На виконання Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» депутати Щорської міськради утворили комісію з питань перейменування міста Щорс та його вулиць. Аналізуючи пропозиції згаданої комісії, можна зробити висновки, що суперечок з перейменування було багато.
Щорс стане
Сновськом
З історії Сновська знаємо, що воно виникло як робітниче селище у ХІХ ст., поблизу хутора Коржівка. Містечко розташоване на березі річки Снов – звідси і його історична назва. У травні 1935 року місто було перейменоване на м.Щорс, на честь діяча періоду громадянської війни Щорса Миколи Олександровича. Хто такий Микола Щорс? Теж відомо. Народився, до речі, у Сновську. Активний учасник знищення українського національного руху у 1918–1919 рр. Відтак, позитивно, що комісія міськради запропонувала повернути Щорсу його історичну назву – Сновськ.
Вулицям міста
повернуть історичні найменування
Комісія міськради пропонує перейменувати вулицю Володарського (справжнє ім’я Мойсей Маркович Гольдштейн, діяч російського революційного руху) – на Костьольну. Провулок Володарського теж отримає назву – Костьольний. Вулиця Якова Свердлова (народився в Нижньому Новгороді, російський радянський політичний і державний діяч) також отримає історичне найменування – Старопоштова. Але на цьому і закінчується повернення до історичних назв, витоків містечка. Хоча у минулому в Сновську були вулиці: Велика Олексіївська (тепер Леніна), Новопіщана (Люксембург), Чернігівська (Калініна), Новобазарна (Щорса)… Проте комісія запропонувала перейменувати вулицю Леніна – на вулицю Незалежності, Рози Люксембург – Інтернаціоналістів, Щорса – Музейну.
Вулиці Зелена,
Соснова, Виноградна, Яблунева, Вишнева
Читаю пропозиції комісії Щорської міськради і пригадую колись популярну пісню «На улице Каштановой», її співав Юрій Антонов.
Милозвучні назви може отримати містечко Сновськ. І аргументи «залізні»: закон виконали, комуністичних назв позбулися, і яка б влада не була, а ці вулиці вже не перейменує! Комісія пропонує перейменувати вулиці: Антошина – Яблунева, Дзержинського – Зелена, Комсомольська – Соснова, Куйбишева – Виноградна, Фрунзе – Вишнева…Щодо вулиці Соснової, то тут є пояснення. У ХІХ столітті у Сновську переважали дерев’яні будинки, їх споруджували переважно із соснового матеріалу.
Вулиця Володимира Винниченка,
провулок
Олександра Пушкіна
Комісія міськради запропонувала також і низці вулиць надати патріотичні назви на честь визначних українських діячів. Хоча не забули і про російського поета Олександра Пушкіна, пропонуючи його іменем назвати провулок (замість Жовтневого). Подібна ситуація і з Володимиром Винниченком, українським політичним та державним діячем, а також прозаїком, драматургом, художником. Він народився у Кіровограді. Тож на його честь там названо місцевий педагогічний університет, створено краєзнавчий музей, а 17 вересня 2010 року у Кіровограді урочисто відкрито перший в Україні пам’ятник Володимиру Винниченку. На його честь є вулиці у Львові, Чернівцях, Вінниці.
Комісія міськради забула про деяких визначних діячів району. Зокрема, не вшановані у назвах вулиць Щорса Василь Полевик (1925–1999, заслужений діяч культури, фольклорист, музикант, керівник багатьох самодіяльних художніх колективів, уродженець села Займище); Лідія Вакуловська (1926–1991, письменниця, журналістка, народилася в м.Щорс); Андрій Карнабед (1927–2005, архітектор, краєзнавець, охоронець чернігівських старожитностей, народився у селі Рогізки Щорського району); Яків Жданович (1885–1953, український архівіст, мистецтвознавець, мемуарист, народився в селі Хрінівка; Борис Коваленко (1903–1937, український поет, літературний критик та літературознавець, народився в селі Хотуничі Щорського району).
Сергій ЧЕРНЯКОВ, вчений секретар Національного архітектурно- історичного заповідника «Чернігів стародавній»,
член експертної групи для обговорення та надання пропозицій щодо перейменування населених пунктів та районів області,
вулиць, площ та інших об’єктів
Щорс стане
Сновськом
З історії Сновська знаємо, що воно виникло як робітниче селище у ХІХ ст., поблизу хутора Коржівка. Містечко розташоване на березі річки Снов – звідси і його історична назва. У травні 1935 року місто було перейменоване на м.Щорс, на честь діяча періоду громадянської війни Щорса Миколи Олександровича. Хто такий Микола Щорс? Теж відомо. Народився, до речі, у Сновську. Активний учасник знищення українського національного руху у 1918–1919 рр. Відтак, позитивно, що комісія міськради запропонувала повернути Щорсу його історичну назву – Сновськ.
Вулицям міста
повернуть історичні найменування
Комісія міськради пропонує перейменувати вулицю Володарського (справжнє ім’я Мойсей Маркович Гольдштейн, діяч російського революційного руху) – на Костьольну. Провулок Володарського теж отримає назву – Костьольний. Вулиця Якова Свердлова (народився в Нижньому Новгороді, російський радянський політичний і державний діяч) також отримає історичне найменування – Старопоштова. Але на цьому і закінчується повернення до історичних назв, витоків містечка. Хоча у минулому в Сновську були вулиці: Велика Олексіївська (тепер Леніна), Новопіщана (Люксембург), Чернігівська (Калініна), Новобазарна (Щорса)… Проте комісія запропонувала перейменувати вулицю Леніна – на вулицю Незалежності, Рози Люксембург – Інтернаціоналістів, Щорса – Музейну.
Вулиці Зелена,
Соснова, Виноградна, Яблунева, Вишнева
Читаю пропозиції комісії Щорської міськради і пригадую колись популярну пісню «На улице Каштановой», її співав Юрій Антонов.
Милозвучні назви може отримати містечко Сновськ. І аргументи «залізні»: закон виконали, комуністичних назв позбулися, і яка б влада не була, а ці вулиці вже не перейменує! Комісія пропонує перейменувати вулиці: Антошина – Яблунева, Дзержинського – Зелена, Комсомольська – Соснова, Куйбишева – Виноградна, Фрунзе – Вишнева…Щодо вулиці Соснової, то тут є пояснення. У ХІХ столітті у Сновську переважали дерев’яні будинки, їх споруджували переважно із соснового матеріалу.
Вулиця Володимира Винниченка,
провулок
Олександра Пушкіна
Комісія міськради запропонувала також і низці вулиць надати патріотичні назви на честь визначних українських діячів. Хоча не забули і про російського поета Олександра Пушкіна, пропонуючи його іменем назвати провулок (замість Жовтневого). Подібна ситуація і з Володимиром Винниченком, українським політичним та державним діячем, а також прозаїком, драматургом, художником. Він народився у Кіровограді. Тож на його честь там названо місцевий педагогічний університет, створено краєзнавчий музей, а 17 вересня 2010 року у Кіровограді урочисто відкрито перший в Україні пам’ятник Володимиру Винниченку. На його честь є вулиці у Львові, Чернівцях, Вінниці.
Комісія міськради забула про деяких визначних діячів району. Зокрема, не вшановані у назвах вулиць Щорса Василь Полевик (1925–1999, заслужений діяч культури, фольклорист, музикант, керівник багатьох самодіяльних художніх колективів, уродженець села Займище); Лідія Вакуловська (1926–1991, письменниця, журналістка, народилася в м.Щорс); Андрій Карнабед (1927–2005, архітектор, краєзнавець, охоронець чернігівських старожитностей, народився у селі Рогізки Щорського району); Яків Жданович (1885–1953, український архівіст, мистецтвознавець, мемуарист, народився в селі Хрінівка; Борис Коваленко (1903–1937, український поет, літературний критик та літературознавець, народився в селі Хотуничі Щорського району).
Сергій ЧЕРНЯКОВ, вчений секретар Національного архітектурно- історичного заповідника «Чернігів стародавній»,
член експертної групи для обговорення та надання пропозицій щодо перейменування населених пунктів та районів області,
вулиць, площ та інших об’єктів
Комментариев нет:
Отправить комментарий