«Лиш квіточки зла в нім нема…»

Буває так: виїхала людина, і через рік-другий про неї рідко хто згадує. А про Ольгу Гець у Займищі говорять так, наче вона постійно тут живе.

Бо Ольга Миколаївна до глибини душі любить своє рідне село, його людей. Робить усе, що може, щоб про їх таланти дізналася вся країна. Вона щедро віддає себе людям. Не проходить мимо чужої біди. У неї надзвичайний дар дружити. Не тільки на Щорсівщині, а й на Сосниччині, Корюківщині, та що там – в усій Чернігівщині (і не тільки) у неї море друзів. Ольга світиться від щастя, коли робить комусь добро. Вона живе цим. Це додає їй сил і життєвої енергії.
Тому перед її днем народження (13 січня) до редакції приходило багато людей, щоб привітати через газету Ольгу Миколаївну з її річницею. Якою? Хіба це має значення? Адже головне – не скільки прожив, а як прожив.
Врешті-решт, друзі, об’єднавшись, адресували іменинниці віршоване (створене на її честь) привітання. Дай Бог кожному отримувати подібне в день народження.
Хай січень засніжує Ваше чоло –
Воно ще світлішим стає.
То Ваше життя Вам віночок сплело,
В якому всі квіточки є:
І Мудрості квітка, й Печалі, й Добра,
Лиш квіточки Зла в нім нема.
Не в’яне вінок. Хоч зимова й пора, -
Та лиш би в душі – не зима.
Хай сніг, і мороз, і негоди всі, Олю,
До серця пробратись не сміють,
Хай люди близькі не приносять
Вам болю,
Далекі ж – нехай зрозуміють!
Хай діти, онуки на радість живуть,
Хай живлять Вас дружні серця!
Здоров’я й достаток хай поруч ідуть
І щастю не буде кінця!