І це справді так, адже за свої 45 років праці у місцевій школі заслужила непідробну повагу і неповторну любов. Любов від учнів та їхніх батьків, своїх сина, доньок, онуків, всієї великої громади.
Залишившись вдовою, не втратила сили і віри в тепло і доброту. А продовжила і продовжує гуртувати навколо себе небуденних людей, котрі стали невіддільною часткою її буття, певним чином вплинули на сприйняття навколишнього світу. Світу, з його блакитними озерами, смарагдовими лісами, неосяжними луками, їх так багато в рідному селі. Про нього, своїх вихованців вона здавна співає пісні, їм присвячує інші творчі доробки. Красивим, чистим голосом виводить заздравиці знаним дояркам, трактористам, іншим майстрам хлібних ланів, освітянам, медикам. Нікого не залишають байдужими її емоційні виступи, котрі, безумовно, спонукають до життя і світлих сподівань.
На ювілей до неї, славної мами, обов’язково з’їдуться діти. Їм не завадять ні снігопади, ні заметілі. Разом з ненькою (а у неї горить вогник в очах!) зануряться у чисті води споминів і найближчих планів, піднімуть келих за світлу долю.
І ми всі приєднаємось, дарма, що на відстані. З роси й води Вам, дорога вчителько!
Олена КОМПАНЕЦЬ
Комментариев нет:
Отправить комментарий