В одному комедійно-історичному фільмі, знятому ще за радянської епохи, була така сцена: лікар запитує у пацієнта - „На що скаржитеся?”, а у відповідь чує від родички цього молодого чоловіка – „На голову він скаржиться...” Ескулап же філософські зауважив: „Голова – предмет темний і вивченню не підлягає...” До певної міри він був правий. Хоча за майже триста років, що минули від тих часів, медична наука все ж таки зробила відчутний крок уперед. Зокрема – і в сфері психіатрії. Про те, які фактори нині впливають на стан психічного здоров’я населення нашого краю, читачам „Променя” розповів М.В. Куценко – головний лікар центральної районної лікарні, фахівець-психіатр з 26-річним стажем.
Про актуальність даної теми нагадав випадок, який стався у Щорсі цього понеділка: центром міста рвучкою ходою пересувався чоловік з безтямним поглядом і голосно декламував вірші. На п’яного був не схожий... Деякі люди з подивом або навіть острахом поглядали на нього й запитували – чи не є він пацієнтом психіатричного закладу?
На самому початку розмови М.В. Куценко підтвердив, що дослідження людського мозку дійсно далеко не завершені. Й порівняв цю сферу з дослідженням світового океану: мовляв, наскільки наука просунулася в питанні вивчення різноманітних процесів глибоко під водою, приблизно настільки ж складене уявлення і про внутрішній світ людини, її психологію тощо.
Якщо вести мову про причини виникнення у деяких людей психічних розладів або захворювань, то вони, за словами лікаря, є різними. Причому від рівня медичного обслуговування населення ситуація залежить лише на 4-7%. Решта факторів – стреси, нестабільна політична та соціально-економічна ситуація, зловживання алкоголем тощо. Також непоодинокими є синдроми хронічної втомлюваності на роботі. Звісна річ, певну роль відіграє і так звана спадковість.
Взагалі, перш, ніж говорити про чийсь психічний розлад або захворювання, треба визначитися – що можна вважати ознакою „ненормальності”? Адже є люди, які не дотримуються загальноприйнятих норм в одязі, стилі поведінки, однак вони цілком здорові. Просто вони в інколи незвичний спосіб підкреслюють власну індивідуальність. Скажімо, в нашій місцевості більшість чоловіків регулярно голяться, проте якщо хтось відпускає бороду – це не означає, що він невдовзі має стати пацієнтом психіатра.
Розглядаючи статистичні дані, доводиться констатувати: у центральній лікарні на психоневрологічному обліку перебувають 505 мешканців району. (Торік було 496). Виявлення людей, які мають проблеми з точки зору психіатрії, відбувається переважно після звернень їхніх родичів. Певну роль відіграють і масові профогляди. Саме близькі перші помічають неадекватні реакції, дивну поведінку й навіть агресію. Після огляду фахівцями людині ставлять діагноз, у залежності від впливу хвороби на здоров’я вирішується питання про присвоєння групи інвалідності. Також виплачується пенсія, у разі необхідності – забезпечується соціальний догляд. (Це є функцією держави).
З усієї маси тих, хто страждає на психічні розлади та хвороби, лише близько 1% є такими, про яких у народі кажуть „буйні”. Натомість на галюцинації (зорові або слухові) страждають до 20%. Психіатрія визначає три основні хвороби: шизофренія (у нашому районі налічується 80 таких пацієнтів), олігофренія (148) і вроджена епілепсія (27). Причому саме останню групу вважають „групою найбільшого ризику”. Коли ці хворі потрапляють у так званий мороковий стан, вони здатні сильно зашкодити собі або оточуючим. Були випадки, коли хворі відрізали собі деякі частини тіла, кидалися рубати перехожих на вулиці тощо. Однак половина громадян, над якими здійснюється нагляд психіатра – так звані органіки. (Ті, в яких захворювання виникли після аварій, травм, інсультів, інфекційного ураження організму тощо).
Переважна більшість осіб, які перебувають на відповідному обліку в ЦРЛ, живе у домашніх умовах. Понад половина з них потребує медикаментозного лікування. Ліки такої групи зазвичай відпускаються в аптеці без обмежень, але не всі – в окремих випадках потрібен рецепт. Треба визнати, що препарати ці доволі дорогі. Для прикладу: упаковка зі 100 таблеток „Топамакс”, якої вистачає на місяць, коштує 700-800 гривень. А 10 ампул «Сібазону» „потягнуть” на 200.
Коли в когось починається загострення хвороби, виникає необхідність госпіталізації до обласної психоневрологічної лікарні. (Знаходиться в селі Халявин, під Черніговом). Звісна річ, не всі добровільно погоджуються на таке, тож інколи доводиться звертатися по допомогу до правоохоронців. Підстави для відправки на лікування прописані в законодавстві, тобто якщо хворий поводиться агресивно, становить небезпеку для себе та оточуючих – це треба зробити обов’язково. Цього тижня (8 грудня) довелося відвезти медичним транспортом до Халявина двох мешканців району. А протягом нинішнього року вже більше сотні наших земляків там пролікувалися, причому близько 80% - добровільно. У даному контексті треба наголосити на важливій ролі родичів душевнохворих людей, адже саме вони мають слідкувати за належним прийомом ліків, аби не ставалося загострень у перебігу хвороби.
М.В.Куценко визнає, що в його практиці траплялися випадки, коли поведінка деяких пацієнтів не піддавалася поясненню з точки зору медичної науки. Хоча більшість страждаючих на душевну недугу демонструють цілком передбачувані реакції. Є надзвичайно сильні люди. (Одного не могли вгамувати аж шестеро чоловіків, а ще один якось перекинув сейф вагою понад тонну. Пояснення подібних можливостей відоме – у стресовому стані починають задіюватися внутрішні резерви людського організму). Також не дивина, коли пацієнти психіатра пишуть вірші (причому – інколи доволі непогані), добре грають на музичних інструментах (гітарі), чудово розбираються в математиці або комп’ютерній техніці. Тобто, на думку М.В. Куценка, за певних умов вони здатні інтегруватися в звичні суспільні відносини й знайти для себе оптимальний спосіб життя. У західних країнах до таких хворих ставляться з підвищеною увагою, держава і небайдужі співвітчизники дбають про них. Тож і нам треба виявляти до цих людей розуміння і співчуття. Просто їхня доля склалася не найкращим чином, але в усьому іншому вони гідні хорошого ставлення з боку решти суспільства.
*Шизофренія – хвороба, яка спричиняє неадекватну поведінку та порушення мислення. В суспільстві на таку недугу страждає близько 1% людей.
*Епілепсія – це розлади центральної нервової системи, зумовлені змінами електричної активності мозку. Вважається, що поширеність такої проблеми – 0,5-2%.
*Олігофренія – неповний розвиток людської психіки.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Про актуальність даної теми нагадав випадок, який стався у Щорсі цього понеділка: центром міста рвучкою ходою пересувався чоловік з безтямним поглядом і голосно декламував вірші. На п’яного був не схожий... Деякі люди з подивом або навіть острахом поглядали на нього й запитували – чи не є він пацієнтом психіатричного закладу?
На самому початку розмови М.В. Куценко підтвердив, що дослідження людського мозку дійсно далеко не завершені. Й порівняв цю сферу з дослідженням світового океану: мовляв, наскільки наука просунулася в питанні вивчення різноманітних процесів глибоко під водою, приблизно настільки ж складене уявлення і про внутрішній світ людини, її психологію тощо.
Якщо вести мову про причини виникнення у деяких людей психічних розладів або захворювань, то вони, за словами лікаря, є різними. Причому від рівня медичного обслуговування населення ситуація залежить лише на 4-7%. Решта факторів – стреси, нестабільна політична та соціально-економічна ситуація, зловживання алкоголем тощо. Також непоодинокими є синдроми хронічної втомлюваності на роботі. Звісна річ, певну роль відіграє і так звана спадковість.
Взагалі, перш, ніж говорити про чийсь психічний розлад або захворювання, треба визначитися – що можна вважати ознакою „ненормальності”? Адже є люди, які не дотримуються загальноприйнятих норм в одязі, стилі поведінки, однак вони цілком здорові. Просто вони в інколи незвичний спосіб підкреслюють власну індивідуальність. Скажімо, в нашій місцевості більшість чоловіків регулярно голяться, проте якщо хтось відпускає бороду – це не означає, що він невдовзі має стати пацієнтом психіатра.
Розглядаючи статистичні дані, доводиться констатувати: у центральній лікарні на психоневрологічному обліку перебувають 505 мешканців району. (Торік було 496). Виявлення людей, які мають проблеми з точки зору психіатрії, відбувається переважно після звернень їхніх родичів. Певну роль відіграють і масові профогляди. Саме близькі перші помічають неадекватні реакції, дивну поведінку й навіть агресію. Після огляду фахівцями людині ставлять діагноз, у залежності від впливу хвороби на здоров’я вирішується питання про присвоєння групи інвалідності. Також виплачується пенсія, у разі необхідності – забезпечується соціальний догляд. (Це є функцією держави).
З усієї маси тих, хто страждає на психічні розлади та хвороби, лише близько 1% є такими, про яких у народі кажуть „буйні”. Натомість на галюцинації (зорові або слухові) страждають до 20%. Психіатрія визначає три основні хвороби: шизофренія (у нашому районі налічується 80 таких пацієнтів), олігофренія (148) і вроджена епілепсія (27). Причому саме останню групу вважають „групою найбільшого ризику”. Коли ці хворі потрапляють у так званий мороковий стан, вони здатні сильно зашкодити собі або оточуючим. Були випадки, коли хворі відрізали собі деякі частини тіла, кидалися рубати перехожих на вулиці тощо. Однак половина громадян, над якими здійснюється нагляд психіатра – так звані органіки. (Ті, в яких захворювання виникли після аварій, травм, інсультів, інфекційного ураження організму тощо).
Переважна більшість осіб, які перебувають на відповідному обліку в ЦРЛ, живе у домашніх умовах. Понад половина з них потребує медикаментозного лікування. Ліки такої групи зазвичай відпускаються в аптеці без обмежень, але не всі – в окремих випадках потрібен рецепт. Треба визнати, що препарати ці доволі дорогі. Для прикладу: упаковка зі 100 таблеток „Топамакс”, якої вистачає на місяць, коштує 700-800 гривень. А 10 ампул «Сібазону» „потягнуть” на 200.
Коли в когось починається загострення хвороби, виникає необхідність госпіталізації до обласної психоневрологічної лікарні. (Знаходиться в селі Халявин, під Черніговом). Звісна річ, не всі добровільно погоджуються на таке, тож інколи доводиться звертатися по допомогу до правоохоронців. Підстави для відправки на лікування прописані в законодавстві, тобто якщо хворий поводиться агресивно, становить небезпеку для себе та оточуючих – це треба зробити обов’язково. Цього тижня (8 грудня) довелося відвезти медичним транспортом до Халявина двох мешканців району. А протягом нинішнього року вже більше сотні наших земляків там пролікувалися, причому близько 80% - добровільно. У даному контексті треба наголосити на важливій ролі родичів душевнохворих людей, адже саме вони мають слідкувати за належним прийомом ліків, аби не ставалося загострень у перебігу хвороби.
М.В.Куценко визнає, що в його практиці траплялися випадки, коли поведінка деяких пацієнтів не піддавалася поясненню з точки зору медичної науки. Хоча більшість страждаючих на душевну недугу демонструють цілком передбачувані реакції. Є надзвичайно сильні люди. (Одного не могли вгамувати аж шестеро чоловіків, а ще один якось перекинув сейф вагою понад тонну. Пояснення подібних можливостей відоме – у стресовому стані починають задіюватися внутрішні резерви людського організму). Також не дивина, коли пацієнти психіатра пишуть вірші (причому – інколи доволі непогані), добре грають на музичних інструментах (гітарі), чудово розбираються в математиці або комп’ютерній техніці. Тобто, на думку М.В. Куценка, за певних умов вони здатні інтегруватися в звичні суспільні відносини й знайти для себе оптимальний спосіб життя. У західних країнах до таких хворих ставляться з підвищеною увагою, держава і небайдужі співвітчизники дбають про них. Тож і нам треба виявляти до цих людей розуміння і співчуття. Просто їхня доля склалася не найкращим чином, але в усьому іншому вони гідні хорошого ставлення з боку решти суспільства.
*Шизофренія – хвороба, яка спричиняє неадекватну поведінку та порушення мислення. В суспільстві на таку недугу страждає близько 1% людей.
*Епілепсія – це розлади центральної нервової системи, зумовлені змінами електричної активності мозку. Вважається, що поширеність такої проблеми – 0,5-2%.
*Олігофренія – неповний розвиток людської психіки.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий