- Зростає населення планети, збільшується обсяг споживання продуктів, триває підвищення цін на сільськогосподарську продукцію. У такій ситуації необхідно заохочувати громадян, які активно працюють у громадському виробництві та мають власні підсобні господарства. Сьогодні значна частина молока на переробні підприємства надходить від населення. У власних підсобних господарствах досвід ведення домашнього господарства може бути різним, тут не притримуються наукових раціонів годівлі корів, а більше звертаються до практичного досвіду й виходять із того, що є в наявності.
Вивчивши особливості індивідуальних господарств, ще В.М.Лазаренко у своїй книзі «Догляд за коровою» дав приблизний раціон для корів з різним рівнем продуктивності. Підрахуємо й ми, які витрати має господар корови і які прибутки. До раціону увійшли корми, найбільш доступні в індивідуальному господарстві: сіно, коренеплоди, харчові відходи. Раціон збалансований за кормовими одиницями, перетравним протеїном, кальцієм, фосфором і каротином. Корми в раціоні можна замінити іншими з обов‘язковим балансуванням раціону за всіма можливими поживними якостями. Їх кількість, особливо сіна, силосу, може змінюватися досить помітно, і цей фактор слід враховувати.
В основному (у середньому) корова дає 11-12 кг молока на добу, за період лактації – 2700 кг. Зимово-стійловий період утримання корови триває 6 місяців або 182 дні.
Корм Кількість згодовуваних кормів ціна 1 кг
кормів (грн.)
За 1 добу (кг) За 6 місяців (кг)
Сіно лугове 8 1456 1
Солома ярова 4 728 -
Силос 5 910 -
Картопля 4 728 1
Буряк кормовий 3 546 1
Морква 2 364 1
Рештки хліба 0,5 96 -
Висівки пшениці 1 182 2
Харчові рештки 8 1456 -
Сіль 0,07 13 -
Ціни на всі корми беремо мінімальні. Навіть якщо не враховувати солому, силос, харчові рештки і сіль (а все це також коштує грошей), то сума набігає немала – 3458 грн. При цьому слід зауважити, що в раціон ми ввели 91 пуд сіна – стільки необхідно при наявності злаково-різнотравного силосу. Оскільки в нашій місцевості у власних підсобних господарствах силосу не заготовляють, потреба в сіні зростає до 150 пудів. А тим часом улітку корову в череді потрібно відпасти щонайменше 4 рази (1 день коштує 180 грн.) Набігає 720 грн. Парування корови – 120 грн., зробити щеплення – 42 грн., заплатити за пасовище - 12 грн., комбікорм на пійло влітку – 364 грн., солома на підстилку – 200 грн., інші витрати (щітка, дезинфікуючі засоби) – 100 грн., мило, вода – ще 50 грн. Тож усього виходить 5066 грн.
А що дає корова господарю, який продаватиме молоко переробному підприємству? Знаючи добовий надій (11-12 кг), за лактацію дасть 2700 кг молока, яке закуповували по 1 грн. 70 коп. за 1 кг. Завдяки нескладним підрахункам маємо 4590 грн. Додамо машину гною – ще 300 грн. Згадаймо, що цю корову треба було 2 роки ростити з телички, але ці витрати до уваги брати не будемо. От і маємо, що при витратах 5066 грн. маємо 4890 грн. виручки. Та при цьому я не врахувала непередбачені ветеринарні витрати, а найголовніше – працю.
До догляду за коровою входять питання гігієни – слід підтримувати чистоту повітря, приміщення, самої тварини, слід проводити хоч якийсь ремонт, видаляти гній тощо. Улітку робочий день селянина розпочинається з 4-ї ранку, а закінчується о 9-ій вечора. Тричі за добу корову потрібно подоїти, нагодувати (попри те, що її виганяють на пасовище). А взимку худоба потребує ще більше уваги. Є й інша робота (помити відра чи доїльний апарат тощо).
Тож скільки коштує праця селянина? От і виходить, що не вигідно здавати молоко переробникам, а краще реалізувати його на ринку або годувати свою сім‘ю.
Дуже уважно я слідкувала за інформацією газети «Промінь» щодо молочної проблеми. Не байдужою була думка райдержадміністрації і ради. І ось з‘явилась відповідь: самоорганізація кооперативів. Менський сирзавод запропонував селянам укласти договір оренди на корів. Перш ніж сказати про кооперативи, давайте грубо підрахуємо ті витрати, які роблять селяни на утримання корови і які можуть отримати прибутки (див. вище).
Ну, а тепер про самоорганізацію кооперативів. Звичайно, їх можна відкрити. Але що це дасть селянину? На жаль, тему не розкрито, й власникам корів не пояснили як самоорганізація кооперативів вплине на ціну молока, котре вони здаватимуть. А я думаю, що ніяк. Гадаю, що існує домовленість засновників переробних підприємств і посередників. Але у цьому ми не впевнені. Можливо, райдержадміністрація зможе роз‘яснити ситуацію і повідомить закупівельну ціну молочного заводу?
У роботі по здаванню та прийманню молока за стандартом немає дрібниць, тут кожен елемент технології виробництва, первинної обробки, зберігання, транспортування і переробки молока на підприємствах має велике значення в заготівлях високоякісного молока й випуску молочних продуктів. Для заводу це добре. А як буде стимулюватися селянин за високу санітарну якість, високий вміст жиру? Ну створять у селі кооператив. І що? Будуть приймати молоко від кожного селянина охолодженим, будуть перевіряти жирність, щільність і все, що необхідно, але немає гарантії, що їм за це платитимуть.
Кооператив буде обслуговувати переробні заводи. А я думаю, що потрібно самоорганізовувати переробку молока за всіма правилами й законами в селах і працювати на себе, а не на засновників переробних заводів і посередників. А якщо працювати, то ціну молока слід пов‘язувати з роздрібною ціною молочних продуктів. Росте ціна на вироби, що продаються, пропорційно має рости ціна на молоко. Прибуток повинен осідати відповідно до праці, яка вкладається всіма учасниками виробництва продуктів (сиру, масла, кефіру тощо). А у нас ростуть ціни на молочні продукти, енергоносії, але не на молоко, що заготовляється. Чому зарплати працівників збільшуються повільними темпами?
З червня минулого року до сьогодні комбікорм подорожчав з 27 грн. до 57 грн. за 25 кг. Склянка води вже коштує 1 грн. 50 коп. Молоко упродовж літа закуповували по 1 грн. 70 коп. за кілограм, потім у серпні ціна підвищилася до 2 грн. Але вона не виправдовує витрат на виробництво молока.
Слід селянам задуматися і щодо оренди корів. Що таке оренда? Це надання на певний термін будь-якого майна (землі, обладнання, приміщення тощо) у тимчасове користування за певну плату на основі орендного договору, що регулюється державним законодавством. До прикладу: здається в оренду земля, якою орендар користується на договірних засадах. У чому полягає оренда корови? Якщо просто тварину здати в оренду заводу, то беріть її, годуйте, доїть і все решта, просто на підприємстві. Отримуйте молоко. А тут виходить, що не сама лиш корова здається в оренду, а побічно з нею й господар, який обслуговує скотину. Тому так багато незрозумілого в таких договорах.
І віддавати молоко ви будете тільки Менському сирзаводу за обумовленою ціною, навіть якщо інші підприємства прийматимуть його за більш високими цінами. Причому ціни на готову продукцію будуть рости, а чи будуть підвищуватися ціни на заготовлене молоко? Що про це сказано в договорі?
У переробних заводів основна мета – мати стабільну сировинну базу, заробляти гроші. А що заробить селянин? Власникові корови краще дорожче продати молоко й купити доїльний апарат. А якщо здоров‘я не дозволяє утримувати худобу, продати її, а на отримані кошти придбати ліки.
Ні, я не агітую селян не віддавати молоко переробникам. Кожен повинен вирішувати сам. Але хочу сказати, що потрібно бути юридично освіченими під час укладання різноманітних договорів. Слід дбати про добробут і про свою сім‘ю, учитися переробці молока, потрібно самоорганізовуватися і працювати на себе. Тож спасіння потопаючого – справа рук самого потопаючого.
Ну, а засновникам заводів скажу: звичайно, якість молока потрібно поліпшувати, звичайно, хочеться мати стабільну дешеву сировинну зону. Але й селянам теж необхі-дно жити, вчити своїх дітей, а не лише безплатно працювати. Тому слід шукати компроміс. А власникам корів варто вчити технологію молока, дітей залучати до його переробки й об‘єднуватися та інвестувати свої підприємства (бодай і маленькі).
Записала Валентина ВОЛОКУШИНА
Комментариев нет:
Отправить комментарий