И дыхание станет ровней,
И страданья отступят куда-то,
Лишь нагнутся к постели твоей
Люди в белых халатах.
- Так колись співав Володимир Трошин. Але то було за царя Горошка. Нещодавно до редакції звернулася Любов Тарасенко зі Щорса. Жінка зі сльозами на очах розповідала про неприємність, яка сталася у Щорській районній лікарні з її чоловіком Володимиром Григоровичем. І все через байдужість лікарів.
- 26 березня моєму чоловікові стало зле, і я викликала «швидку». Його привезли до приймального відділення, з того і почалися його «неприємності». Через те, що надавати допомогу хворому треба було вночі (це сталося о пів на четверту ранку), черговий лікар Анатолій Чередниченко поставився дуже халатно до своїх обов’язків. Володю примусили сидіти, навіть не поклавши на кушетку, до ранку на лавці, що знаходиться у приміщенні, аби зранку потім його оглянули інші лікарі. Двері приймального відділення були відкриті через те, що там було пофарбовано… Уявіть: хвора людина замерзає на лавці до 8 ранку, а лікарям до того байдуже… Вже коли відкрилася поліклініка, чоловік здав необхідні аналізи, і його оглянув хірург. Володя одразу ж ліг до лікарні і вже 27-го його прооперували. Більше того, через те, що мій чоловік сильно перенервував, у нього стався інфаркт.
Я звернулася до лікарів, які були тієї ночі у лікарні, з проханням прокоментувати ситуацію, і почула зовсім протилежне. Начебто у Володимира Григоровича стан погіршувався вже впродовж 20 днів, а чоловік тягнув до останнього. Та й того дня госпіталізувати хворого нагальної потреби не було: можна було почекати до ранку, а тоді звернутися до фахівців. Натомість В.Тарасенко сказав, що йому терміново потрібна операція і він буде чекати, доки лікарі не виконають свій обов’язок.
- Йому навіть після того, як зробили необхідні ін’єкції, пропонували піти додому і відпочити до ранку. Та хворий відмовився, - говорить фельдшер «швидкої» Валентина Красько. – Та й можна було зовсім не їхати до лікарні: його стан не вимагав термінової операції.
- Єдина помилка лікаря, що він не взяв відмови у чоловіка, коли той відмовлявся від запропонованих процедур, - каже головний лікар Щорської ЦРЛ Микола Куценко.
Не вбачає у своїх діях нічого кримінального і головний звинувачений у непрофесійності Анатолій Чередниченко. Розповідає, що Володимир Григорович сам рвався до хірургії і ні про які інші процедури чути не хотів:
- Що я мав робити у такій ситуації, насильно примушувати хворого? – зітхає він.
Відкараскуються «гіпократи» і від інфаркту. Говорять, що під час операції у чоловіка була зупинка серця і довелося його запускати, тож не дивно, що інфаркт міг статися, але що причиною були нерви - не вірять…
Отже, хто каже істину - невідомо. Але, я думаю, що щорсівчани, знаючи усіх героїв цієї оповіді, розберуться краще.
Маргарита ЛИТОВЧЕНКО
И страданья отступят куда-то,
Лишь нагнутся к постели твоей
Люди в белых халатах.
- Так колись співав Володимир Трошин. Але то було за царя Горошка. Нещодавно до редакції звернулася Любов Тарасенко зі Щорса. Жінка зі сльозами на очах розповідала про неприємність, яка сталася у Щорській районній лікарні з її чоловіком Володимиром Григоровичем. І все через байдужість лікарів.
- 26 березня моєму чоловікові стало зле, і я викликала «швидку». Його привезли до приймального відділення, з того і почалися його «неприємності». Через те, що надавати допомогу хворому треба було вночі (це сталося о пів на четверту ранку), черговий лікар Анатолій Чередниченко поставився дуже халатно до своїх обов’язків. Володю примусили сидіти, навіть не поклавши на кушетку, до ранку на лавці, що знаходиться у приміщенні, аби зранку потім його оглянули інші лікарі. Двері приймального відділення були відкриті через те, що там було пофарбовано… Уявіть: хвора людина замерзає на лавці до 8 ранку, а лікарям до того байдуже… Вже коли відкрилася поліклініка, чоловік здав необхідні аналізи, і його оглянув хірург. Володя одразу ж ліг до лікарні і вже 27-го його прооперували. Більше того, через те, що мій чоловік сильно перенервував, у нього стався інфаркт.
Я звернулася до лікарів, які були тієї ночі у лікарні, з проханням прокоментувати ситуацію, і почула зовсім протилежне. Начебто у Володимира Григоровича стан погіршувався вже впродовж 20 днів, а чоловік тягнув до останнього. Та й того дня госпіталізувати хворого нагальної потреби не було: можна було почекати до ранку, а тоді звернутися до фахівців. Натомість В.Тарасенко сказав, що йому терміново потрібна операція і він буде чекати, доки лікарі не виконають свій обов’язок.
- Йому навіть після того, як зробили необхідні ін’єкції, пропонували піти додому і відпочити до ранку. Та хворий відмовився, - говорить фельдшер «швидкої» Валентина Красько. – Та й можна було зовсім не їхати до лікарні: його стан не вимагав термінової операції.
- Єдина помилка лікаря, що він не взяв відмови у чоловіка, коли той відмовлявся від запропонованих процедур, - каже головний лікар Щорської ЦРЛ Микола Куценко.
Не вбачає у своїх діях нічого кримінального і головний звинувачений у непрофесійності Анатолій Чередниченко. Розповідає, що Володимир Григорович сам рвався до хірургії і ні про які інші процедури чути не хотів:
- Що я мав робити у такій ситуації, насильно примушувати хворого? – зітхає він.
Відкараскуються «гіпократи» і від інфаркту. Говорять, що під час операції у чоловіка була зупинка серця і довелося його запускати, тож не дивно, що інфаркт міг статися, але що причиною були нерви - не вірять…
Отже, хто каже істину - невідомо. Але, я думаю, що щорсівчани, знаючи усіх героїв цієї оповіді, розберуться краще.
Маргарита ЛИТОВЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий