Шлейф старих проблем у комунальників

Сфера комунального господарства – чи не єдина в Україні, яка досі так і не дочекалася на ґрунтовне реформування, чи б то пак – осучаснення. Ще й досі галузь живе здебільшого по-старому, хоча як державне керівництво, так і громадяни добре усвідомлюють: довго так тривати не зможе. (Однак, правду кажучи, народ все ж таки ремствує: керівники з числа комунальників розповідають про труднощі й ледве не банкрутство, а самі часто демонструють спосіб особистого матеріального життя набагато вищий «середньостатистичного»).

Однією з причин, чому уряд так і не взявся «предметно» за комуналку, є те, що в цій справі є надто великою «соціально-політична» складова. Швидко все зробити не вдасться, а збій у роботі систем житлово-комунального забезпечення народ довго терпіти не зможе. (Це земельну реформу затягуватимуть роками – й нічого, селяни мовчатимуть. А ось коли в столичних багатоповерхівках раптом стане холодно й унітази перестануть функціонувати – хвиля громадського обурення змете усіх «відповідальних за прорахунки»). До того ж слід зважити на ще один фактор: підприємства ЖКГ опосередковано беруть на себе частину видатків з пільг та субсидій для населення. Схема доволі проста. Людина (споживач комунальних послуг) сплачує рахунки за газ, воду, тепло тощо зі знижкою, передбаченою законодавством. Уряд зобов’язується компенсувати газо- чи водопостачальній організації різницю між реальною вартістю надання послуги і фактично внесеною громадянином сумою. Час спливає, а гроші не надходять у повному обсязі. «Згори» комунальникам розповідають про нестачу коштів у бюджеті, мовляв, терпіть і чекайте. Проте недоотримання грошей тягне за собою очевидну стагнацію комунальної галузі. Вона не здатна вести ґрунтовний ремонт систем і обладнання, планувати модернізацію. Хіба що «дірки латати» - і все.
Сьогодні «Промінь» пропонує читачам публікацію про один з факторів, що негативно впливає на роботу комунального господарства Щорсівщини, а саме – заборгованість держави за надані пільги та субсидії. У наступному номері ця тема матиме своє продовження, але вже у частині боргів населення і так званих юридичних осіб.
Перш, ніж вести мову про 2012-ий рік – яким він став для комунальної сфери – варто згадати, що його початок затьмарили державні борги за надані пільги та субсидії ще з 2011 року. Бюджет тоді недодав за теплопостачання 24,8 тис. грн., за електрику – 40,8 тис. грн., за газ - 363,1 тис. грн., за водопостачання – 34,9 тис. грн., за інші ЖКП – 8,3 тис. грн. Тобто загалом - майже півмільйона гривень. Поступово цей борг гасився в подальшому часі, але «живими грошима» надійшло лише… 23,1 тис. грн. Решту суми провели за доволі хитрим механізмом, передбаченим постановою Кабінету Міністрів. Подібний підхід, якщо поглянути на нього з творчого боку, можна назвати віртуальним, простіше кажучи, переливанням з пустого в порожнє.
У Законі про державний бюджет України на 2012 рік було передбачено для розрахунків за надані пільги та субсидії мешканцям Щорсівщини виділити 2 мільйони 861 тисячу гривень. Фактично спожиті фінансові ресурси сягнули 2 млн. 468,2 тис. грн. на звітну дату (тобто за підсумками року) з підприємствами-надавачами послуг проведено розрахунків: 215,2 тис. грн. – «живими грошима», а 1 млн. 928,8 тис. грн. – за все тією ж постановою Кабінету Міністрів. Найбільше реальних коштів надійшло в сферу водопостачання та водовідведення (149,6 тис. грн.), а найменше – 0 гривень і 0 копійок – за газопостачання. Станом на 1 січня 2013 року комунальники отримали на свято, під ялинку, залишковий торішній борг на суму 324,2 тис. грн. (Тепло – 25,6 тисячі, електрика – 40,7 тис., газ – 192,6 тис., вода – 49,8 тис., інші ЖКП – 15,5 тис.). Цифри майже ідентичні минулорічним, за винятком хіба що «блакитного палива». За нього держава вирішила розраховуватися більш сумлінно. Хоча загальної ситуації це кардинально не змінює. Комунальникам же лишається чекати на гарантовані державою проплати.
Олег МІРОШНИЧЕНКО