Поки їхали до Єліного, на узбіччі раз-по-раз зустрічалися порожні пластикові пляшки. Аж дратувати почали. Поки в Млинку не побачили, як те, що викидається як непотріб, можна з успіхом використовувати.
Скажімо, онуки Олександри Мороз зробили з них загородь: нанизали одна за одною на дріт (ще й за кольором підібрали) і закріпили дріт на стовпчиках. Паркан вийшов потужний: пережив і бабусю (її вже нема близько трьох років), і пожежу (згоріли розташовані неподалік сарай та кухня). Міркуємо: яке ще застосування можна придумати тарі, котру не рекомендують спалювати (при згоранні виділяється діоксин та інші токсичні речовини, що шкодять довкіллю). Закопувати в землю теж небажано: поліетилентерефталат (ПЕТ), з якого виробляють більшу частину одноразової тари, не розкладається тривалий час. (Відходи ПЕТ годяться для переробки і подальшого використання, але у нас нема відповідної інфраструктури).
Отож, народ і «вмикає» фантазію. Окрім банок для круп, горщиків для квітів, совків для сипучих продуктів, які можна зробити з порожніх пластикових пляшок, придумали робити з них, наприклад, довгострокові парники. (Пляшка обрізається з двох боків: виходить циліндр. Його розрізають з одного боку вздовж: виходить прямокутник. Далі прямокутники скріплюються між собою проволокою (можна застосувати степлер – буде швидше). Утворюється гнучке полотно - гідна заміна поліетилену. Навіть краще, бо це покриття не рветься від вітру, пропускає світло, не боїться ні морозу, ні сонця і служить кілька років поспіль.
Дехто використовує пластикові пляшки для створення льодника. Набирають в них воду, заморожують у морозилці, кладуть в погребі, накривають соломою. В такому льоднику можна зберігати продукти все літо. А коли лід в якійсь пляшці і розтане – не біда. Її можна заморозити ще раз. Головне – калюжі не буде.
В тому ж таки Млинку побачили ще один витвір фантазії. На цей раз – дитячої. 12-річна Олександра Безручко з на два роки молодшим братом Юрком влаштували на дереві гойдалку: закріпили міцними мотузками корзину з металевих прутів. І самі гойдаються, і найменшу – дворічну Настусю – гойдають: мала точно з корзини не випаде.
А ви даєте друге життя речам, які шкода викидати? Розкажіть, як це робите.
Марія ІСАЧЕНКО
Фото автора
Скажімо, онуки Олександри Мороз зробили з них загородь: нанизали одна за одною на дріт (ще й за кольором підібрали) і закріпили дріт на стовпчиках. Паркан вийшов потужний: пережив і бабусю (її вже нема близько трьох років), і пожежу (згоріли розташовані неподалік сарай та кухня). Міркуємо: яке ще застосування можна придумати тарі, котру не рекомендують спалювати (при згоранні виділяється діоксин та інші токсичні речовини, що шкодять довкіллю). Закопувати в землю теж небажано: поліетилентерефталат (ПЕТ), з якого виробляють більшу частину одноразової тари, не розкладається тривалий час. (Відходи ПЕТ годяться для переробки і подальшого використання, але у нас нема відповідної інфраструктури).
Отож, народ і «вмикає» фантазію. Окрім банок для круп, горщиків для квітів, совків для сипучих продуктів, які можна зробити з порожніх пластикових пляшок, придумали робити з них, наприклад, довгострокові парники. (Пляшка обрізається з двох боків: виходить циліндр. Його розрізають з одного боку вздовж: виходить прямокутник. Далі прямокутники скріплюються між собою проволокою (можна застосувати степлер – буде швидше). Утворюється гнучке полотно - гідна заміна поліетилену. Навіть краще, бо це покриття не рветься від вітру, пропускає світло, не боїться ні морозу, ні сонця і служить кілька років поспіль.
Дехто використовує пластикові пляшки для створення льодника. Набирають в них воду, заморожують у морозилці, кладуть в погребі, накривають соломою. В такому льоднику можна зберігати продукти все літо. А коли лід в якійсь пляшці і розтане – не біда. Її можна заморозити ще раз. Головне – калюжі не буде.
В тому ж таки Млинку побачили ще один витвір фантазії. На цей раз – дитячої. 12-річна Олександра Безручко з на два роки молодшим братом Юрком влаштували на дереві гойдалку: закріпили міцними мотузками корзину з металевих прутів. І самі гойдаються, і найменшу – дворічну Настусю – гойдають: мала точно з корзини не випаде.
А ви даєте друге життя речам, які шкода викидати? Розкажіть, як це робите.
Марія ІСАЧЕНКО
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий