пятница, 25 сентября 2015 г.

Дружба довжиною у 15 років

- Чужих воєн, чужої біди не буває, - так мислять члени німецької благодійної організації «Коло друзів Щорса» із міста Фрьонденберг. Один з її найголовніших активістів Годдерт Ульмке, схоже, встигає все і скрізь. І це не дивлячись на купу різних перешкод (у тому числі і не зовсім молодечий вік), проблеми з часом і здоров`ям. Цілеспрямований, наділений потужною працездатністю й природнім талантом любити життя і людей, він продовжує залишати яскраві сліди на нашій сновській землі.


Декілька годин із членами німецької делегації вдалося поспілкуватися і представникам колективу редакції районної газети «Промінь». Враження не проходять і досі, оскільки такого заряду позитиву ми давно не отримували. Перефразовуючи найвищу мудрість про те, що Господь нікому не пояснює, ні перед ким не сповідується, кого на які дороги виведе і якими шляхами поведе, скажу одне: свою команду Годдерт Ульмке веде в дуже потрібному людям і суспільству напрямку. Не рахуючи відстань і роки, але постійно роблячи добрі справи. Погодьмося: захоплення ж є, либонь, у кожної людини, та в одиниць воно стає сенсом буття, змушує різко змінити щоденний плин, навіть долю. Я про Годдерта і схожих на нього німецьких благодійників, котрі їздять в Україну і допомагають їй, країні-переможниці, не те що розбудовуватися, а виживати. Чималу суму в євро, яку цієї осені роздарували щорсівчанам німецькі друзі. До речі, вони не мільйонери, вони прості громадяни своєї землі, і гроші ці по крупиці збирали серед своїх однодумців. Скільки непростих перипетій пережили – можна здогадуватися. У нашому районі, завдяки своїй кропіткій праці, фрьонденбергська група здобула заслужену повагу і авторитет. Адже живуть не для себе – живуть заради того, щоб більше не було війни, заради примирення. Навіть пам’ятний знак, що побудували у «Лісограді», присвятили цій високій ідеї, цій високій мрії.
Спасибі вам, дорогі друзі! За те, що ви, - єдині! – з чималого переліку гостей нашого краю, зрозуміли і проблеми комунальної преси. Зрозуміли, що сама по собі газета не друкується, не доставляється, що треба звідкись брати кошти на податки і зарплати, електроенергію і газ, за щось купувати комп’ютери і фотоапарати. Спасибі за те, що купили нам фотоапарат “Nikon” (на знімку), яким ми робитимемо якісні знімки до різних сюжетів. Це зобов’язує і не забувається…
Олена КОМПАНЕЦЬ

Комментариев нет:

Отправить комментарий