За традицією перед початком навчального року відбулася районна конференція педагогічних працівників. Про її перебіг та стан справ у галузі читачам „Променя” розповіла начальник відділу освіти райдержадміністрації Т.А. Булденко.
Вчительська конференція Щорсівщини завжди була місцем не лише професійного спілкування освітян, а й обговорення наявних проблем і внесення різних пропозицій. Звісна річ, на зібранні також вручалися і нагороди – за вагомий особистий внесок у розвиток галузі, плідну працю в справі навчання і виховання підростаючого покоління. Так було і цього разу: грамоти управління освіти і науки облдержадміністрації отримали С.В. Водоп’ян (вчитель української мови та літератури, гімназія), О.М. Мудрицька (вчитель біології, гімназія), В.М. Данильченко (вчитель біології, міська школа №2), І.В. Дейнеко (вчитель географії, міська школа №1), О.В. Товкач (вчитель початкових класів, міська школа №1).
Однак провідним питанням роботи конференції стала готовність шкіл до нового навчального року. Реалії нашого життя відомі всім, тож немає нічого дивного в тому, що поточний ремонт навчальних закладів було проведено переважно коштом батьків учнів або спонсорів. (За такий свідомий підхід вони заслужили на якнайщиріші слова подяки). Стосовно бюджетних видатків такого роду, то вони були дуже обмеженими. Виділені гроші на зовнішній ремонт будівлі гімназії (відкоси біля вікон і фарбування фасадної стіни), придбані 16 металопластикових вікон для Новоборовицької школи (їх мають встановити протягом вересня). Для Тихоновицької школи закуплено холодильну камеру, у цьому ж закладі складено нову грубу. Сільські школи забезпечені новими колісниками (на заміну старим у твердопаливних котлах), а в Сновському навчально-виховному комплексі з’явилася електроплита. Тривають ремонтні роботи котла в Тур’янському НВК. Також у рамках реалізації програми енергоефективності й переходу на використання альтернативних паливних ресурсів котельня корпусу відділу освіти переведена з газового опалення на дров’яне. Разом з тим лишаються нерозв’язаними проблеми ремонту внутрішніх туалетів і спортзалу Новоборовицького НВК, купівлі бензопили й електрокосарки для Кучинівської школи, бензопили - для Гірської.
Протягом літнього періоду тривав процес забезпечення навчальних закладів паливом. На щастя, від попереднього опалювального сезону лишилося 63 тонни вугілля, тож увагу довелося зосередити передовсім на закупівлі дров (в наявності вже є понад тисячу складометрів – практично 100% до потреби) і торфобрикету (в район вже завезена перша партія). Тобто там, де функціонують автономні котельні на твердому паливі – проблем із початком опалювального сезону не повинно виникнути.
Окрема тема – стан освітянського автопарку, бо в районі близько трьохсот дітей підвозяться до місць навчання та виховання. В наявності є 10 автобусів, але два перебувають у ремонті. Існує проблема. Після проведеної діагностики встановлено: хороший „Еталон” потребує заміни форсунок, проте де знайти для їхнього придбання 42 тисячі гривень? Із наявного обсягу фінансування галузі наразі неймовірно складно „викраяти” необхідну суму.
Якщо продовжити обговорення „грошового питання”, то слід нагадати: всі райони отримують субвенцію з держбюджету залежно від кількості учнів, а не шкіл. Тому чим менше стає дітей у нашому краї, тим менше виділяють нам грошей. Все дуже просто. За спеціальною формулою Міністерства фінансів вирахувано, що на навчання одного учня має витрачатися 8 тис. 900 грн. на рік. Але в Щорському районі ця цифра по деяких школах більша: Смяцька і Єлінська – по 20 тисяч, а середня – 11 тис. 168 грн. Ось і виходить, що нашій галузі освіти коштів вистачає приблизно лише на 10 місяців. До того ж через нинішню бюджетну систему загальноосвітні школи фінансуються з держбюджету (субвенція зазвичай надходить вчасно), а садки, районний центр дитячої та юнацької творчості, спортшкола, станція юних техніків – з районного. А, як відомо, місцева скарбниця наповнюється не завжди так швидко, як того хотілося б. Саме тому заклади позашкілля час від часу потрапляють у скрутне становище, зокрема – в питанні виплати зарплатні персоналу.
На Щорсівщині – 17 навчальних закладів, в яких здобувають освіту 2040 учнів. (З них 216 – першокласники). Цього навчального року трохи зросла середня наповнюваність класів – з 14,5 до 15,2. (При середньообласному показнику – 16,8). Однак з дев’яти шкіл І-ІІІ ст. („одинадцятирічок”) дві є малокоплектними – Рогізківська (84 учні) і Тур’янська (48). А з шести шкіл І-ІІ ст. („дев’ятирічок”) такими вважаються чотири - Гірька (27), Єлінська (23), Новомлинівська (22), Смяцька (31).
Стосовно харчування школярів, то вдається виділяти хоча й невеличку, але певну суму для учнів 1-4 класів, пільговиків і дітей, чиї батьки мобілізовані в ході АТО.
На конференції відзначався позитив – за підсумками цьогорічного обласного етапу предметних олімпіад Щорський район відчутно покращив свої позиції, піднявшись з 22 місця на 15. (Принагідно варто згадати про успіхи на інтелектуальних змаганнях всеукраїнського рівня учениць міської школи №1 Ірини Єрмоленко та Катерини Солошенко). У 2015 році всі випускники склали ЗНО, а претенденти на медалі підтвердили високий рівень своїх знань. І це – безумовний позитив.
Наразі в Україні чекають на ухвалення закону „Про освіту”, який визначить основні напрямки і принципи розвитку галузі. Наскільки реформи будуть адекватними вимогам сьогодення – покаже час. Принаймні, освітяни нашого краю мають вагомий потенціал і здатність ефективно застосовувати новації у практичній роботі.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Вчительська конференція Щорсівщини завжди була місцем не лише професійного спілкування освітян, а й обговорення наявних проблем і внесення різних пропозицій. Звісна річ, на зібранні також вручалися і нагороди – за вагомий особистий внесок у розвиток галузі, плідну працю в справі навчання і виховання підростаючого покоління. Так було і цього разу: грамоти управління освіти і науки облдержадміністрації отримали С.В. Водоп’ян (вчитель української мови та літератури, гімназія), О.М. Мудрицька (вчитель біології, гімназія), В.М. Данильченко (вчитель біології, міська школа №2), І.В. Дейнеко (вчитель географії, міська школа №1), О.В. Товкач (вчитель початкових класів, міська школа №1).
Однак провідним питанням роботи конференції стала готовність шкіл до нового навчального року. Реалії нашого життя відомі всім, тож немає нічого дивного в тому, що поточний ремонт навчальних закладів було проведено переважно коштом батьків учнів або спонсорів. (За такий свідомий підхід вони заслужили на якнайщиріші слова подяки). Стосовно бюджетних видатків такого роду, то вони були дуже обмеженими. Виділені гроші на зовнішній ремонт будівлі гімназії (відкоси біля вікон і фарбування фасадної стіни), придбані 16 металопластикових вікон для Новоборовицької школи (їх мають встановити протягом вересня). Для Тихоновицької школи закуплено холодильну камеру, у цьому ж закладі складено нову грубу. Сільські школи забезпечені новими колісниками (на заміну старим у твердопаливних котлах), а в Сновському навчально-виховному комплексі з’явилася електроплита. Тривають ремонтні роботи котла в Тур’янському НВК. Також у рамках реалізації програми енергоефективності й переходу на використання альтернативних паливних ресурсів котельня корпусу відділу освіти переведена з газового опалення на дров’яне. Разом з тим лишаються нерозв’язаними проблеми ремонту внутрішніх туалетів і спортзалу Новоборовицького НВК, купівлі бензопили й електрокосарки для Кучинівської школи, бензопили - для Гірської.
Протягом літнього періоду тривав процес забезпечення навчальних закладів паливом. На щастя, від попереднього опалювального сезону лишилося 63 тонни вугілля, тож увагу довелося зосередити передовсім на закупівлі дров (в наявності вже є понад тисячу складометрів – практично 100% до потреби) і торфобрикету (в район вже завезена перша партія). Тобто там, де функціонують автономні котельні на твердому паливі – проблем із початком опалювального сезону не повинно виникнути.
Окрема тема – стан освітянського автопарку, бо в районі близько трьохсот дітей підвозяться до місць навчання та виховання. В наявності є 10 автобусів, але два перебувають у ремонті. Існує проблема. Після проведеної діагностики встановлено: хороший „Еталон” потребує заміни форсунок, проте де знайти для їхнього придбання 42 тисячі гривень? Із наявного обсягу фінансування галузі наразі неймовірно складно „викраяти” необхідну суму.
Якщо продовжити обговорення „грошового питання”, то слід нагадати: всі райони отримують субвенцію з держбюджету залежно від кількості учнів, а не шкіл. Тому чим менше стає дітей у нашому краї, тим менше виділяють нам грошей. Все дуже просто. За спеціальною формулою Міністерства фінансів вирахувано, що на навчання одного учня має витрачатися 8 тис. 900 грн. на рік. Але в Щорському районі ця цифра по деяких школах більша: Смяцька і Єлінська – по 20 тисяч, а середня – 11 тис. 168 грн. Ось і виходить, що нашій галузі освіти коштів вистачає приблизно лише на 10 місяців. До того ж через нинішню бюджетну систему загальноосвітні школи фінансуються з держбюджету (субвенція зазвичай надходить вчасно), а садки, районний центр дитячої та юнацької творчості, спортшкола, станція юних техніків – з районного. А, як відомо, місцева скарбниця наповнюється не завжди так швидко, як того хотілося б. Саме тому заклади позашкілля час від часу потрапляють у скрутне становище, зокрема – в питанні виплати зарплатні персоналу.
На Щорсівщині – 17 навчальних закладів, в яких здобувають освіту 2040 учнів. (З них 216 – першокласники). Цього навчального року трохи зросла середня наповнюваність класів – з 14,5 до 15,2. (При середньообласному показнику – 16,8). Однак з дев’яти шкіл І-ІІІ ст. („одинадцятирічок”) дві є малокоплектними – Рогізківська (84 учні) і Тур’янська (48). А з шести шкіл І-ІІ ст. („дев’ятирічок”) такими вважаються чотири - Гірька (27), Єлінська (23), Новомлинівська (22), Смяцька (31).
Стосовно харчування школярів, то вдається виділяти хоча й невеличку, але певну суму для учнів 1-4 класів, пільговиків і дітей, чиї батьки мобілізовані в ході АТО.
На конференції відзначався позитив – за підсумками цьогорічного обласного етапу предметних олімпіад Щорський район відчутно покращив свої позиції, піднявшись з 22 місця на 15. (Принагідно варто згадати про успіхи на інтелектуальних змаганнях всеукраїнського рівня учениць міської школи №1 Ірини Єрмоленко та Катерини Солошенко). У 2015 році всі випускники склали ЗНО, а претенденти на медалі підтвердили високий рівень своїх знань. І це – безумовний позитив.
Наразі в Україні чекають на ухвалення закону „Про освіту”, який визначить основні напрямки і принципи розвитку галузі. Наскільки реформи будуть адекватними вимогам сьогодення – покаже час. Принаймні, освітяни нашого краю мають вагомий потенціал і здатність ефективно застосовувати новації у практичній роботі.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий