Довелося недавно побувати на залагодженні конфлікту між сусідами. За межу. Вірніше, її відсутність, бо наділ між земельними ділянками, що проходить по сіножаті, заріс травою.
Та якби його й видно було, гусям байдуже – ходять собі через «кордон», і край.
- Загидили мені увесь сінокіс, - обурюється Олена Омеляненко. – Не буде отави.
У відповідь сусіди Демиденки (власники гусей) вказують жінці на її гріхи: не там проторила дорогу на свій город, не там заскиртувала солому, не там палить сміття.
Конфлікт зайшов так глибоко, що довелось викликати сільського голову та землевпорядника. Разом з ними межу і визначили. Забили кілки. Начебто, інцидент вичерпано. А не віриться, бо сусіди стоять з кам‘яними обличчями. Видно, що в душі ще тримають зло одне на одного. Тим, як розряджає обстановку сільський голова Валентина Карась, можна тільки захоплюватись. Вона просто нагадує сусідам, яке коротке життя… Частину його вони уже прожили. 37-річна Олена з чоловіком розлучилася. Сама ростить трьох дітей, сама тягне всю домашню роботу. На шість років старший від неї Анатолій живе з 78-літнім батьком-вдівцем. Доля ніби спе-ціально «підселила» чоловікам таку сусідку, щоб доповнювали одне одного.
- І допомагали, - додає Валентина Карась.
- Та я не проти, - раптом теплішає поглядом Анатолій Демиденко. І посміхається.
… Все зразу стає на свої місця.
Довелося недавно побувати на залагодженні конфлікту між сусідами. За межу. Вірніше, її відсутність, бо наділ між земельними ділянками, що проходить по сіножаті, заріс травою.
Та якби його й видно було, гусям байдуже – ходять собі через «кордон», і край.
- Загидили мені увесь сінокіс, - обурюється Олена Омеляненко. – Не буде отави.
У відповідь сусіди Демиденки (власники гусей) вказують жінці на її гріхи: не там проторила дорогу на свій город, не там заскиртувала солому, не там палить сміття.
Конфлікт зайшов так глибоко, що довелось викликати сільського голову та землевпорядника. Разом з ними межу і визначили. Забили кілки. Начебто, інцидент вичерпано. А не віриться, бо сусіди стоять з кам‘яними обличчями. Видно, що в душі ще тримають зло одне на одного. Тим, як розряджає обстановку сільський голова Валентина Карась, можна тільки захоплюватись. Вона просто нагадує сусідам, яке коротке життя… Частину його вони уже прожили. 37-річна Олена з чоловіком розлучилася. Сама ростить трьох дітей, сама тягне всю домашню роботу. На шість років старший від неї Анатолій живе з 78-літнім батьком-вдівцем. Доля ніби спе-ціально «підселила» чоловікам таку сусідку, щоб доповнювали одне одного.
- І допомагали, - додає Валентина Карась.
- Та я не проти, - раптом теплішає поглядом Анатолій Демиденко. І посміхається.
… Все зразу стає на свої місця.
Довелося недавно побувати на залагодженні конфлікту між сусідами. За межу. Вірніше, її відсутність, бо наділ між земельними ділянками, що проходить по сіножаті, заріс травою.
Та якби його й видно було, гусям байдуже – ходять собі через «кордон», і край.
- Загидили мені увесь сінокіс, - обурюється Олена Омеляненко. – Не буде отави.
У відповідь сусіди Демиденки (власники гусей) вказують жінці на її гріхи: не там проторила дорогу на свій город, не там заскиртувала солому, не там палить сміття.
Конфлікт зайшов так глибоко, що довелось викликати сільського голову та землевпорядника. Разом з ними межу і визначили. Забили кілки. Начебто, інцидент вичерпано. А не віриться, бо сусіди стоять з кам‘яними обличчями. Видно, що в душі ще тримають зло одне на одного. Тим, як розряджає обстановку сільський голова Валентина Карась, можна тільки захоплюватись. Вона просто нагадує сусідам, яке коротке життя… Частину його вони уже прожили. 37-річна Олена з чоловіком розлучилася. Сама ростить трьох дітей, сама тягне всю домашню роботу. На шість років старший від неї Анатолій живе з 78-літнім батьком-вдівцем. Доля ніби спе-ціально «підселила» чоловікам таку сусідку, щоб доповнювали одне одного.
- І допомагали, - додає Валентина Карась.
- Та я не проти, - раптом теплішає поглядом Анатолій Демиденко. І посміхається.
… Все зразу стає на свої місця.
Марія ІСАЧЕНКО
Та якби його й видно було, гусям байдуже – ходять собі через «кордон», і край.
- Загидили мені увесь сінокіс, - обурюється Олена Омеляненко. – Не буде отави.
У відповідь сусіди Демиденки (власники гусей) вказують жінці на її гріхи: не там проторила дорогу на свій город, не там заскиртувала солому, не там палить сміття.
Конфлікт зайшов так глибоко, що довелось викликати сільського голову та землевпорядника. Разом з ними межу і визначили. Забили кілки. Начебто, інцидент вичерпано. А не віриться, бо сусіди стоять з кам‘яними обличчями. Видно, що в душі ще тримають зло одне на одного. Тим, як розряджає обстановку сільський голова Валентина Карась, можна тільки захоплюватись. Вона просто нагадує сусідам, яке коротке життя… Частину його вони уже прожили. 37-річна Олена з чоловіком розлучилася. Сама ростить трьох дітей, сама тягне всю домашню роботу. На шість років старший від неї Анатолій живе з 78-літнім батьком-вдівцем. Доля ніби спе-ціально «підселила» чоловікам таку сусідку, щоб доповнювали одне одного.
- І допомагали, - додає Валентина Карась.
- Та я не проти, - раптом теплішає поглядом Анатолій Демиденко. І посміхається.
… Все зразу стає на свої місця.
Довелося недавно побувати на залагодженні конфлікту між сусідами. За межу. Вірніше, її відсутність, бо наділ між земельними ділянками, що проходить по сіножаті, заріс травою.
Та якби його й видно було, гусям байдуже – ходять собі через «кордон», і край.
- Загидили мені увесь сінокіс, - обурюється Олена Омеляненко. – Не буде отави.
У відповідь сусіди Демиденки (власники гусей) вказують жінці на її гріхи: не там проторила дорогу на свій город, не там заскиртувала солому, не там палить сміття.
Конфлікт зайшов так глибоко, що довелось викликати сільського голову та землевпорядника. Разом з ними межу і визначили. Забили кілки. Начебто, інцидент вичерпано. А не віриться, бо сусіди стоять з кам‘яними обличчями. Видно, що в душі ще тримають зло одне на одного. Тим, як розряджає обстановку сільський голова Валентина Карась, можна тільки захоплюватись. Вона просто нагадує сусідам, яке коротке життя… Частину його вони уже прожили. 37-річна Олена з чоловіком розлучилася. Сама ростить трьох дітей, сама тягне всю домашню роботу. На шість років старший від неї Анатолій живе з 78-літнім батьком-вдівцем. Доля ніби спе-ціально «підселила» чоловікам таку сусідку, щоб доповнювали одне одного.
- І допомагали, - додає Валентина Карась.
- Та я не проти, - раптом теплішає поглядом Анатолій Демиденко. І посміхається.
… Все зразу стає на свої місця.
Довелося недавно побувати на залагодженні конфлікту між сусідами. За межу. Вірніше, її відсутність, бо наділ між земельними ділянками, що проходить по сіножаті, заріс травою.
Та якби його й видно було, гусям байдуже – ходять собі через «кордон», і край.
- Загидили мені увесь сінокіс, - обурюється Олена Омеляненко. – Не буде отави.
У відповідь сусіди Демиденки (власники гусей) вказують жінці на її гріхи: не там проторила дорогу на свій город, не там заскиртувала солому, не там палить сміття.
Конфлікт зайшов так глибоко, що довелось викликати сільського голову та землевпорядника. Разом з ними межу і визначили. Забили кілки. Начебто, інцидент вичерпано. А не віриться, бо сусіди стоять з кам‘яними обличчями. Видно, що в душі ще тримають зло одне на одного. Тим, як розряджає обстановку сільський голова Валентина Карась, можна тільки захоплюватись. Вона просто нагадує сусідам, яке коротке життя… Частину його вони уже прожили. 37-річна Олена з чоловіком розлучилася. Сама ростить трьох дітей, сама тягне всю домашню роботу. На шість років старший від неї Анатолій живе з 78-літнім батьком-вдівцем. Доля ніби спе-ціально «підселила» чоловікам таку сусідку, щоб доповнювали одне одного.
- І допомагали, - додає Валентина Карась.
- Та я не проти, - раптом теплішає поглядом Анатолій Демиденко. І посміхається.
… Все зразу стає на свої місця.
Марія ІСАЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий