Однак багато хто в селі шукає причину глибше. Розказують: обом стареньким було уже за 80. Обоє - з букетом хвороб. Особливо нездужала хазяйка. Їхня єдина (55-річна) дочка Надія мала намір забрати батьків до себе в Київ. (Там у неї квартира і двоє дорослих синів. Чоловік помер). Та усе відкладала. Не пристала Надія і на пропозицію сусідки – Світлани Прошко, яка була згодна доглядати за її батьками за пенсію одного з них. (Начебто через те, що платня здалася їй високою).
Продукти стареньким носив з магазину інший сусід – Микола Моцар. Дрова у них були. Так і жили до того самого горезвісного ранку.
- Побачила пожежу, коли ішла на роботу, - розказує сільський голова Ніна Моцар. – Це було близько 9-ої години. Назбігалися люди. Усик Сергій з дружиною і матір’ю, Науменко В’ячеслав, Сердюк Сергій, Шевардін Валерій…
Палало на веранді, зайнявся дах, але вогонь ще не дійшов до кімнати, де були хазяйка з хазяїном. Я подзвонила пожежним і в «Швидку». Сказала, що всередині палаючого будинку - люди. Обидві машини примчали за лічені хвилини. На той час ми вже витягли стареньких через вікно і відвели в їхню літню кухню. «Швидка» забрала їх у Щорс до лікарні. У терцентрі їм виділили одяг, взуття.
Приїхала пригнічена дочка. Розказувала, що в цей самий день збиралася забрати батька з матір’ю до себе. І забрала. Та довезла не обох. Дорогою (біля Броварів) від хвороб і пережитого Михайло Семенович помер. Залишилося згарище і нерозтрачена пенсія стареньких. Її (близько 3 тис. грн.) пожежні знайшли в целофановому пакеті у задимленій, але уцілілій зсередини кімнаті.
… Слухаю Ніну Василівну і думаю про те, що все могло б завершитися інакше, якби вчасно втілились в життя добрі наміри, якби не шкода було для батьків їхніх власних грошей.
Якби…
Але вже нічого не змінити.
Марія ІСАЧЕНКО
Фото Д.Гавриленка
Комментариев нет:
Отправить комментарий