З числа тих наших земляків, які досягли значних висот у сфері наукової роботи, вельми помітного постаттю є Григорій Курас. Історик за фахом, він понад десять років пропрацював вчителем міської школи №3. Його наполегливість, освіченість і здатність цілеспрямовано
рухатися вперед знайшли своє застосування при захисті дисертації кандидата історичних наук та написанні чималої кількості матеріалів для спеціалізованих видань.
Предметом досліджень він обрав події та процеси ХХ сторіччя, зокрема – добу українського відродження 1917-1920 років. І хоча Григорій Курас у 1998 році виїхав до США, йому й на думку не спадало завершити свої пошуки. Він залишився вірним самому собі, в його оточенні продовжували домінувати книги, теки з архівними документами і цікаві співрозмовники, словом, все те, що є неодмінним атрибутом інтелектуального життя. Чимало щорсівчан, попри передчасну смерть свого відомого земляка, зберегли добру пам’ять про нього, високо цінуючи залишений ним спадок вченого. А нещодавно з’явилася нагода більш предметно вшанувати його ім’я. З Америки на адресу гімназії надійшов лист від Марії Грабовської та Софії Курас з пропозицією встановити на стіні навчального закладу меморіальну дошку. Вона може стати нагадуванням підростаючому поколінню про людину, яка своїм життям дала приклад відданого служіння історичній науці. На підтримку такої ідеї дирекція гімназії спрямувала до райдержадміністрації відповідне клопотання.
рухатися вперед знайшли своє застосування при захисті дисертації кандидата історичних наук та написанні чималої кількості матеріалів для спеціалізованих видань.
Предметом досліджень він обрав події та процеси ХХ сторіччя, зокрема – добу українського відродження 1917-1920 років. І хоча Григорій Курас у 1998 році виїхав до США, йому й на думку не спадало завершити свої пошуки. Він залишився вірним самому собі, в його оточенні продовжували домінувати книги, теки з архівними документами і цікаві співрозмовники, словом, все те, що є неодмінним атрибутом інтелектуального життя. Чимало щорсівчан, попри передчасну смерть свого відомого земляка, зберегли добру пам’ять про нього, високо цінуючи залишений ним спадок вченого. А нещодавно з’явилася нагода більш предметно вшанувати його ім’я. З Америки на адресу гімназії надійшов лист від Марії Грабовської та Софії Курас з пропозицією встановити на стіні навчального закладу меморіальну дошку. Вона може стати нагадуванням підростаючому поколінню про людину, яка своїм життям дала приклад відданого служіння історичній науці. На підтримку такої ідеї дирекція гімназії спрямувала до райдержадміністрації відповідне клопотання.
Комментариев нет:
Отправить комментарий