У людей знаних
(репортаж зі щорських щедрівок)
(репортаж зі щорських щедрівок)
Як з першою вечірньою зорею,
щирою молитвою і радісними співанками нас
зустрічали в родинних колах, читайте далі.
щирою молитвою і радісними співанками нас
зустрічали в родинних колах, читайте далі.
Ідея зробити цікаву добірку про те, як живуть і дотримуються давніх звичаїв керівники нашого району, депутати, у «променівців» зріла давно. І ось вона здійснилася.
І. У голови районної ради
Першою адресою, за якою редакційна «Славута» почала торувати засніжені щорські шляхи, був дім голови районної ради І.Г. Орди. Швидко оговтавшись від несподіванки, і сам Іван Григорович, і його дружина Людмила Михайлівна, сини з красунями невістками, щебетушки-онучки Софійка та Варенька почали нам підспівувати і підтанцьовувати. Незабаром посеред кімнати з’явився стилізований стіл, і ми мали змогу стати учасниками майстер-класу від чудової господині пані Людмили. Куштували домашню ковбаску, сало, усіляку здобу, пили горілку і вино, домашній узвар. І все це – на фоні справді теплих, яскравих емоцій, світлих побажань.
– Хай усі жителі нашого району будуть здорові і щасливі, хай у їхніх душах живуть найпрекрасніші почуття, стає стабільнішим кожен прийдешній день, - просив передати землякам Іван Орда.
Наситившись гостинним прийомом, дарами цієї дружної і працелюбної сім’ї (тримають господарство і обробляють чималу земельну ділянку), під впливом її щирого прийому ми поїхали далі – у гості до міського голови.
ІІ. Вдома у мера міста
Не можна не сказати про те, що перш ніж Р.І. Зуб вийшов на ганок, нам довелося переспівати купу щедрівок і роздивитися оригінальне оформлення двору. Затим нас запросили до чепурної зали невеликого фінського будинку. Бутерброди з салом і часником, власноруч приготовлені Романом Івановичем, просто танули в роті, а настояна ним калганівка додавала рішучості і бадьорості духу. Старалися, імпровізували, як могли, наші помічники – талановиті представники культури Лідія Кожедуб й Леонід Корінь, а водій редакції так увійшов в роль, що навіть зелені атласні шаровари знімати передумав. Святкуючи прихід Старого Нового року, у міського голови попросили: «І Ви передайте через газету свої побажання землякам!»
– Ніколи не згинатися перед труднощами, знаходити вихід із будь-якої ситуації, - вимовив наш мер. На додачу до сказаного наповнив денце кошика цукерками, вином і калганівкою.
ІІІ. У Григорія Божка,
Олега Хасенка...
Далі шлях проліг на вулицю Попудренка, до багатого району з двоповерховими особняками. Знаходимо серед них дім депутата облради Григорія Божка. Ворота відчинені. Хвіртка не замкнена. Собак нема. У дворі відразу впадає в очі дерев’яна баня з басейном. Усе добротне і доглянуте. Декоративні кущі захищені від морозу целофаном.
Двері відчиняє красива хазяйка. Навіть трохи ніяковіє від несподіванки. Видно, такі, як ми, гості тут бувають нечасто. За вітання подякувала, щедрування винесла, слів приємних наговорила.
Не було вдома і приватного підприємця Олега Хасенка. Поздоровлення приймала його рідня. У вітальні із дзеркалом на всю стіну. Тут, окрім апельсин та хмільного напою, ми нащедрували грошей, 30 гривень.
Інший приватний підприємець – Рубен Гзирбалян зустрів великою тацею з дорогими цукерками. Щедро насипав їх у наш мішок. Спеціально відкоркував вірменський коньяк, відкрив баночку червоної ікри. Маленькій щедрувальниці, що прийшла вітати родину разом з бабусею, крім цукерок, дав ще й двадцятку.
З дітьми ми ледве розминулися у дворі директора терцентру районного управління праці і соцзахисту населення Михайла Яковця. До нас він вийшов у футболці. Було холодно. Ми натяк зрозуміли і скоротили вітальну програму. Але пакет зі щедруванням все одно забрали.
Не потрапили тільки до голови РДА Олександра Грабовського: напередодні він сказав по телефону, що 13-го не буде в місті. А ще – до голови райфінуправління Миколи Іваницького. Просто ніхто з «команди» точно не знав, де він живе. Їздили «навколо та біля». Але не судилося. Хоч дуже хотілося. Навіть щедрівку спеціально для нього створили – з ключовими словами «гроші» та «дотація».
– У трьох соснах заблудилися, - засміявся Микола Іваницький, коли дізнався про наші пошуки.
І запросив засівати. Ми не пішли. Але все одно було приємно…
P.S. Найбільше серед наших трофеїв виявилося спиртного: три пляшки горілки, дві
– вина і шампанське.
Олена КОМПАНЕЦЬ
Марія ІСАЧЕНКО
Першою адресою, за якою редакційна «Славута» почала торувати засніжені щорські шляхи, був дім голови районної ради І.Г. Орди. Швидко оговтавшись від несподіванки, і сам Іван Григорович, і його дружина Людмила Михайлівна, сини з красунями невістками, щебетушки-онучки Софійка та Варенька почали нам підспівувати і підтанцьовувати. Незабаром посеред кімнати з’явився стилізований стіл, і ми мали змогу стати учасниками майстер-класу від чудової господині пані Людмили. Куштували домашню ковбаску, сало, усіляку здобу, пили горілку і вино, домашній узвар. І все це – на фоні справді теплих, яскравих емоцій, світлих побажань.
– Хай усі жителі нашого району будуть здорові і щасливі, хай у їхніх душах живуть найпрекрасніші почуття, стає стабільнішим кожен прийдешній день, - просив передати землякам Іван Орда.
Наситившись гостинним прийомом, дарами цієї дружної і працелюбної сім’ї (тримають господарство і обробляють чималу земельну ділянку), під впливом її щирого прийому ми поїхали далі – у гості до міського голови.
ІІ. Вдома у мера міста
Не можна не сказати про те, що перш ніж Р.І. Зуб вийшов на ганок, нам довелося переспівати купу щедрівок і роздивитися оригінальне оформлення двору. Затим нас запросили до чепурної зали невеликого фінського будинку. Бутерброди з салом і часником, власноруч приготовлені Романом Івановичем, просто танули в роті, а настояна ним калганівка додавала рішучості і бадьорості духу. Старалися, імпровізували, як могли, наші помічники – талановиті представники культури Лідія Кожедуб й Леонід Корінь, а водій редакції так увійшов в роль, що навіть зелені атласні шаровари знімати передумав. Святкуючи прихід Старого Нового року, у міського голови попросили: «І Ви передайте через газету свої побажання землякам!»
– Ніколи не згинатися перед труднощами, знаходити вихід із будь-якої ситуації, - вимовив наш мер. На додачу до сказаного наповнив денце кошика цукерками, вином і калганівкою.
ІІІ. У Григорія Божка,
Олега Хасенка...
Далі шлях проліг на вулицю Попудренка, до багатого району з двоповерховими особняками. Знаходимо серед них дім депутата облради Григорія Божка. Ворота відчинені. Хвіртка не замкнена. Собак нема. У дворі відразу впадає в очі дерев’яна баня з басейном. Усе добротне і доглянуте. Декоративні кущі захищені від морозу целофаном.
Двері відчиняє красива хазяйка. Навіть трохи ніяковіє від несподіванки. Видно, такі, як ми, гості тут бувають нечасто. За вітання подякувала, щедрування винесла, слів приємних наговорила.
Не було вдома і приватного підприємця Олега Хасенка. Поздоровлення приймала його рідня. У вітальні із дзеркалом на всю стіну. Тут, окрім апельсин та хмільного напою, ми нащедрували грошей, 30 гривень.
Інший приватний підприємець – Рубен Гзирбалян зустрів великою тацею з дорогими цукерками. Щедро насипав їх у наш мішок. Спеціально відкоркував вірменський коньяк, відкрив баночку червоної ікри. Маленькій щедрувальниці, що прийшла вітати родину разом з бабусею, крім цукерок, дав ще й двадцятку.
З дітьми ми ледве розминулися у дворі директора терцентру районного управління праці і соцзахисту населення Михайла Яковця. До нас він вийшов у футболці. Було холодно. Ми натяк зрозуміли і скоротили вітальну програму. Але пакет зі щедруванням все одно забрали.
Не потрапили тільки до голови РДА Олександра Грабовського: напередодні він сказав по телефону, що 13-го не буде в місті. А ще – до голови райфінуправління Миколи Іваницького. Просто ніхто з «команди» точно не знав, де він живе. Їздили «навколо та біля». Але не судилося. Хоч дуже хотілося. Навіть щедрівку спеціально для нього створили – з ключовими словами «гроші» та «дотація».
– У трьох соснах заблудилися, - засміявся Микола Іваницький, коли дізнався про наші пошуки.
І запросив засівати. Ми не пішли. Але все одно було приємно…
P.S. Найбільше серед наших трофеїв виявилося спиртного: три пляшки горілки, дві
– вина і шампанське.
Олена КОМПАНЕЦЬ
Марія ІСАЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий