четверг, 19 сентября 2013 г.

Євроінтеграція: «за» і «проти»

Що краще – Євросоюз чи Митний союз? Які «плюси» і «мінуси» підписання Угоди про асоціацію з ЄС для України? Відповіді на ці та інші питання намагалися з’ясувати представники регіональної преси під час зустрічі в Києві з Надзвичайним і Повноважним Послом Литовської Республіки Пятрасом Вайтекунасом, яка проходила 12 вересня.



За статистикою лише 22% українців були в Європі, і побачивши тамтешнє життя прагнуть змінити щось в Україні. Для решти – Європа це щось чуже, а отже викликає недовіру і страхи. (Взагалі, було б не зайвим, аби всі студенти за час навчання у вишах обов’язково побували за кордоном, говорили на зібранні молоді журналісти). Нині для України питання євроінтеграції позитивним уже є тому, що воно об’єднало владу і опозицію. Але для того, щоб Україна могла підписати Угоду про асоціацію в листопаді цього року на Вільнюському саміті, нам варто виконати багато умов: це і реформа генпрокуратури, роздержавлення преси, прийняття закону про статус суддів та про роль вищої ради юстиції тощо. В основу всіх нормативно-правових актів Євросоюзу закладені в першу чергу загальнолюдські цінності, свобода слова і верховенство права. Тому після підписання Угоди ми отримаємо не лише безмитний доступ до великого європейського ринку, де високі вимоги до стандартизації продуктів харчування, а й доступ до навчання у вузах Європи, спрощення ведення бізнесу без поборів і хабарів, більший захист прав українців і гарантію рівності усіх перед законом. Звичайно збільшиться конкуренція на ринку товарів і послуг, та саме цей процес повинен призвести до зниження цін і підвищення якості продукції.Надання Євросоюзом фінансової допомоги через різні програми, вже нині сприяє покращенню життя українців (наприклад і в нашому районі вже кілька років діють програми розвитку ООН «Місцевий розвиток орієнтований на громаду», освітні програми для представників влади, громадських організацій і журналістів).
Якими ж ризиками обернеться євроінтеграція для нас? Звісно, Україна повинна нести витрати, пов’язані з реформами, можливі напруження у відносинах з країнами Митного Союзу, збільшиться рівень еміграції (хоча нині, за не офіційними даними 7 млн. українців уже проживають і працюють за кордоном).
«Пам`ятайте, ніхто не говорить про те, що завтра ЄС відкриє для вас двері й ви одразу житимете краще, - говорить посол П.Вайтекунас. - Європа не дає рибу – вона дає вудку. Тобто ви самі повинні будете працювати і змінювати щось в своїй державі, а не чекати, що хтось прийде і зробить це за вас. Можна жити в Європі і залишатися великим дикуном. Не факт, що Євросоюз – це ідеальне об’єднання і що його згодом не перевершить Азія чи Африка. Але жити і чекати, хто переможе у конкурентній боротьбі, а потім приєднатися до переможця – це теж не правильна позиція. Можна будувати свою економіку, не приєднуючись до будь-яких союзів. Ніхто вас не змушує іти ЄС. Це виключно ваш вибір».
Але не залежно від того, з яким результатом для України закінчиться саміт у Литві, нам самим необхідно почати змінювати свою свідомість. Ще з часів Тараса Шевченка актуальними залишаються слова: «Добре, брате, а що ж ти таке є?» «Нехай скаже німець. Ми не знаєм…». Тож у першу чергу необхідно вчитися дійсно цінувати свою культуру, мову, традиції і незалежність, як це роблять у будь-якій країні світу. Лише зі щирою любов’ю і шаною в серці до Батьківщини ми зможемо будувати заможну й сильну Україну.
Лариса МАРТИНЕНКО
Захід був організований ВГО «Демократична дія»
за підтримки посольства Литви в Україні та НСЖУ.

Комментариев нет:

Отправить комментарий