостерігати можна тільки здаля (через пророблені – скоріш за все цікавими відвідувачами – отвори в непрозорому матеріалі, яким задрапійована частина території біля майданчика).
Не дійдеш пішки і до яхтклубу: яхти ми бачили тільки далеко від берега. На території – ідеальні дороги, алеї, доріжки вимощені тротуарною плиткою. Кафе, ресторанчиків для відвідувачів не зустрічали – тільки торговельні точки з напоями та морозивом. Працюють біотуалети.
Реакція відвідувачів на побачене, як і належало очікувати, різна. Одні, споглядаючи красу і розкіш, обурювались. (Дратувало навіть повітря – таке, що не надихаєшся). Лаяли екс-президента на всі заставки. Казали: «Жирував тут на наші гроші». Інші заперечували: на те він і президент, щоб жити не як усі. Мовляв, й інші керівники держави розкошують не гірше. Треті не приховували: і самі б хотіли так пожити. Хоч тиждень…
Марія ІСАЧЕНКО
Фото Леоніда ШЛОМИ та Марини Терещенко
P.S. Редакція газети «Промінь» зворушена черговою підтримкою поїздки в Межигір’я депутатами обласної ради Олександром Веселим та Григорієм Божком, депутатом райради Володимиром Кузьменком, благочинним церков району отцем Павлом та отцем Михайлом. Хай ніколи не міліє чиста криниця вашої душі!
Комментариев нет:
Отправить комментарий