З-поміж усіх страв більшість одностайно виділила картопляні зрази з начинкою з капусти, пиріжки, млинці, оладки. Слава про них швидко облетіла місто, і тепер деякі любителі випічки не можуть спокійно проходити мимо кухні, що на першому поверсі споруди, котра будується навпроти храму. До речі, свого часу містом ширилися чутки, що в ній житиме настоятель храму отець Павло. Однак це немає нічого спільного з реаліями. На першому поверсі, крім кухні, розмістили трапезну, на другому - кімнати відпочинку для паломників.
Страви готують в основному для будівельників. Але не відмовляли кожному, хто захоче їх скуштувати. Хто має змогу і бажання – жертвує на церкву якусь дещицю, бідних годують безкоштовно.
- Милосердя, любов до ближнього – головні риси наших батюшки та матушки, - говорять кухарі М.І.Виловата та Л.М.Кухаренко.
Марія Іванівна дипломований спеціаліст. Працювала в Магадані (привезла звідти особливий рецепт оладок – з отвором посередині, через, що вони чудово просмажуються і хрумтять), у Щорському ресторані, готувала для дітей у таборі «Дружба».
Лідія Михайлівна – не менш професійний кухар, дарма, що без спеціальної освіти. Кожного дня жінки зранку – на церковній кухні. Зізнаються: готують із задоволенням. Зрозуміло – безкоштовно, за велінням душі.
Тим, хто уже встиг оцінити їхню кулінарну смакоту, не відмовляють. Кошти, які люди жертвують, ідуть на будівництво храму.
Марія ІСАЧЕНКО
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий