Вже 49 років минуло, відколи М.К. Аніщенко прийшов на роботу в Новоборовицьке лісництво. Починав звичайним лісорубом.
Як згадує про це сам – дворучною пилою разом з напарником валив дерева. А згодом, у міру просування технічного прогресу, отримав посаду бензопильщика. Потім став трактористом – працював на трильовці лісу. Надалі в його трудовій біографії – робота лісником, майстром головного користування, помічником лісничого, лісничим. Тобто пройшов усі щаблі професійного зростання. Відповідно, і лісову справу знає дійсно досконало. Нині він – знову помічник керівника підприємства. Поміж звичних робочих клопотів знайшов годину, щоб розповісти читачам „Променя” про те, яким був ліс півстоліття тому і яким він є зараз.
Історія
Угіддя Новоборовицького лісництва розкинулися на лівобережжі річки Снов і складаються з двох великих масивів. Можна сказати, що дісталися вони підприємству від графів Милорадовичів – 4 тис. 500 га – і від ще одного землевласника (під Безуглівкою) – 1 тис. 500 га, - розповів М.К. Аніщенко. – У 1967 році, коли я прийшов на роботу, в нас були ділянки з 110-річними деревами, тобто посадженими ще у 1857 році! Тоді працювати в лісі було цікаво, особливо, коли діди бралися оповідати старовинні перекази про те, як виникли назви різних урочищ або як правильно використовувати добуту деревину. В народі на все була своя традиція і на кожне правило – пояснення. Для прикладу: якщо якась сосна була вражена сір’янкою (це таке захворювання – коли у стовбурі з’являється півметровий відтинок, перенасичений живицею), то з неї робили шули для воріт. Вкопували в землю їх саме „смолистою” частиною і стояли вони сто років без проблем. Принагідно варто згадати, що й досі збереглися місця з „милорадовицьким лісом”. Скажімо, між Ількучею і Селищем є місцина з соснами віком майже 120 років. Якщо вести мову про структуру лісових культур, то в угіддях зараз 72% сосни, 18% берези, 9% вільхи й близько 1% дуба.
Подекуди росте трохи ялини, осики. Зустрічаються й екзотичні, як на нашу місцевість, дерева. Є навіть 40 „соток” модрини європейської. Їй уже 66 років, цю посадку здійснили в порядку експерименту біля „кордону”, де жив до 1981 року лісник. Виявилося, що на наших землях модрина почуває себе доволі добре, тож близько десяти років тому в лісництві вирішили, використовуючи власні сіянці, на деяких ділянках висадити її вперемішку з сосною. Попередні висновки свідчать, що подібний підхід до лісовідтворення себе виправдовує. Загалом площа лісництва складає понад шість тисяч гектарів.
Фактори
впливу
Говорячи про сучасний стан лісу, Михайло Климович, серед іншого, зазначає: тепер набагато більше вітролому і хмизу. Бо колись, 50 років тому, усе це народ збирав на дрова, а тепер більше замовляють звичайний кругляк. Також очевидним є те, що на ліс, як на екосистему, відчутно вплинули два фактори: меліорація і загальне потепління клімату. Осушення територій і малосніжні зими, пониження рівня грунтових вод спричинили нестачу вологи, а це, в свою чергу, призводить до всихання дерев на деяких ділянках і поширення хвороб, зокрема – грибкових. Трутовик і вже згадувана сір’янка добряче шкодять угіддям. Та ж таки сір’янка – переноситься вітром на інші дерева через найменшу тріщину, вражає стовбур. У цьому місці з часом утворюється ніби „корок” з живиці, який перешкоджає надходженню поживних речовин від коріння, внаслідок чого верхня частина дерева всихає, а згодом усе воно гине. Тому до працівників підприємства значно підвищуються професійні вимоги – пильно слідкувати за станом угідь, вчасно виявляти вражені дерева й протидіяти розповсюдженню захворювань. Загалом же є, так би мовити, сприятливі території, де ліс росте добре. Як ось біля урочища Кут. Там грунт непоганий, суглинковий, утримує вологу від снігу і дощу, та й природні джерела води – річки – неподалік.
Господарювання
Згадуючи 49 років роботи, наш співрозмовник констатує, що річний обсяг заготовленої деревини (у кубометрах) майже завжди був приблизно однаковим. Зрештою, це закон природи. Для прикладу: якщо на гектарі 40-річної сосни середньорічний приріст складає до 2,5 куб. деревини, то більше там нічого не вдасться зафіксувати. Зрештою, існують спеціальні таблиці приросту, методика обчислення відома. Діють затверджені у відповідних інстанціях документи, якими регламентоване лісокористування.
Цьогоріч у Новоборовицькому лісництві буде заготовлено 12 тис. 58 „кубів” деревини на рубках головного користування, а ще близько 3 тисяч – на рубках догляду. Якщо абстрактні кубометри „прив’язати” до площі, то можна сказати, що головне користування проведено на 37,3 га. Приклад: експлуатувалася ділянка із сосною віком 91 рік. Її площа – 11,4 га, але роботи проводилися на 2,8 га, бо саме такі цифри були затверджені на нинішній рік. Разом з цим слід зазначити: підприємство провело заходи з лісовідтворення на 32,3 га. Решта – 5 га у болоті – відведена під природне заліснення вільхою. Підсумковий же обсяг лісовідтворення значно більший. За традицією і галузевими вимогами у лісництві дуже велику увагу приділяють посадці лісу, контролюють якість цих робіт, застосовують з 1989 року такий доволі ефективний спосіб, як висівання. (Практика підтвердила – сіяна сосна виглядає краще, ніж посаджена). Тобто свідомо йде дотримання принципу – яку лісову територію вирубано, таку ж треба і засадити. Більше того, протягом останніх десяти років під Безуглівкою було заліснено 116 гектарів малопридатних для ведення сільського господарства земель.
Правила
лісокористування
Лісове господарство працює на науковій основі. Вирубка дерев здійснюється на підставі відповідного обґрунтування і нормативних документів. Про деякі професійні нюанси цього питання і розповів М.К. Аніщенко. По-перше, існує таке поняття, як стиглість. Для сосни і модрини вона становить 81 рік, вільхи й берези - 61, осики – 45, дуба – 110. Коли дерево має вік більший за наведені показники, в нього починається процес старіння. Відчутно падає приріст деревини – воно мало збільшує свій обсяг, втрачається якість, відчутніше вражається грибковими захворюваннями та комахами. Фінал відомий – всихання, посиніння, гниття. Усі ж розуміють – нічого вічного немає. Ліс правильно називають легенями планети, але ж постійно користуватися старими легенями навряд чи комусь сподобається. Тобто треба їх оновлювати, висаджуючи молодий ліс.
Щоб було зрозумілим, чим є вирощування лісу, треба пояснити: сосна демонструє найбільший приріст у висоту між 20 і 40 роками. Від 40 і до 60 років переважно збільшується в діаметрі. На підставі цих біологічних показників застосовуються різні види рубок. Освітлення - до 10 років (зменшується щільність дерев, щоб найперспективніші отримували більше світла); прочищення – від 11 до 20 років (щоб сильно не розросталися бічні гілки); прорідження – від 21 до 40 років (зменшення кількості дерев – щоб не заважали рости одне одному); проходження – від 41до 60 років (забезпечується ріст у діаметрі); вибіркові санітарні – від 61 року (засохлі, пошкоджені, хворі тощо). І лише згодом надходить час головного користування.
Відомою є дискусія про те, чи необхідно рубати ліс. М.К. Аніщенко переконаний, що треба. Бо лісогосподарські підприємства мають бути економічно ефективними. Але робити це слід правильно. Доцільним буде порівняти лісокористування зі збиранням врожаю у сільському господарстві. Пшеничний лан теж є окрасою нашого краю. Проте надходить липень – і починаються жнива. Нікому ж не спадає на думку залишати посіви в полі? Приблизно те ж саме і з лісом. Просто колос росте менше року, а дерево – мінімум півстоліття. Тож недарма кажуть, що поточна робота лісівників, зокрема – і посадка лісів, спрямована для прийдешніх поколінь. І всі аспекти ведення лісового господарства потрібно роз’яснювати людям професійно. До того ж не зайвим буде нагадати усім любителям природи про необхідність поводитися цивілізовано у лісі. Бо непоодинокими є випадки, коли якісь громадяни викидають в угіддях Новоборовицького лісництва сміття, ламають інформаційні знаки. З обладнаного лісового колодязя край Гутенського шляху хтось украв цеберко з ланцюгом. Хіба це нормально? Саме тому слід зрозуміти, що любов до лісу зводиться не лише до розмов про вирубку дерев. А бездумно кинутий край дороги у суху траву недопалок цигарки може завдати дійсно величезної шкоди місцевій природі.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
Як згадує про це сам – дворучною пилою разом з напарником валив дерева. А згодом, у міру просування технічного прогресу, отримав посаду бензопильщика. Потім став трактористом – працював на трильовці лісу. Надалі в його трудовій біографії – робота лісником, майстром головного користування, помічником лісничого, лісничим. Тобто пройшов усі щаблі професійного зростання. Відповідно, і лісову справу знає дійсно досконало. Нині він – знову помічник керівника підприємства. Поміж звичних робочих клопотів знайшов годину, щоб розповісти читачам „Променя” про те, яким був ліс півстоліття тому і яким він є зараз.
Історія
Угіддя Новоборовицького лісництва розкинулися на лівобережжі річки Снов і складаються з двох великих масивів. Можна сказати, що дісталися вони підприємству від графів Милорадовичів – 4 тис. 500 га – і від ще одного землевласника (під Безуглівкою) – 1 тис. 500 га, - розповів М.К. Аніщенко. – У 1967 році, коли я прийшов на роботу, в нас були ділянки з 110-річними деревами, тобто посадженими ще у 1857 році! Тоді працювати в лісі було цікаво, особливо, коли діди бралися оповідати старовинні перекази про те, як виникли назви різних урочищ або як правильно використовувати добуту деревину. В народі на все була своя традиція і на кожне правило – пояснення. Для прикладу: якщо якась сосна була вражена сір’янкою (це таке захворювання – коли у стовбурі з’являється півметровий відтинок, перенасичений живицею), то з неї робили шули для воріт. Вкопували в землю їх саме „смолистою” частиною і стояли вони сто років без проблем. Принагідно варто згадати, що й досі збереглися місця з „милорадовицьким лісом”. Скажімо, між Ількучею і Селищем є місцина з соснами віком майже 120 років. Якщо вести мову про структуру лісових культур, то в угіддях зараз 72% сосни, 18% берези, 9% вільхи й близько 1% дуба.
Подекуди росте трохи ялини, осики. Зустрічаються й екзотичні, як на нашу місцевість, дерева. Є навіть 40 „соток” модрини європейської. Їй уже 66 років, цю посадку здійснили в порядку експерименту біля „кордону”, де жив до 1981 року лісник. Виявилося, що на наших землях модрина почуває себе доволі добре, тож близько десяти років тому в лісництві вирішили, використовуючи власні сіянці, на деяких ділянках висадити її вперемішку з сосною. Попередні висновки свідчать, що подібний підхід до лісовідтворення себе виправдовує. Загалом площа лісництва складає понад шість тисяч гектарів.
Фактори
впливу
Говорячи про сучасний стан лісу, Михайло Климович, серед іншого, зазначає: тепер набагато більше вітролому і хмизу. Бо колись, 50 років тому, усе це народ збирав на дрова, а тепер більше замовляють звичайний кругляк. Також очевидним є те, що на ліс, як на екосистему, відчутно вплинули два фактори: меліорація і загальне потепління клімату. Осушення територій і малосніжні зими, пониження рівня грунтових вод спричинили нестачу вологи, а це, в свою чергу, призводить до всихання дерев на деяких ділянках і поширення хвороб, зокрема – грибкових. Трутовик і вже згадувана сір’янка добряче шкодять угіддям. Та ж таки сір’янка – переноситься вітром на інші дерева через найменшу тріщину, вражає стовбур. У цьому місці з часом утворюється ніби „корок” з живиці, який перешкоджає надходженню поживних речовин від коріння, внаслідок чого верхня частина дерева всихає, а згодом усе воно гине. Тому до працівників підприємства значно підвищуються професійні вимоги – пильно слідкувати за станом угідь, вчасно виявляти вражені дерева й протидіяти розповсюдженню захворювань. Загалом же є, так би мовити, сприятливі території, де ліс росте добре. Як ось біля урочища Кут. Там грунт непоганий, суглинковий, утримує вологу від снігу і дощу, та й природні джерела води – річки – неподалік.
Господарювання
Згадуючи 49 років роботи, наш співрозмовник констатує, що річний обсяг заготовленої деревини (у кубометрах) майже завжди був приблизно однаковим. Зрештою, це закон природи. Для прикладу: якщо на гектарі 40-річної сосни середньорічний приріст складає до 2,5 куб. деревини, то більше там нічого не вдасться зафіксувати. Зрештою, існують спеціальні таблиці приросту, методика обчислення відома. Діють затверджені у відповідних інстанціях документи, якими регламентоване лісокористування.
Цьогоріч у Новоборовицькому лісництві буде заготовлено 12 тис. 58 „кубів” деревини на рубках головного користування, а ще близько 3 тисяч – на рубках догляду. Якщо абстрактні кубометри „прив’язати” до площі, то можна сказати, що головне користування проведено на 37,3 га. Приклад: експлуатувалася ділянка із сосною віком 91 рік. Її площа – 11,4 га, але роботи проводилися на 2,8 га, бо саме такі цифри були затверджені на нинішній рік. Разом з цим слід зазначити: підприємство провело заходи з лісовідтворення на 32,3 га. Решта – 5 га у болоті – відведена під природне заліснення вільхою. Підсумковий же обсяг лісовідтворення значно більший. За традицією і галузевими вимогами у лісництві дуже велику увагу приділяють посадці лісу, контролюють якість цих робіт, застосовують з 1989 року такий доволі ефективний спосіб, як висівання. (Практика підтвердила – сіяна сосна виглядає краще, ніж посаджена). Тобто свідомо йде дотримання принципу – яку лісову територію вирубано, таку ж треба і засадити. Більше того, протягом останніх десяти років під Безуглівкою було заліснено 116 гектарів малопридатних для ведення сільського господарства земель.
Правила
лісокористування
Лісове господарство працює на науковій основі. Вирубка дерев здійснюється на підставі відповідного обґрунтування і нормативних документів. Про деякі професійні нюанси цього питання і розповів М.К. Аніщенко. По-перше, існує таке поняття, як стиглість. Для сосни і модрини вона становить 81 рік, вільхи й берези - 61, осики – 45, дуба – 110. Коли дерево має вік більший за наведені показники, в нього починається процес старіння. Відчутно падає приріст деревини – воно мало збільшує свій обсяг, втрачається якість, відчутніше вражається грибковими захворюваннями та комахами. Фінал відомий – всихання, посиніння, гниття. Усі ж розуміють – нічого вічного немає. Ліс правильно називають легенями планети, але ж постійно користуватися старими легенями навряд чи комусь сподобається. Тобто треба їх оновлювати, висаджуючи молодий ліс.
Щоб було зрозумілим, чим є вирощування лісу, треба пояснити: сосна демонструє найбільший приріст у висоту між 20 і 40 роками. Від 40 і до 60 років переважно збільшується в діаметрі. На підставі цих біологічних показників застосовуються різні види рубок. Освітлення - до 10 років (зменшується щільність дерев, щоб найперспективніші отримували більше світла); прочищення – від 11 до 20 років (щоб сильно не розросталися бічні гілки); прорідження – від 21 до 40 років (зменшення кількості дерев – щоб не заважали рости одне одному); проходження – від 41до 60 років (забезпечується ріст у діаметрі); вибіркові санітарні – від 61 року (засохлі, пошкоджені, хворі тощо). І лише згодом надходить час головного користування.
Відомою є дискусія про те, чи необхідно рубати ліс. М.К. Аніщенко переконаний, що треба. Бо лісогосподарські підприємства мають бути економічно ефективними. Але робити це слід правильно. Доцільним буде порівняти лісокористування зі збиранням врожаю у сільському господарстві. Пшеничний лан теж є окрасою нашого краю. Проте надходить липень – і починаються жнива. Нікому ж не спадає на думку залишати посіви в полі? Приблизно те ж саме і з лісом. Просто колос росте менше року, а дерево – мінімум півстоліття. Тож недарма кажуть, що поточна робота лісівників, зокрема – і посадка лісів, спрямована для прийдешніх поколінь. І всі аспекти ведення лісового господарства потрібно роз’яснювати людям професійно. До того ж не зайвим буде нагадати усім любителям природи про необхідність поводитися цивілізовано у лісі. Бо непоодинокими є випадки, коли якісь громадяни викидають в угіддях Новоборовицького лісництва сміття, ламають інформаційні знаки. З обладнаного лісового колодязя край Гутенського шляху хтось украв цеберко з ланцюгом. Хіба це нормально? Саме тому слід зрозуміти, що любов до лісу зводиться не лише до розмов про вирубку дерев. А бездумно кинутий край дороги у суху траву недопалок цигарки може завдати дійсно величезної шкоди місцевій природі.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий