Після урочистостей у райцентрі (згадаємо ще раз і церемонію передачі бойових прапорів партизанських загонів, які в роки війни діяли на нашій території, від ветеранів сьогоднішнім військовослужбовцям, і вручення низки державних нагород та відзнак, і подарунки від імені голови правління благодійного фонду «Єдиний світ», народного депутата України Едуарда Прутніка, вручені директором цього фонду Олександром Ільяшенком, і покладання квітів до пам‘ятника загиблим, і церковну відправу у Свято-Миколаївському храмі, і вшанування пам`яті невідомого солдата, похованого біля церкви, обеліск на могилі якого встановлено стараннями підприємця О.Б. Гурарія) дорога прослалася до героїчного села Єліне, спаленого вщент лютим ворогом у роки війни.
Там відбулися мітинг біля обеліску пам‘яті в місцевому парку Слави, покладання квітів. Ветерани і почесні гості, серед яких голова облдержадміністрації Володимир Хоменко, голови Щорської РДА і райради Олександр Грабовський та Іван Орда посадили поряд молоді саджанці дерев, дбайливо вирощені у тамтешньому лісництві. Затим настав час ще однієї події – відкриття Музею історії партизанського руху. Після перерізання стрічки зі словами вражень і побажань до місцевих жителів і гостей свята звернулися голова ОДА Володимир Хоменко, заступники голови ОДА й облради Віктор Тканко й Іван Коробка, сільський голова Ніна Кухаренко. Директор обласного історичного музею Сергій Лаєвський провів екскурсію воєнною і партизанською залами, у одній з яких постала навіть справжня землянка.
А ті, хто відразу не зумів протовпитися до музею, стояли на вулиці – схвильовані, переповнені емоціями і маленьким щастям. Ще б пак! Подібного дійства тут не бачили!
Перебуваючи у Єліному, губернатор вирішив на власні очі побачити, як живуть прийомні діточки в сім‘ї Світлани й Олександра Коротишів. Юленьці й Саші в той день вручено стільки подарунків! Враження ж від побаченого лишилися світлі – і в самому будиночку, й у дворі й на городі – як у віночку, а в очах дорослих і маленьких Коротишів блиск і любов!
Фінальною частиною усіх урочистостей дня 22 вересня став музейно-меморіальний комплекс «Лісоград», де колись вирувало партизанське лісове життя. Саме на цій, зболеній пам‘яттю, политій кров‘ю землі було урочисто передано капсули з землею з партизанських районів Чернігівщини, Гомельщини та Брянщини й покладено біля підніжжя щойно відкритого пам‘ятника «Партизанам Великої Вітчизняної війни». Далі на учасників заходу чекали екскурсії партизанським «з‘єднанням», під час яких дивували і захоплювали творча фантазія і майстерність усіх без винятку організаторів. Можна було бачити і те, як варили борщ у партизанській печі, як писали листи додому, як лікували і перев‘язували поранених, готували до бою зброю.
На імпровізованій сцені лунали пісні далеких воєнних років, неподалік – варилася смачна партизанська юшка, й навкруг вікові сосни колихали на вітті небо. А ще – яскраво світило сонце й так голосно говорила наша совість: «Все те, що діялось тут у війну, забувати не можна!»
Олена КОМПАНЕЦЬ
Там відбулися мітинг біля обеліску пам‘яті в місцевому парку Слави, покладання квітів. Ветерани і почесні гості, серед яких голова облдержадміністрації Володимир Хоменко, голови Щорської РДА і райради Олександр Грабовський та Іван Орда посадили поряд молоді саджанці дерев, дбайливо вирощені у тамтешньому лісництві. Затим настав час ще однієї події – відкриття Музею історії партизанського руху. Після перерізання стрічки зі словами вражень і побажань до місцевих жителів і гостей свята звернулися голова ОДА Володимир Хоменко, заступники голови ОДА й облради Віктор Тканко й Іван Коробка, сільський голова Ніна Кухаренко. Директор обласного історичного музею Сергій Лаєвський провів екскурсію воєнною і партизанською залами, у одній з яких постала навіть справжня землянка.
А ті, хто відразу не зумів протовпитися до музею, стояли на вулиці – схвильовані, переповнені емоціями і маленьким щастям. Ще б пак! Подібного дійства тут не бачили!
Перебуваючи у Єліному, губернатор вирішив на власні очі побачити, як живуть прийомні діточки в сім‘ї Світлани й Олександра Коротишів. Юленьці й Саші в той день вручено стільки подарунків! Враження ж від побаченого лишилися світлі – і в самому будиночку, й у дворі й на городі – як у віночку, а в очах дорослих і маленьких Коротишів блиск і любов!
Фінальною частиною усіх урочистостей дня 22 вересня став музейно-меморіальний комплекс «Лісоград», де колись вирувало партизанське лісове життя. Саме на цій, зболеній пам‘яттю, политій кров‘ю землі було урочисто передано капсули з землею з партизанських районів Чернігівщини, Гомельщини та Брянщини й покладено біля підніжжя щойно відкритого пам‘ятника «Партизанам Великої Вітчизняної війни». Далі на учасників заходу чекали екскурсії партизанським «з‘єднанням», під час яких дивували і захоплювали творча фантазія і майстерність усіх без винятку організаторів. Можна було бачити і те, як варили борщ у партизанській печі, як писали листи додому, як лікували і перев‘язували поранених, готували до бою зброю.
На імпровізованій сцені лунали пісні далеких воєнних років, неподалік – варилася смачна партизанська юшка, й навкруг вікові сосни колихали на вітті небо. А ще – яскраво світило сонце й так голосно говорила наша совість: «Все те, що діялось тут у війну, забувати не можна!»
Олена КОМПАНЕЦЬ
Комментариев нет:
Отправить комментарий