Будь-який сторонній спостерігач без вагань погодився б, що кучинівська громада на минулотижневому сільському сході знову підтвердила свою давню репутацію – активної, затятої і небайдужої. Начальники, виступаючи перед людьми, добре знали: ось ці у відповідь точно мовчати не будуть й до кишені за словом не полізуть.
Ніде правди діти – сільський клуб у Кучинівці невеличкий. Тому й довелося частині учасників сходу стояти попід стінкою, бо присісти не було де. (Але це нічого, міркували селяни, головне – вирішити все, заради чого прийшли на зібрання). Заслухали спочатку, як і годиться, звіт сільського голови Валентини Карась про роботу в 2012 році. Тож чим жило село –найбільше в районі, з понад тисячею мешканців? Все ніби як і завжди. Люди господарювали на землі (по дворах – 120 тракторів і 414 корів), сільвиконком – просував справу відкриття дитячого садка (вкладено загалом 295 тисяч гривень), займався грейдеруванням доріг, ліквідацією стихійних смітників. Фельдшерсько-акушерський пункт і школу підремонтовано, бібліотека обслуговує понад п’ятсот читачів, є банківське відділення і пошта, діє клуб. Торгівля ведеться у восьми магазинах, дві пилорами працюють. Якщо ж згадати про сільський бюджет, то він був на 40% дотаційним. (До речі, на 2013 рік дотацію селу чомусь зменшили). З невитрачених коштів лишилося 56 тисяч гривень бюджету розвитку і 13 тисяч – самооподаткування. На що їх краще витратити – ще визначаються. Один з варіантів – спочатку замовити проектно-кошторисну документацію на реконструкцію вуличного освітлення в селі, а потім і за встановлення ліхтарів узятися. Щоб було у центрі Кучинівки не гірше, ніж у Березному. А вже стало серйозним кроком виготовлення документації на прокладання підвідного газогону до населеного пункту. Наступний етап – вирішення питання газифікації осель місцевих мешканців. Є всі підстави стверджувати, що кучинівці дружно візьмуться за справу облаштування для себе більш цивілізованого побуту.
Поміж існуючих проблем Валентина Карась згадала про низькі закупівельні ціни на молоко. Люди реагують на таку політику приймальників зменшенням поставок продукції – «Поліссю-молоку» - на майже 200 тонн, «Мені-сиру» - на 60. Воно й справді, отримувати по 2 гривні за літр – хіба це нормально? Також у селі чималий резонанс має зухвала діяльність торговців спиртом. Присутній на сході начальник райвідділу міліції А.В. Зеляк визнав, що подібне явище має місце, але запевнив: правоохоронці з ним борються. (На такі слова народ відреагував зі скепсисом в очах). Емоційно обговорили люди поведінку деяких своїх земляків, які примудрилися навіть неподалік кладовища влаштувати смітник. Сором, більш нічого! І що з ними робити, коли слова напоумлення не діють?
Спалах пристрастей викликав виступ керівника СТОВ «Щорссільгоспсервіс» Н.П. Коваленко. Вона розповіла, що господарство хоче взяти в оренду всю можливу землю в околиці, причому запевнила, що хто з власників паїв погодиться – може розраховувати на більший розмір орендної плати, ніж торік. У відповідь же почула хвилю претензій. Окремі промовці нагадили їй, як торік фактичний господар «Щорссільгоспсервісу» обіцяв за оренду одну суму грошей, а отримали вони менше.
