На відміну від багатьох своїх однолітків у 14-річної Ярослави Приходько немає вільного часу. Дівчині ніколи сходити ані на дискотеку, ані просто посидіти і поспілкуватися з друзями.
– Вона майже цілодобово на тренуванні, - говорить батько Ярослави Андрій Миколайович. – Тільки уявіть: їй щодня треба піднятися у шостій, щоб встигнути на перше тренування, адже починається воно о сьомій тридцять і триває до десятої. Потім з одинадцятої у неї проходять заняття у школі. А о пів на п’яту вона знову в спортзалі. Є у неї тільки одна вільна годинка. Та й вихідний тільки один на тиждень, тож не дивно, що Ярослава дуже рідко буває вдома…
Ця розмова з татом нашої щорської надії відбулась не просто так, дівчина, яка подає великі надії у настільному тенісі, посіла третє місце у всеукраїнських змаганнях, які відбувалися в Івано-Франківську з 18 до 22 березня. Свою перемогу присвятила Євгену Крушу (місцевому тренерові).
– Я не дивуюся цьому, адже моя дочка дуже заряджена на перемогу, - продовжує батько. – Раніше, коли вона була трохи менша, доводилося трохи примушувати. Тепер вона сама прагне перемоги. У Ярославу вірила і перша її тренерка Тетяна Сарапіна, і вона ж першою розгледіла талант дівчинки…
Андрій Миколайович говорить, що привів дочку на тренування, коли їй ще й шести років не було. І зараз дуже радіє успіхам Ярослави: дівчинка навчається у Вищому республіканському фізичному училищі, куди вона переїхала ще у шостому класі.
– Сумуємо дуже за нею, - зізнається батько спортсменки, - та що поробиш, коли у Щорсі мало перспектив для талановитих дітей…
Та зізнається, що молодшу свою дитину, хлопчика, якому ще й двох років немає, також віддасть до спортивної секції. Будемо сподіватися, що Приходьки колись ще більше прославлять Щорсівщину.
Маргарита ЛИТОВЧЕНКО
– Вона майже цілодобово на тренуванні, - говорить батько Ярослави Андрій Миколайович. – Тільки уявіть: їй щодня треба піднятися у шостій, щоб встигнути на перше тренування, адже починається воно о сьомій тридцять і триває до десятої. Потім з одинадцятої у неї проходять заняття у школі. А о пів на п’яту вона знову в спортзалі. Є у неї тільки одна вільна годинка. Та й вихідний тільки один на тиждень, тож не дивно, що Ярослава дуже рідко буває вдома…
Ця розмова з татом нашої щорської надії відбулась не просто так, дівчина, яка подає великі надії у настільному тенісі, посіла третє місце у всеукраїнських змаганнях, які відбувалися в Івано-Франківську з 18 до 22 березня. Свою перемогу присвятила Євгену Крушу (місцевому тренерові).
– Я не дивуюся цьому, адже моя дочка дуже заряджена на перемогу, - продовжує батько. – Раніше, коли вона була трохи менша, доводилося трохи примушувати. Тепер вона сама прагне перемоги. У Ярославу вірила і перша її тренерка Тетяна Сарапіна, і вона ж першою розгледіла талант дівчинки…
Андрій Миколайович говорить, що привів дочку на тренування, коли їй ще й шести років не було. І зараз дуже радіє успіхам Ярослави: дівчинка навчається у Вищому республіканському фізичному училищі, куди вона переїхала ще у шостому класі.
– Сумуємо дуже за нею, - зізнається батько спортсменки, - та що поробиш, коли у Щорсі мало перспектив для талановитих дітей…
Та зізнається, що молодшу свою дитину, хлопчика, якому ще й двох років немає, також віддасть до спортивної секції. Будемо сподіватися, що Приходьки колись ще більше прославлять Щорсівщину.
Маргарита ЛИТОВЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий