Ще рік – два тому директор свк «Райдуга» А.П. Ігнатенко з оптимізмом дивився в майбутнє: господарство розвивалося, партнери вкладали кошти у будівництво доїльного залу, реконструкцію корівника, збільшувалося поголів’я великої рогатої худоби. Племінне господарство взяло курс на молочне скотарство. Однак економічна криза, політичні події останнього часу внесли свої корективи.
Нині значно знизився попит на молочну сировину – відпали споживачі сирів та іншої продукції українського виробництва. Безумовно, це може позначитися й на ціновій політиці. До того ж ті закупівельники, які пропонують найвищу ціну, часто зволікають із розрахунками або й відверто можуть «кинути» селян. Оптимізм Анатолія Петровича на тлі загальної нестабільності помітно зменшився. Складне багатогалузеве господарство знову почало лихоманити. Втім, складнощі почалися ще рік тому. Восени стало зрозуміло, що припасених на зиму кормів явно малувато. А ще додалася 241 голова великої рогатої, закуплена торік. Зимівля видалася непростою, але до сезону літньо-табірного утримання прийшли із чередою у 750 голів. Окрім 140 маленьких теляток до шестимісячного віку вся худоба на випасах, які знаходяться неподалік від ферми. З ранку й до вечора тварини на соковитих травах. Зараз доїться 336 корів, ще 60 – у запуску. По валовому надою господарство нинішньої весни проти торішньої додає майже півтори тонни щодоби.
На запитання, чи окупилися вже затрати на спорудження й обладнання нового доїльного залу, А. П. Ігнатенко відповів заперечно. Тому й пригадалися розмови дворічної давності, коли зал лише споруджувався, на нього покладалися великі надії. Втім, що точно, так це те, що із значним поголів’ям легше справляється менша кількість працівників. Зараз четверо доярок і доярів(!) щодня виходять на роботу, а ще двоє – відпочиває. Анатолій Петрович загалом задоволений роботою майстрів великого молока Володимира Колишака, Олександра Трихліба, Тамари Авраменко, Тетяни Степаненко, Надії Білоус та Оксани Кушнір. Ганяють на випаси молочне поголів’я пастухи Петро Бадун і Микола Стрілець, які дбають про тварин.
Незамінна на фермі людина Валентина Василівна Тебенко. Вона тут зрання й до вечора. Коло її обов’язків важко окреслити. Керівник тваринницької галузі господарства, технік штучного запліднення, по ходу за день вона вирішує численні виробничі проблеми, які зазвичай виникають несподівано. Адже настав час відмовитися від утримання корів м’ясного напрямку – тепер у Тихоновичах тільки молочні корови. Вирощують 33 нетелей, з яких вибиратимуть кращих, щоб отримати з них добре маточне поголів’я.
Щодо рослинницької галузі свк «Райдуга», то вона здебільшого підпорядкована тваринництву. Навесні посіяли 180 гектарів кукурудзи на силос, ще 100 – на зерно. Мають 120 гектарів вівса й 40 – гречки. Для підгодівлі великої рогатої худоби зеленіє 80 гектарів сумішок. Із озимини - 400 гектарів жита та пшениці. До речі, зерно, яке за новою технологією зимувало в спеціальному рукаві ( для годівлі худобі) зберегло чудові якості. Серед механізаторів, які впоралися з комплексом весняних польових робіт, найкраще спрацювали Сергій Сірий, Володимир Кухаренко та Володимир Ломако. Техніки в господарстві достатньо.
Валентина ВОЛОКУШИНА
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий