1958 рік. Колгосп ім.Петровського. Займище. На звітних зборах виступає голова колгоспу. Доповідає: за минулий рік в середньому зібрали стільки-то зернових, цукрових буряків, від кожної корови в середньому надоїли стільки-то молока тощо.
– Після доповіді руку піднесла ланкова Лідія Несторівна:
– Я оце не розумію: що означає «в середньому»…
Голова пояснює:
– Візьмемо такий приклад. Одна корова за день дає 12 кг молока, інша – 8, третя взагалі не доїться, то в середньому на корову буде приблизно по 7 кілограмів.
Що ж це виходить, люди добрі? – хапається за серце ланкова. – Якщо до нашої завкоморою Анюти вчащає бригадир, старший конюх і коваль, а до мене – ніхто, то «в середньому» я теж повія?..
По другому питанню виступав Володимир Борисенко. Хвилювався і раз-по-раз тягнувся до графина на трибуні.
– Дудлив, наче на похмілля, - штовхнув його під бока Володимир Руденок, коли спітнілий доповідач сів на місце.
– Дудлив би і ти, - не розгубився Борисенко. У графині ж не чай, а столове вино!
- Та ти що? – аж підскочив сусід і почав просити слова.
Підійшов до трибуни. «Товариші!» – почав піднесено. Потім, наче захвилювавшись, налив склянку, випив одним махом. Закашлявся, люто глянув на сусіда і закінчив свою промову так:
– Я хотів сказати, що не згоден з висновками попереднього оратора. А тепер передумав і цілком його підтримую.
І пішов з трибуни.
Георгій
ЛЕПНЮК
– Після доповіді руку піднесла ланкова Лідія Несторівна:
– Я оце не розумію: що означає «в середньому»…
Голова пояснює:
– Візьмемо такий приклад. Одна корова за день дає 12 кг молока, інша – 8, третя взагалі не доїться, то в середньому на корову буде приблизно по 7 кілограмів.
Що ж це виходить, люди добрі? – хапається за серце ланкова. – Якщо до нашої завкоморою Анюти вчащає бригадир, старший конюх і коваль, а до мене – ніхто, то «в середньому» я теж повія?..
По другому питанню виступав Володимир Борисенко. Хвилювався і раз-по-раз тягнувся до графина на трибуні.
– Дудлив, наче на похмілля, - штовхнув його під бока Володимир Руденок, коли спітнілий доповідач сів на місце.
– Дудлив би і ти, - не розгубився Борисенко. У графині ж не чай, а столове вино!
- Та ти що? – аж підскочив сусід і почав просити слова.
Підійшов до трибуни. «Товариші!» – почав піднесено. Потім, наче захвилювавшись, налив склянку, випив одним махом. Закашлявся, люто глянув на сусіда і закінчив свою промову так:
– Я хотів сказати, що не згоден з висновками попереднього оратора. А тепер передумав і цілком його підтримую.
І пішов з трибуни.
Георгій
ЛЕПНЮК
Комментариев нет:
Отправить комментарий