У період козацької доби, особливо гетьманщини (1654-1786 рр.), населені пункти, що знаходяться на нинішній території Щорського району, були у власності козацької старшини. Відомі в історії України імена пов’язані і з нашим краєм.
Чернігівський полковник Яків Кіндратович Лізогуб (1698 р.), відомий український військовий і політичний діяч мав володіння у селах Хотуничі, Низківка, Займище, Тур’я. Генеральний обозний, чернігівський полковник Василь Дунін-Борковський (1640-1702 рр.) – у Займищі, Нових та Старих Боровичах.
До двору гетьмана І.Мазепи (1639-1709 рр.) належали села Тихоновичі та Єліне. Пізніше Іван Скоропадський (гетьманував 1708-1722 рр.) подарував своєму брату, обозному полку чернігівського Василю с.Тихоновичі та підтвердив його володіння слобідкою Михайлівка царською жалувальною грамотою 1718 року.
Села Н.Боровичі і Ст.Боровичі з 1708 року відійшли чернігівському полковнику Павлу Полуботку (з 1722 по 1724 рр. – гетьман) «на владение» згідно з царською жалувальною грамотою Петра І.
Своє право на володіння селом Петрівка підтвердив гетьманськими Універсалами І.Мазепи (1687-1708 рр.), І.Скоропадського (1708-1722 рр.), Данила Апостола (1727-1734 рр.) суддя чернігівського полку Василь Васильович Канівський-Оболонський.
Землі сіл Безуглівка, Єліне, Носівка, Гвоздиківка, Кучинівка, Н.Млини, Сновське, Тур’я частково чи повністю належали Троїцько-Іллінському монастирю (м.Чернігів).
Земельними власниками були Клюсівський Преображенський чоловічий монастир, Андрониківський монастир на березі р.Бречиці та Миронівський Богословський монастир біля Займища.
Н.Мокросноп
Чернігівський полковник Яків Кіндратович Лізогуб (1698 р.), відомий український військовий і політичний діяч мав володіння у селах Хотуничі, Низківка, Займище, Тур’я. Генеральний обозний, чернігівський полковник Василь Дунін-Борковський (1640-1702 рр.) – у Займищі, Нових та Старих Боровичах.
До двору гетьмана І.Мазепи (1639-1709 рр.) належали села Тихоновичі та Єліне. Пізніше Іван Скоропадський (гетьманував 1708-1722 рр.) подарував своєму брату, обозному полку чернігівського Василю с.Тихоновичі та підтвердив його володіння слобідкою Михайлівка царською жалувальною грамотою 1718 року.
Села Н.Боровичі і Ст.Боровичі з 1708 року відійшли чернігівському полковнику Павлу Полуботку (з 1722 по 1724 рр. – гетьман) «на владение» згідно з царською жалувальною грамотою Петра І.
Своє право на володіння селом Петрівка підтвердив гетьманськими Універсалами І.Мазепи (1687-1708 рр.), І.Скоропадського (1708-1722 рр.), Данила Апостола (1727-1734 рр.) суддя чернігівського полку Василь Васильович Канівський-Оболонський.
Землі сіл Безуглівка, Єліне, Носівка, Гвоздиківка, Кучинівка, Н.Млини, Сновське, Тур’я частково чи повністю належали Троїцько-Іллінському монастирю (м.Чернігів).
Земельними власниками були Клюсівський Преображенський чоловічий монастир, Андрониківський монастир на березі р.Бречиці та Миронівський Богословський монастир біля Займища.
Н.Мокросноп
Комментариев нет:
Отправить комментарий