Цю програму, яка зветься „Програмою фінансфового забезпечення діяльності депутатів районної ради з виконання доручень виборців на 2016-2020 роки” прийняла березнева сесія Корюківської райради.
Загальний обсяг фінансування становить 850 тисяч і кожного року на її виконання буде залучатися по 170 тисяч гривень. Бюджетні призначення для реалізації заходів такої програми враховуватимуться щороку при формуванні районного бюджету. Звісно, все буде у межах фінансових можливостей, прозоро і об’єктивно. До того ж кожен з тамтешніх 34 народних обранців (у нас їх 25) матиме право раз на рік розпорядитися п’ятьма тисячами для потреб своїх виборців. А їх, тих потреб, як зеленого листя навесні. І у школи, і у дитячі садочки, фельдшерські пункти, клуби, бібліотеки не завадило б хоч щось із оргтехніки придбати, чи, приміром, десь вікно, двері поміняти. А, може, чиясь дитина, чийсь батько чи матір конче потребують цієї копійчини для проведення термінової операції? Хоча, як показує досвід, витрачання відповідних коштів обласними депутатами (щоправда, сума в енну кількість разів більша), то вони (гроші) передовсім йшли на бюджетні заклади (освіти, культури, охорони здоров’я, спорту) і носили цільовий характер. До речі, всі депутати мають у таких випадках писати звернення до голови відповідної ради, вказуючи адресу й мету направлених грошей. Ось така собі добра новація з’явилася у корюківчан.
А що у нас? У нас поки – тиша. Я навіть вже бачу здивований погляд вельмишанованого пана Іваницького і його аргументи щодо невдалого порівняння ситуації на Щорсівщині й Корюківщині. Прозвучать пояснення на кшталт „нема надходжень навіть на зарплату”, „нема чим за газ заплатити” і подібне. Шкода. А так би добре було відвезти в село щось суттєве і конкретне.
Олена КОМПАНЕЦЬ
Комментариев нет:
Отправить комментарий