Що бульба – її другий хліб, жителька Тур’ї Л.Д. Железняк була переконана завжди. Цей смачний і поживний овоч садили й батьки, й діди, його й досі плекає вона. Гною в земельку покласти не шкодує, і сапує, огрібає, і жуків колорадських труїть, словом, робить все від „а” до „я”, аби врожай достатній на зиму зібрати.
І копати виходить охоче, і старається на повну силу, мимоволі забуваючи, що літа, як-то кажуть, повернули з ярмарку.
У свій 81! може з донькою (та бере відпустку і приїжджає мамі допомагати) нарівні ряди гнати, та ще й повні кошики носити. Власне, такою бджілочкою-трудівницею Лідія Дмитрівна була завжди – і коли в колгоспі працювала, і коли на консервному заводі. Ну хіба не приклад для наслідування?
Фото Олени КОМПАНЕЦЬ
І копати виходить охоче, і старається на повну силу, мимоволі забуваючи, що літа, як-то кажуть, повернули з ярмарку.
У свій 81! може з донькою (та бере відпустку і приїжджає мамі допомагати) нарівні ряди гнати, та ще й повні кошики носити. Власне, такою бджілочкою-трудівницею Лідія Дмитрівна була завжди – і коли в колгоспі працювала, і коли на консервному заводі. Ну хіба не приклад для наслідування?
Фото Олени КОМПАНЕЦЬ
Комментариев нет:
Отправить комментарий