Після загарбання території нашого краю у 1618 році Річчю Посполитою першим стало питання землеволодіння. Представники польських властей приступили до здійснення перевірки і перегляду прав на землю її попередніх власників.
Ті з них, які виступили на захист Польщі, одержали підтвердження своїх прав. Так були підтверджені попередні володіння найбільш знаного і багатого роду Бороздн. До складу їх земельних володінь входили, серед багатьох інших, с.Горськ над рікою Снов’ю, с.Клюси над р.Цатою, слобода Хреновичі. Вони були володарями «городища Волжина ниже устья реки Жолведи, городища Чижова над р.Жолведою и третього Горского над Сновью». Права вільного розпорядження землями в «дедычных» вотчинах «сыновьям боярским» Дмитру, Володимиру, Осипу і Якову Борозднам надавались актом 1620 р., який засвідчує, що всі маєтності їх предки одержали від великих князів російських. Підтвердження цих прав Владиславом ІV знаходимо в іншому не менш важливому документі – короліївській грамоті 1625 року.
Містечко Горськ декілька разів переходило із рук в руки. У Бороздн воно було відняте поляком Крштофором Фащем. У 1638 р. належить Осипу Бороздні, а у 1643 Мартин Фащ подав скаргу до суду за відняття Горська і Клюсів. Суд декілька разів викликав Бороздну, але той не з’явився, за що був спеціальним королевським декретом від 30 березня 1648 року позбавлений всіх своїх маєтностей і вигнаний за межі країни.
Ті з них, які виступили на захист Польщі, одержали підтвердження своїх прав. Так були підтверджені попередні володіння найбільш знаного і багатого роду Бороздн. До складу їх земельних володінь входили, серед багатьох інших, с.Горськ над рікою Снов’ю, с.Клюси над р.Цатою, слобода Хреновичі. Вони були володарями «городища Волжина ниже устья реки Жолведи, городища Чижова над р.Жолведою и третього Горского над Сновью». Права вільного розпорядження землями в «дедычных» вотчинах «сыновьям боярским» Дмитру, Володимиру, Осипу і Якову Борозднам надавались актом 1620 р., який засвідчує, що всі маєтності їх предки одержали від великих князів російських. Підтвердження цих прав Владиславом ІV знаходимо в іншому не менш важливому документі – короліївській грамоті 1625 року.
Містечко Горськ декілька разів переходило із рук в руки. У Бороздн воно було відняте поляком Крштофором Фащем. У 1638 р. належить Осипу Бороздні, а у 1643 Мартин Фащ подав скаргу до суду за відняття Горська і Клюсів. Суд декілька разів викликав Бороздну, але той не з’явився, за що був спеціальним королевським декретом від 30 березня 1648 року позбавлений всіх своїх маєтностей і вигнаний за межі країни.
Комментариев нет:
Отправить комментарий