декому вже доводиться думати, чи купити той буханець, чи посидіти на воді… Найсумніше те, що цього року минає 70 років з дня закінчення Великої Вітчизняної війни, та в Україні майже нічого не змінилося. Так, письменник В.А. Солоухін у оповіді «Коровай заварного хліба», писав: «На базарі буханець хліба коштував дев’яносто рублів - це приблизно наша місячна стипендія. Молоко було двадцять рублів пляшка, а вершкове масло - шістсот карбованців кілограм. Так його й не було на базарі, вершкового масла, воно було тільки в уяві кожної людини, як якась чарівна речовина, недосяжне, недоступне, можливе лише в романтичних книжках». Відчуваєте різницю між роками війни і сучасністю? Я також її майже не відчуваю… Та напередодні Великодня хочеться про щось світле, добре, гарне… Ви любите їсти паски? А пекти їх власноруч? Останнє мені також не до снаги. А ось працівники Щорського хлібокомбінату вже готуються до Воскресіння Господнього і до Великодня, пропонують три різновиди пасок: 0,3 кг, 0,5 та 0,8 кг.
- Це будуть звичайнісінькі паски без викрутасів, так, як минулого року, - говорить директор Щорського хлібокомбінату (який, до речі, цього року у липні святкуватиме свій другий день народження. Хлібокомбінат був закритий 2005-го року і відродився у «новому тілі» за три місяці) Володимир Єрмоленко. Бо тоді вартість святкового хліба для простих людей стане непідйомною. Та й без викрутасів найменша пасочка коштуватиме до 10 гривень…
Запитала я Володимира Володимировича і про більш прозаїчні речі, наприклад, скільки людей зараз працює на хлібокомбінаті та скільки тонн хліба випікає підприємство:
- Працює 20 чоловік, хоча за радянських часів було близько 150. Адже, окрім хлібного цеху, у нас були ще й рибний, ковбасний тощо. Зараз виробляємо близько півтори тонни хлібобулочних виробів, а могли б випікати до 30. Нам заважають більш потужні підприємства, які дотуються з бюджету. Такі, як Київський хлібокомбінат. Уявіть, якщо ми поставляємо булку київського хліба у торгові точки за 8 гривень, то Київ за 7. Потім треба додати до собівартості хліба націнку за транспортування, торговельну націнку… Зрозуміло, що хліб виходить більш дорогим, ніж місцевий, а ніхто ж не хоче працювати собі на збиток… Ми зверталися і до райради, і до райдержадміністрації, та вони тільки розводять руками: «А що ми можемо вдіяти?» Ось і виходить, що такий важливий продукт для населення за правильної державної політики можна здешевити, та нікому це не потрібно…
Загалом же Щорський хлібокомбінат випікає 53 види різноманітних булочок та хлібів і до свята скорочувати обсяг виробництва і кількість виробів не збирається. Що можна сказати наостанок? Підтримаємо місцевого виробника, аби потім не купувати хліб утридорога і гірко не плакати через його дорожнечу.
Маргарита ЛИТОВЧЕНКО
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий