Основним завданням поїздки було ознайомлення з досвідом у розв’язанні проблем енергозабезпечення й реалізацією програм розвитку територіальних громад. Про свої враження від візиту за кордон читачам «Променя» розповів міський голова Роман Зуб.
- Передовсім варто зауважити, що поїздка делегації з Чернігівщини відбулася на засадах співфінансування: частково за власний кошт і частково - коштом організаторів. (Підтримку надало Міністерство закордонних справ Естонії). В якості конкретного прикладу нам продемонстрували роботу мерії міста Раквере. За кількістю мешканців цей населений пункт майже дорівнює Щорсу, там мешкає близько 15 тисяч людей. Його історія нараховує понад 700 років і починається з будівництва стародавньої фортеці. Доглянуті вулиці, впорядкований побут, приємний сервіс у вигляді по-домашньому затишних кафе, церква XV сторіччя. Як і в нас – музей, залізнична станція, будинок культури, а ще – театр і парк атракціонів. Тобто специфіка існуючих проблем у значній мірі схожа на нашу, а ось шляхи їх розв’язання… Звісна річ, хтось може сказати, ніби в їхньому міському бюджеті набагато більше коштів, тож і справи йдуть краще. До певної міри це так. Річні надходження до скарбниці Раквере складають 14 мільйонів євро, тобто понад 150 мільйонів гривень. (Для порівняння: Щорса – лише 8,1 млн. грн.). Але гроші мають вирішальну роль лише за умови раціонального та ефективного використання. Ось саме в цьому плані міська влада Раквере й досягла очевидних результатів.
Гостей з України, звісна річ, цікавили деталі – яким чином меру Тоомасу Мереку з групою своїх однодумців вдалося знайти найоптимальніший шлях розвитку рідної громади. Як з’ясувалося, першим і найважливішим фактором успіху є ініціативність. Окрім вельми дбайливого господарювання (у місті – чистота і порядок) мерія завдяки наполегливій роботі протягом 9 останніх років залучила 47 мільйонів євро інвестицій у рамках програм розвитку Європейського союзу. Нагадаємо: колись Естонія, як і Україна, належала до складу СРСР, але, здобувши незалежність майже одночасно з нашого країною, вона швидко позбавилася від так званого радянського спадку, провела необхідні реформи і вже далеко не один рік є повноправним членом європейської спільноти вільних народів. Позитив такого свого кроку естонці відчувають не лише завдяки реально діючій системі громадянських прав та свобод, а й у цілком достатньому – принаймні, в порівнянні з Україною – рівні особистого добробуту. Скажімо, мінімальна зарплатня там складає близько 4000 гривень, а мінімальна пенсія – майже така ж. Естонія не є багатою на корисні природні ресурси, там не було зосереджено значного промислового потенціалу, тому уряд зробив ставку на високоефективну організацію суспільства, зорієнтовану на працюючих людей, розвиток бізнесу і, що дуже важливо, практично усунув з життя так званий корупційний фактор. Бо хабарництво – це ніби вампір, який висмоктує кров з економіки. Результат не забарився – до Естонії пішли іноземні інвестиції. Власники капіталу знають, що кошти не розтягнуть і не «зариють у землю». «Поза тим сьогоднішній день Раквере виглядає цілком позитивним і прогнозованим, керування містом – відлагоджене і продумане до дрібниць», - каже Роман Зуб. – Звісно, трапляється, виникають проблеми, але де їх нема? Головне, що мерія оперативно реагує на будь-які збої й не забуває думати про майбутнє. По-хорошому заздрив, коли чув, що вони не мають відверто дивних негараздів у сфері державного управління, які трапляються в Щорсі. Скажімо, наша міськрада ще у вересні минулого року намагалася проплатити райавтодору 53 тис. 166 грн. за виконані раніше роботи, але управління казначейства у Щорському районі з невідомих причин гальмує перерахунок коштів. І постає питання: чи може міськвиконком просити в автодорожньої служби почистити в борг вулиці від снігу, коли ще старі борги не погашені? Адже підприємству потрібні гроші хоч на пальне – заправити техніку»…
Делегація з Чернігівщини в Раквере детально ознайомилася із методикою застосування сучасного енергоменеджменту, вивчила (на прикладі звичайної «п’ятиповерхівки») історію створення і функціонування реального об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Зокрема – як його мешканці спільно з мерією, використавши ресурс держави, капітально відремонтували будинок за енергозберігаючими технологіями і яку з цього мали корись. Головне ж, що українці переконалися: естонці готові охоче поділитися своїм досвідом покращення життя. Філософія такої політики є дуже простою: вони вже досягли певного успіху, тож хочуть, щоб і в у сусідів справи поліпшилися. Зрештою, стабільна Україна – важливий фактор на сході Європи.
Підсумувати цю оповідь можна згадкою про те, що до ініціативи єврокомісії під умовною назвою «Угода мерів» в Україні виявили інтерес лідери майже соні територіальних громад. Тобто все більше керівників органів місцевого самоврядування усвідомлюють необхідність співпраці з Європою заради можливостей поліпшити умови життя в наших населених пунктах. Для цього потрібно не так вже й багато: бажання, новий погляд на реальність й злагоджена робота. У Щорса є шанс вийти на якісно новий рівень розвитку. І вже від щорсівчан залежить, чи скористаюся вони слушною нагодою.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий