Масляна в Щорсі

Ніби в передчутті народного гуляння у неділю природа подарувала нам погожий день. Сонце по-весняному пригрівало й сліпило очі, легенький вітерець бадьорив, а під ногами ще лежав сніг. 

У Свято-Миколаївському Всецариці храмі ще тривало Богослужіння, а поряд із церквою у міському сквері грала гармошка, спритна рука вибивала в бубон, хоровий колектив «Спадщина» дарував присутнім свої пісні. Радували своїм співом учасники церковного хору. Масляна в давнину символізувала проводи зими й зустріч весни, а її основний атрибут - млинці - сонце. Саме біля палатки, в якій торгували млинцями, було найбільше людей. Кожен знаходив улюблену страву на свій смак: із грибами чи капустою, із сиром чи маком, із сухофруктами чи пшоном…
У сусідній палатці роздавали милостивий обід, поруч – стіл, за яким борщем чи супом, картоплею чи кашею пригощалися бажаючі. Без частування смаколиками із свята ніхто не пішов. Тим паче, що млинці тут же гріли в мікрохвильовій печі. Узвар чи збитень також прийшлись до смаку мешканцям і гостям міста, учасникам свята.
Активісти церковної громади справді постаралися, аби здивувати своїми кулінарними талантами усіх, хто того дня прийшов проводжати Масляну. Тут же можна було придбати корисні монастирські чаї чи смачний мед, а також мило. Працювала лавка храму, виставивши на продаж ікони з образами святих, календарі, свічки тощо.
Районні організації Товариства Червоного Хреста та ветеранів, церковна громада не забули про немічних літніх людей, які не змогли прийти на проводи Масляної. Із частуваннями у них вдома побували представники організаторів свята. Ветерани війни і праці відчули турботу, стали учасниками загальноміського празника.
Останній день перед початком Великого посту – це прощена неділя. Тож миряни не забували перепросити у Бога та одне у одного за всі гріхи та образи. Біля храму та в душі кожного учасника свята панував піднесений настрій, люди були налаштовані на добро.
Валентина ВОЛОКУШИНА
Фото Леоніда ШЛОМИ