Розмову із суддею Щорського районного суду Валентином Лихошерстом ми почали не зі святкового моменту. Зате з того, що у всіх на слуху: мова про події 8 грудня у Києві на Бесарабці. Цього дня (вірніше, вечора) був знесений пам’ятник Леніну.
– Рішення про встановлення і демонтаж пам’ятників приймають територіальні громади, волю яких представляють органи місцевого самоврядування. Особисто я вважаю, що перед цим слід проводити опитування населення територіальної одиниці, - говорить Валентин Володимирович. – А взагалі я проти варварського знищення будь-яких пам’ятників. Адже звалити ідола – не означає подолати проблеми, що накопичилися в суспільстві. Навпаки: всі пам’ятники мають нагадувати про минуле і попереджувати про недопустимість прорахунків, що мали місце в історії .
Валентин Лихошерст - суддя з березня 2001. До цього 7 років працював у райпрокуратурі.
Запитую про судові справи 2013 року. Які найбільше запам’яталися.
З-поміж інших виділяються так звані віконні справи. Люди, що постраждали через підприємливих ділків, викликають непідробне співчуття. Але вони власноруч підписали договори з банками. І якщо судовими рішеннями розірвані договори позивачів з підприємцями-відповідачами, то з банками ці договори не можуть бути визнані недійсними.
А взагалі, рік був більш-менш спокійний. Багато сприяє цьому, на мою думку, той факт, що у нас професійний колектив, у якому здоровий мікроклімат. Голова суду М.М. Валевач, мої колеги-судді З.О. Шаповал, М.С. Чигвінцев, весь апарат – це дійсно одна команда. Єдине, чого хотілося б – аби у наших працівників (про суддів мову не веду) була ще й більш гідна зарплата.
Цікавлюсь, як справи у старшого сина – Сергія (молодший Лихошерст ще школяр). Знаю: він - студент Харківської юридичної академії ім.Ярослава Мудрого. Навчається на тому ж факультеті, який закінчив батько: слідчо-криміналістичному (тільки зараз до назви факультету додали уточнення – для підготовки кадрів для УМВС України).
– Сергій уже на третьому курсі, - говорить Валентин Володимирович. - Навчається добре. У виборі не розчарувався.
Марія ІСАЧЕНКО
Фото автора
– Рішення про встановлення і демонтаж пам’ятників приймають територіальні громади, волю яких представляють органи місцевого самоврядування. Особисто я вважаю, що перед цим слід проводити опитування населення територіальної одиниці, - говорить Валентин Володимирович. – А взагалі я проти варварського знищення будь-яких пам’ятників. Адже звалити ідола – не означає подолати проблеми, що накопичилися в суспільстві. Навпаки: всі пам’ятники мають нагадувати про минуле і попереджувати про недопустимість прорахунків, що мали місце в історії .
Валентин Лихошерст - суддя з березня 2001. До цього 7 років працював у райпрокуратурі.
Запитую про судові справи 2013 року. Які найбільше запам’яталися.
З-поміж інших виділяються так звані віконні справи. Люди, що постраждали через підприємливих ділків, викликають непідробне співчуття. Але вони власноруч підписали договори з банками. І якщо судовими рішеннями розірвані договори позивачів з підприємцями-відповідачами, то з банками ці договори не можуть бути визнані недійсними.
А взагалі, рік був більш-менш спокійний. Багато сприяє цьому, на мою думку, той факт, що у нас професійний колектив, у якому здоровий мікроклімат. Голова суду М.М. Валевач, мої колеги-судді З.О. Шаповал, М.С. Чигвінцев, весь апарат – це дійсно одна команда. Єдине, чого хотілося б – аби у наших працівників (про суддів мову не веду) була ще й більш гідна зарплата.
Цікавлюсь, як справи у старшого сина – Сергія (молодший Лихошерст ще школяр). Знаю: він - студент Харківської юридичної академії ім.Ярослава Мудрого. Навчається на тому ж факультеті, який закінчив батько: слідчо-криміналістичному (тільки зараз до назви факультету додали уточнення – для підготовки кадрів для УМВС України).
– Сергій уже на третьому курсі, - говорить Валентин Володимирович. - Навчається добре. У виборі не розчарувався.
Марія ІСАЧЕНКО
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий