понедельник, 6 апреля 2015 г.

Які ж вони умільці, наші впулгівці!

Спасибі велике! Ми раді!
Дуже приємно, що минулого тижня мали честь спілкуватися зі справжнім лідером, керівником І.С. Вдовенком. Людиною не замінимою, ініціатором не однієї славної справи, своєрідним і досконалим, повторити якого навряд чи комусь вдасться.


Так от, він знову нам допоміг, допомогли його колеги і учні. Принаймні, майстри виробничого навчання Алла Руднік та Тетяна Гладченко разом з підопічними Дмитром Галіцьким, Володимиром Гулевичем, Олександром Григор’євим, Михайлом Криволапом (на знімку) провели кілька годин на ремонті стареньких, як сам світ, редакційних приміщень. Шпалери там були на межі, як-то кажуть, ледь дихали і доживали. Тепер все інакше. Тепер променівці тримають марку! І вже не соромно дивитися в очі десяткам відвідувачів, які заходять у комп’ютерну, аби замовити вітання чи оголошення.
Дехто з них просто посміхається, а дехто не змовчує. Приміром, колишня очільниця районного радіо Ганна Данильченко просто вибухнула від емоцій, наголосивши: «Які ж вони умільці, ці впулгівці!»
Додаємо: «Умільці, виховані, з почуттям відповідальності за зроблене, із золотими руками і серцями! Словом, спасибі! Ми раді…»


На цьому знімку ще одна група представників нашого училища. І майстер Володимир Біба, і його хлопці-вихованці також відомі своїми доробками, своїм мистецьким хистом. Дерев’яні вироби у їхніх руках, ніби оживають, світяться сонцем.


І поремонтувати все, що завгодно, можуть, і лад всьому дати. Володимир Павлович раніше навіть за кордоном був, переймав досвід роботи у німецьких колег. А німці вчилися у нього, хвалили, захоплено відгукувалися про вміння Павловича працювати, перетворюючи звичайну деревину у казкові витвори.
Олена КОМПАНЕЦЬ

Комментариев нет:

Отправить комментарий