У даному випадку мова йде про концертну програму «Ми – українці – велика родина!», яку цього понеділка подарував землякам зразковий хореографічний колектив «Ягідки». Його художній керівник Світлана Горбатович пояснила творчий задум доволі просто: Україна нині переживає складні часи, тому всі ми повинні зміцнити віру у власні сили, в краще майбутнє нашого народу, усвідомити необхідність єдності і згуртованості. Щорські юні танцюристи визнані не лише в рідному краї, а й за кордоном – їм аплодували в Білорусії, Франції, Німеччині, Чехії. Вони ніби дають приклад того, як треба перемагати, присвячуючи свій успіх Батьківщині. А ще – шанувати національні традиції й відчувати нерозривний зв’язок з рідною землею.
Отже, концерт відкрився вокально-хореографічною постановкою «Мій край» (співала Вероніка Чистилова). Десятки дітей вправно кружляли в танці, викликаючи поміж глядачів оплески й вигуки схвалення. Надалі ліричного настрою додала улюблена багатьма щорсівчанами «Полька-полісянка». Зворушливо й дещо кумедно виглядали номери «Сонячні клубочки» й «Пінгвіни» у виконанні наймолодших вихованців ансамблю. Як завжди тепло, публіка зустріла запальний «Молдавський танець», а вальс «Подих весни» під акомпанемент французької пісні взагалі зірвав емоційну хвилю схвалення. У свою чергу – український танець «Каблучок» ніби наочно продемонстрував, наскільки перспективним є молодше покоління колективу. Якщо вже зараз ці діти демонструють таке відповідальне ставлення до постановки й відточену техніку виконання, то в майбутньому їм буде до снаги здивувати глядача чимось набагато вишуканішим.
Ось, скажімо, танком на кшталт «Полька через ніжку», який нікого не залишив байдужим у залі. Зрештою, його виконавці – переможці та учасники різних конкурсів і фестивалів, а рівень їхньої майстерності - загальновизнаний.
Окремої згадки заслуговує участь у концерті вокалістів. Виступ ансамблю «Світлячок» був чудово поєднаний із хореографією. Відверто ж порадувала Юлія Муравко. Її спів інколи змушував декого з глядачів у залі аж ніби затамовувати подих. (Особливо запам’яталася в цьому контексті пісня «Моя земля»).
Заключним акордом концерту стала вокально-хореографічна композиція «Україна – це я» за участю Оксани Бондаревської. У фіналі сцена була переповнена танцюристами, до керівниці колективу від імені батьків звернулася Ольга Мураха, подякувавши Світлані Горбатович за її невтомну й творчу працю, за виховання підростаючого покоління, за надану можливість дітям побачити світ і розкрити свої таланти. Були квіти, слова визнання, щирі аплодисменти. З увсебіч відчувалася атмосфера свята і гарного настрою. А завершити оповідь про цю подію можна поетичними словами, в яких до певної міри втілено всю внутрішню суть такого явища, як традиційна національна хореографія.
Народ український – натхненний,
А творчість його – мов яскравий вінок,
Не залишить нікого байдужим
Український веселий танок!
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий