Збирають урожай і сіють озимину У псп «Прогрес» роботи тривають цілодобово

Координатор дій на такій великій і відповідальній виробничій ділянці як зернотік, а простіше кажучи, завідуюча складом Н.П. Пилипенко відверто зізналася, що іноді втрачала відчуття часу, бо не залишала робочого місця добу, а то й більше. Спочатку потоком ішло зерно озимої пшениці, льону-кудряша. Зараз триває збирання сої. Уже вийшли комбайни на кукурудзяні плантації. Тож зернотік цілодобово приймає зерно урожаю 2015 року.
Сергій Матчаний, Іван Жук, Микола Лобученко, Володимир Желєзняк, Володимир Муравко, Сергій Вижгородько, В’ячеслав Струк, Геннадій Децик і Олександр Петрук через свої руки перепустили чи не весь той урожай, що зібрали на цей день у полі. Вони приймають зерно й повністю готують його до реалізації. Чистять, завозять на сушарку, протруюють насіння перед сівбою. Тобто ця бригада цілком відповідає за якість зерна та посівного матеріалу. Агроном Олександр Павлов забезпечує дотримання технологічного процесу на хімічній обробці. Не менш важлива й роль механіка Сергія Батюка, який дбає, аби техніка не підводила.
У складському приміщені неймовірно пахло лляною олією, бо там зберігається зерно льону-кудряша – олійного сорту. Увесь урожай уже пройшов через «Пектус» - зерноочисну машину. Так само ретельно готують до зберігання чи реалізації сою, збирання якої зараз у розпалі. На черзі – урожай кукурудзи.
- Увесь колектив самовіддано працює, - розповідає Н.П. Пилипенко. – Іноді мало не добу не виходили з точка. Хлопці розуміють, що від них залежить результат річної праці, що така напруга – тимчасова.
Так само цілодобово курсують ланами посівні комплекси. Головний інженер псп «Прогрес» Анатолій Лютий безпомилково знає, на якому полі нині кожен із двох комплексів. Досвідчений механізатор Василь Павловський на «ти» з сучасною технікою. Його ми застали одразу за Хотуничами на ниві, що тягнеться вздовж городнянської траси. Разом із Анатолієм Марченком - колегою, що змінює його за кермом Джон Діра, за добу засівають до 75 гектарів. На другому посівному комплексі працюють Микола Романенко з Артемом Тумашем. На їх рахунку приблизно такий же виробіток. На підвезенні зерна зайняті Василь Авраменко, Олександр Руцький, Володимир Моцар, Олександр Видра і Микола Фориш. Навантажують насіння Євген Заболотний і Анатолій Сердюк. Не менш відповідальна робота й у Михайла Надточія, який заправляє сівалки.
Зрання і допізна курсує полями «Нива» головного агронома Володимира Корчаки, адже обсяг робіт, запланований на осінь, солідний. Загалом керівництво господарства намітило відвести під озимину 2 тисячі гектарів.
- Якщо встигнемо, то посіємо більше, - говорить агроном. – Озимої пшениці уже є 1500 гектарів. Віддаємо перевагу сортам Наталка й Актор. На насіннєвих ділянках три сорти еліти – Чигиринка, Єсаул та Косоч. Усі сорти районовані, пройшли сортовипробування. Приміром, Чигиринку вже сіяли в псп «Яна Плюс». Пшениця чудово зарекомендувала себе. Попередники також продумали. Так, 500 гектарів сіяли по льону, ще (скільки встигли підготувати грунту) - там, де цьогоріч росли ріпак чи соя.
Великі сподівання у сільгосппідприємстві покладали на цю технічну культуру. І дійсно, влітку посіви сої піднялися більше, ніж на метр, радували своїм виглядом. Але спека і посуха зробили своє. Зараз у середньому збирають по 10 центнерів зерна з гектара. Хоча деякі ділянки дають до 20. Також, як кажуть агрономи, «підгоріла» й кукурудза. Ще рано говорити про урожайність, але однозначно - могло б бути й більше.
На тур’янських ланах нині механізатори напружено збирають сою. Не випадково мудрі селяни казали: «У осені дві турботи – збирати та сіяти.»
Валентина
ВОЛОКУШИНА
Фото автора