Яким чином зазнає змін у Новому році робота служби швидкої допомоги, читачам «Променя» розповів головний лікар району В.В. ТАРАСЮК.
Вітчизняна сфера охорони здоров’я населення вже тривалий час перебуває в стані реформування. Цей процес поступовий, але незворотній. Торік, улітку, депутати Верховної Ради затвердили документ, згідно з яким в Україні з’явилося чергове нововведення: в кожній області з метою покращення медобслуговування людей створювався центр екстреної медичної допомоги. Якщо пояснити просто, то ця регіональна структура формувалася на базі відділень швидкої допомоги районних лікарень. Яким чином все відбулося на Щорсівщині?
Спочатку райрада ухвалила рішення про передачу майна місцевої «швидкої» в оперативне управління обласному центру екстреної допомоги. (Аналогічний процес тривав і по інших районах Чернігівщини). Потім обласна рада погодилася з таким кроком і передбачила в своєму бюджеті відповідне фінансування для новоствореної служби. З 1 січня 2013 року в нашій ЦРЛ одним відділенням стало менше. Але фактично нічого не змінилося. Просто 10 фельдшерів, 9 водіїв й 1 санітарка отримають дещо інші записи в трудових книжках, а два автомобілі УАЗ (2007 і 2009 років випуску) числитимуться за ОЦЕД. Тобто в нашому краї як працювали дві фельдшерські бригади, так і працюватимуть. Номер виклику залишився старий – 103, й на виклик відповідатиме черговий у Щорсі.
Щоправда, впроваджено і низку новацій, зокрема, так звану функцію екстериторіальності. Запроваджено ще один канал зв’язку – за номером 112. У такому випадку людина говоритиме з диспетчером у Києві, який за допомогою електронної карти володітиме інформацією, де знаходиться найближча до місця виклику машина «швидкої». (Вже у скорому часі всі такі автомобілі обладнають приладами GPS-навігації). І саме з головної диспетчерської фельдшерська бригада отримає вказівку, куди їй їхати. Скажімо, щорські медпрацівники вирушили у Смяч до хворого, а незабаром надійшла екстрена інформація з Конотопа сусіднього Городнянського району про дорожньо-транспортну пригоду. Щоб не гнати машину з Городні, до місця події скерують бригаду, яка є найближчою на цей момент, і вже вона відтранспортує постраждалого в Городнянську райлікарню.
Цьогоріч усі машини для надання екстреної допомоги укомплектують за класом «В», тобто бригади матимуть змогу виконувати реанімаційні процедури. Також їх оснастять радіостанціями, а медикаментами забезпечуватимуть централізовано.
Варто зауважити, що центр екстреної допомоги зосередить свою увагу на серйозних викликах, тобто тих, де мова йде про загрозу життю та здоров’ю людини (аварія, надзвичайна ситуація, критичне загострення хвороби тощо). Бо в медичній практиці є достатньо прикладів, коли наявні ресурси використовуються не завжди раціонально. Для прикладу: дзвонить до «швидкої» пенсіонерка і каже: мені погано. Приїхали, поміряли тиск (він у неї – в межах вікової норми). Старенька згадала, що ще й живіт у неї болить і очі погано бачать. Живе сама, поговорити навіть немає з ким… Все це можна зрозуміти, але… Тому для подібних випадків передбачено створити місцевий центр первинної медико-санітарної допомоги. Про його функції мешканцям району буде розказано додатково.
Наостанок слід сказати, що у разі виникнення зауважень до роботи працівників екстреної допомоги, скаржитися можна за місцем – головному лікарю району. Хоча, правду кажучи, на відділення «швидкої» протягом останнього десятиріччя нарікань майже не було. Вважаю, і в майбутньому ситуація не погіршиться. Зрештою, саме щоденна робота нової структури виявить її переваги й, можливо, недоліки. А врахувати реалії й щось виправити можна дуже легко. Головне – мати бажання.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Вітчизняна сфера охорони здоров’я населення вже тривалий час перебуває в стані реформування. Цей процес поступовий, але незворотній. Торік, улітку, депутати Верховної Ради затвердили документ, згідно з яким в Україні з’явилося чергове нововведення: в кожній області з метою покращення медобслуговування людей створювався центр екстреної медичної допомоги. Якщо пояснити просто, то ця регіональна структура формувалася на базі відділень швидкої допомоги районних лікарень. Яким чином все відбулося на Щорсівщині?
Спочатку райрада ухвалила рішення про передачу майна місцевої «швидкої» в оперативне управління обласному центру екстреної допомоги. (Аналогічний процес тривав і по інших районах Чернігівщини). Потім обласна рада погодилася з таким кроком і передбачила в своєму бюджеті відповідне фінансування для новоствореної служби. З 1 січня 2013 року в нашій ЦРЛ одним відділенням стало менше. Але фактично нічого не змінилося. Просто 10 фельдшерів, 9 водіїв й 1 санітарка отримають дещо інші записи в трудових книжках, а два автомобілі УАЗ (2007 і 2009 років випуску) числитимуться за ОЦЕД. Тобто в нашому краї як працювали дві фельдшерські бригади, так і працюватимуть. Номер виклику залишився старий – 103, й на виклик відповідатиме черговий у Щорсі.
Щоправда, впроваджено і низку новацій, зокрема, так звану функцію екстериторіальності. Запроваджено ще один канал зв’язку – за номером 112. У такому випадку людина говоритиме з диспетчером у Києві, який за допомогою електронної карти володітиме інформацією, де знаходиться найближча до місця виклику машина «швидкої». (Вже у скорому часі всі такі автомобілі обладнають приладами GPS-навігації). І саме з головної диспетчерської фельдшерська бригада отримає вказівку, куди їй їхати. Скажімо, щорські медпрацівники вирушили у Смяч до хворого, а незабаром надійшла екстрена інформація з Конотопа сусіднього Городнянського району про дорожньо-транспортну пригоду. Щоб не гнати машину з Городні, до місця події скерують бригаду, яка є найближчою на цей момент, і вже вона відтранспортує постраждалого в Городнянську райлікарню.
Цьогоріч усі машини для надання екстреної допомоги укомплектують за класом «В», тобто бригади матимуть змогу виконувати реанімаційні процедури. Також їх оснастять радіостанціями, а медикаментами забезпечуватимуть централізовано.
Варто зауважити, що центр екстреної допомоги зосередить свою увагу на серйозних викликах, тобто тих, де мова йде про загрозу життю та здоров’ю людини (аварія, надзвичайна ситуація, критичне загострення хвороби тощо). Бо в медичній практиці є достатньо прикладів, коли наявні ресурси використовуються не завжди раціонально. Для прикладу: дзвонить до «швидкої» пенсіонерка і каже: мені погано. Приїхали, поміряли тиск (він у неї – в межах вікової норми). Старенька згадала, що ще й живіт у неї болить і очі погано бачать. Живе сама, поговорити навіть немає з ким… Все це можна зрозуміти, але… Тому для подібних випадків передбачено створити місцевий центр первинної медико-санітарної допомоги. Про його функції мешканцям району буде розказано додатково.
Наостанок слід сказати, що у разі виникнення зауважень до роботи працівників екстреної допомоги, скаржитися можна за місцем – головному лікарю району. Хоча, правду кажучи, на відділення «швидкої» протягом останнього десятиріччя нарікань майже не було. Вважаю, і в майбутньому ситуація не погіршиться. Зрештою, саме щоденна робота нової структури виявить її переваги й, можливо, недоліки. А врахувати реалії й щось виправити можна дуже легко. Головне – мати бажання.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий