Прокинувшись, Петро Петрович перевернувся. Полежав, подумавши, прийшло почуття пафосу: «Палажко, прокидайся, поговоримо!»
Петрова половина, примружуючись, потягнулась, почула пораду.
- Піду попрошу панібрата Петренка Пилипа Пилиповича поїхати «Победою» повіддихати, помилуватися природою.
- Полеж, перекортить, погане приснилося, - промовила пильна, передбачлива, поблажлива Палажка. – Почнеться патороч, печаль…
- Помовч! – прогримів присадкуватий, повнокровний Петро.
Погиркавшись, перелютувавши, простоволосий патлатий Петро передрання прямцем побіг порадитись. Постукавши, переступив приятелів поріг, привітався, потиснувши Пилипову правицю.
- Пардон, Пилипе! Пробач. Побудив? Послухай! Прошу поїхати повіддихати.
Послухавши подробиці, подумавши, Пилип промовив: «Підтримую, поїдемо».
Петро, підбігцем повернувшись, побачив причесану Палазіну персону, поплескав по приємних плечах:
- Понакладай повні паперові пакети продуктів: паляниць, пиріжків, пундиків, пельменів, пшона, пампушок, помідорів, паштету, провансалю, перловки, перцю пахучого, персиків, пряників, пудинг…Повкладай перваку. Потім посольської, поліської, портвейну, пива, перцівки, паленки. Проведемо прехорошу прогулянку.
Піджидаючи Пилипа, поголився. Поцілував Палажку. Погодя під’їхав Пилипович «Победою», посигналив.
- Палазю, під’їхали!
Повиносили продукти, прихопили пуф, пантофлі, піджак, платок, плащ-палатку, порозкладали по причепу.
Проїжджаючи перехрестям, підфарником показав поворот. Побачили підняту паличку.
- Поліція! – прохвилювались подруги.
Пригальмувавши, показали паспорт, права. Переговори провів Петрович. Положення працюючого постачальником помогло продовжити поїздку.
- Привал! – показав пальцем перелесний Петрович. – Передусім повиймаємо провіант, проведемо пробіжку, поназбираємо паліччя.
Попилявши пилкою полі-но, порубавши, поскладали. Позабивав Пилипович пару приколків, поклав перемичку, повісив посудину, підклав паливо. Петровича попросили персонально підпалити. Підпалив. Полум’я палахкотіло.
- Палажко-поваршо, приготовляй продукти, - приказав Петрович, - проворніше працюй. Підемо повудити плотви, підлящиків, підустів, пічкурів. Покупаємось.
Пішли-побігли.Підстрибом пригнавши, побачили прозору протоку. Подальше полишили пузаня Панаса половити плотви.
Покупалися, повиходили позагаряти, побігати, потоптати пухкий пісок. Повзаючи по-пластунськи, полягали. Припікаючі промені, перегріте повітря потроху попекли по плечах, по поясницях…
- Прошу! – прокричала повариха. (Пряма Петрова протилежність). Підстрибом позбігались, прослали простирадла, плащ-палатку, почали примощуватися. Петровичу персонально поставили пуф, покритий подушкою. Погордливо присів. Приємно пахло.
- Поскоріше порозливай-порозкладай, поварихо! Покуштуємо!
Палажка понакладала повні полумиски пельменів, порції підсмаженої плотви.
Після прийняття першої почалася пауза. Плямкали, прицмокували, присьорбували, пережовували. Поївши пельмені, підсмажену плотву, підберезники, прожерливий Петрович погладив пику, поповніле пузце.
- Повторимо?
- Повторимо, - переглянувшись, погодились, підтакнувши прошуміли почервонілі подруги. Перечастувавшись, повторивши, Петрів первак полився по пельменях, по підборіддю, почалася пирхота.
Пиятиці позаздрив Пилип. Подумав: «Пригублю – попадуся, позбудуся прав, «Победы».
Понаїдавшись, почали поширюватись по простору переспіви пісень. Потім провели партії пікета, пульки, підкидного, почіплявши Петровичу «погони» підполковника.
- Партнери! Протягом півгодини передрімаємо, - поступила Петрова пропозиція. Пунш переміг, поборов.
Переспавши, по приказу Пилипа почали підніматися.
- Послухайте. Пішли повторимо.
- Погуляли, поїхали! – промовила Палажка.
- Почекайте, - повідомив Пилип. – Підкачаю «Победу»!
Позбиравши пожитки, повихлюпувавши, повикидавши погане, повкладавши пакунки, пакети, почали примощуватися. Проворна повариха прощебетала Петрові:
- Погаси, Петре, полум’я.
- Повинно перетліти. Поєхалі!.. – промимрив Петро.
* * *
По полю позбирати печериці проходив посивілий, пристарілий, перетруджений працею, позабутий правителями, Пахом. Побачив потоптані продукти. Почав піднімати. Піднявшись, побачив переблиск – полум’я пожирає перелісок. Прудко, прямісінько побіг повідомити пожежників:
- Полундра! Просніться! Палахкотить!
… Перемучившись, пожежники погасили пожежу. Потім присіли перекурити. Перед перекуром послали підпалювачу проклін.
Постскриптум:
Прочитавши притчу, подякуємо працівникам-пожежникам. Петро Петрович песиголовець, псявіра. Природолюби, подібні Петру, пам’ятайте: полишаючи погар, потушіть, позаливайте!
М.КОЖУШКО, вчитель.
с.Забарівка.
Причетне прошу перерахувати пресі.
Від редакції. Дякуємо! І хочемо, щоб читачі звернули увагу: всі слова у цьому творі починаються з літери «п».
Петрова половина, примружуючись, потягнулась, почула пораду.
- Піду попрошу панібрата Петренка Пилипа Пилиповича поїхати «Победою» повіддихати, помилуватися природою.
- Полеж, перекортить, погане приснилося, - промовила пильна, передбачлива, поблажлива Палажка. – Почнеться патороч, печаль…
- Помовч! – прогримів присадкуватий, повнокровний Петро.
Погиркавшись, перелютувавши, простоволосий патлатий Петро передрання прямцем побіг порадитись. Постукавши, переступив приятелів поріг, привітався, потиснувши Пилипову правицю.
- Пардон, Пилипе! Пробач. Побудив? Послухай! Прошу поїхати повіддихати.
Послухавши подробиці, подумавши, Пилип промовив: «Підтримую, поїдемо».
Петро, підбігцем повернувшись, побачив причесану Палазіну персону, поплескав по приємних плечах:
- Понакладай повні паперові пакети продуктів: паляниць, пиріжків, пундиків, пельменів, пшона, пампушок, помідорів, паштету, провансалю, перловки, перцю пахучого, персиків, пряників, пудинг…Повкладай перваку. Потім посольської, поліської, портвейну, пива, перцівки, паленки. Проведемо прехорошу прогулянку.
Піджидаючи Пилипа, поголився. Поцілував Палажку. Погодя під’їхав Пилипович «Победою», посигналив.
- Палазю, під’їхали!
Повиносили продукти, прихопили пуф, пантофлі, піджак, платок, плащ-палатку, порозкладали по причепу.
Проїжджаючи перехрестям, підфарником показав поворот. Побачили підняту паличку.
- Поліція! – прохвилювались подруги.
Пригальмувавши, показали паспорт, права. Переговори провів Петрович. Положення працюючого постачальником помогло продовжити поїздку.
- Привал! – показав пальцем перелесний Петрович. – Передусім повиймаємо провіант, проведемо пробіжку, поназбираємо паліччя.
Попилявши пилкою полі-но, порубавши, поскладали. Позабивав Пилипович пару приколків, поклав перемичку, повісив посудину, підклав паливо. Петровича попросили персонально підпалити. Підпалив. Полум’я палахкотіло.
- Палажко-поваршо, приготовляй продукти, - приказав Петрович, - проворніше працюй. Підемо повудити плотви, підлящиків, підустів, пічкурів. Покупаємось.
Пішли-побігли.Підстрибом пригнавши, побачили прозору протоку. Подальше полишили пузаня Панаса половити плотви.
Покупалися, повиходили позагаряти, побігати, потоптати пухкий пісок. Повзаючи по-пластунськи, полягали. Припікаючі промені, перегріте повітря потроху попекли по плечах, по поясницях…
- Прошу! – прокричала повариха. (Пряма Петрова протилежність). Підстрибом позбігались, прослали простирадла, плащ-палатку, почали примощуватися. Петровичу персонально поставили пуф, покритий подушкою. Погордливо присів. Приємно пахло.
- Поскоріше порозливай-порозкладай, поварихо! Покуштуємо!
Палажка понакладала повні полумиски пельменів, порції підсмаженої плотви.
Після прийняття першої почалася пауза. Плямкали, прицмокували, присьорбували, пережовували. Поївши пельмені, підсмажену плотву, підберезники, прожерливий Петрович погладив пику, поповніле пузце.
- Повторимо?
- Повторимо, - переглянувшись, погодились, підтакнувши прошуміли почервонілі подруги. Перечастувавшись, повторивши, Петрів первак полився по пельменях, по підборіддю, почалася пирхота.
Пиятиці позаздрив Пилип. Подумав: «Пригублю – попадуся, позбудуся прав, «Победы».
Понаїдавшись, почали поширюватись по простору переспіви пісень. Потім провели партії пікета, пульки, підкидного, почіплявши Петровичу «погони» підполковника.
- Партнери! Протягом півгодини передрімаємо, - поступила Петрова пропозиція. Пунш переміг, поборов.
Переспавши, по приказу Пилипа почали підніматися.
- Послухайте. Пішли повторимо.
- Погуляли, поїхали! – промовила Палажка.
- Почекайте, - повідомив Пилип. – Підкачаю «Победу»!
Позбиравши пожитки, повихлюпувавши, повикидавши погане, повкладавши пакунки, пакети, почали примощуватися. Проворна повариха прощебетала Петрові:
- Погаси, Петре, полум’я.
- Повинно перетліти. Поєхалі!.. – промимрив Петро.
* * *
По полю позбирати печериці проходив посивілий, пристарілий, перетруджений працею, позабутий правителями, Пахом. Побачив потоптані продукти. Почав піднімати. Піднявшись, побачив переблиск – полум’я пожирає перелісок. Прудко, прямісінько побіг повідомити пожежників:
- Полундра! Просніться! Палахкотить!
… Перемучившись, пожежники погасили пожежу. Потім присіли перекурити. Перед перекуром послали підпалювачу проклін.
Постскриптум:
Прочитавши притчу, подякуємо працівникам-пожежникам. Петро Петрович песиголовець, псявіра. Природолюби, подібні Петру, пам’ятайте: полишаючи погар, потушіть, позаливайте!
М.КОЖУШКО, вчитель.
с.Забарівка.
Причетне прошу перерахувати пресі.
Від редакції. Дякуємо! І хочемо, щоб читачі звернули увагу: всі слова у цьому творі починаються з літери «п».
Комментариев нет:
Отправить комментарий