Коли слово взяв представник управління праці та соцзахисту РДА В.В. Радибеда – слухачі притихли: що там нового він скаже «про пільги і державну допомогу». Але коли почули: «чорнобильці-ліквідатори отримують безкоштовно ліки» - відреагували миттєво. З місця підхопилася жінка – Г.Д. Опецько - й розповіла свіжу історію, як вона клала до лікарні чоловіка-чорнобильця ІІ категорії й спитала – чи передбачені для таких пацієнтів пільги. А у відповідь почула: можемо дати безкоштовно хіба що бинт… Коментуючи зауваження, В.В. Радибеда зопалу промовив: «Такого не може бути, це неправда!» На що жінка спокійно сказала: «Гаразд, а як же тоді зробити, щоб була правда?» Посадовець мусив прилюдно запевнити її, що коли подібний випадок повториться – хай вона звертається до нього, він буде розбиратися. Г.Д. Опецько охоче погодилася, мовляв, і не сумнівайтеся, зайду обов’язково. Зрештою ж про справедливість для рідного чоловіка турбуюся, а не про якісь дрібниці…
Перед учасниками сходу також виступив депутат райради М.І. Яковець. Його обіцянка – у селі скоро має бути газ – вселила оптимізм у серця селян. Отримали відповідь від фахівця на свої запитання й ті, кого цікавило пенсійне забезпечення. Підсумував же перебіг зібрання заступник голови райдержадміністрації М.Ф. Колодюк. Слід зауважити, що атмосфера сходу була далекою від відомого прислів’я «Говорили-балакали, сіли – заплакали». Люди не лише ставлять запитання тим, кому довірили долю сільської та районної громад. Прийде час – і спитають за зроблене…
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Ніде правди діти – сільський клуб у Кучинівці невеличкий. Тому й довелося частині учасників сходу стояти попід стінкою, бо присісти не було де. (Але це нічого, міркували селяни, головне – вирішити все, заради чого прийшли на зібрання). Заслухали спочатку, як і годиться, звіт сільського голови Валентини Карась про роботу в 2012 році. Тож чим жило село –найбільше в районі, з понад тисячею мешканців? Все ніби як і завжди. Люди господарювали на землі (по дворах – 120 тракторів і 414 корів), сільвиконком – просував справу відкриття дитячого садка (вкладено загалом 295 тисяч гривень), займався грейдеруванням доріг, ліквідацією стихійних смітників. Фельдшерсько-акушерський пункт і школу підремонтовано, бібліотека обслуговує понад п’ятсот читачів, є банківське відділення і пошта, діє клуб. Торгівля ведеться у восьми магазинах, дві пилорами працюють. Якщо ж згадати про сільський бюджет, то він був на 40% дотаційним. (До речі, на 2013 рік дотацію селу чомусь зменшили). З невитрачених коштів лишилося 56 тисяч гривень бюджету розвитку і 13 тисяч – самооподаткування. На що їх краще витратити – ще визначаються. Один з варіантів – спочатку замовити проектно-кошторисну документацію на реконструкцію вуличного освітлення в селі, а потім і за встановлення ліхтарів узятися. Щоб було у центрі Кучинівки не гірше, ніж у Березному. А вже стало серйозним кроком виготовлення документації на прокладання підвідного газогону до населеного пункту. Наступний етап – вирішення питання газифікації осель місцевих мешканців. Є всі підстави стверджувати, що кучинівці дружно візьмуться за справу облаштування для себе більш цивілізованого побуту.
Поміж існуючих проблем Валентина Карась згадала про низькі закупівельні ціни на молоко. Люди реагують на таку політику приймальників зменшенням поставок продукції – «Поліссю-молоку» - на майже 200 тонн, «Мені-сиру» - на 60. Воно й справді, отримувати по 2 гривні за літр – хіба це нормально? Також у селі чималий резонанс має зухвала діяльність торговців спиртом. Присутній на сході начальник райвідділу міліції А.В. Зеляк визнав, що подібне явище має місце, але запевнив: правоохоронці з ним борються. (На такі слова народ відреагував зі скепсисом в очах). Емоційно обговорили люди поведінку деяких своїх земляків, які примудрилися навіть неподалік кладовища влаштувати смітник. Сором, більш нічого! І що з ними робити, коли слова напоумлення не діють?
Спалах пристрастей викликав виступ керівника СТОВ «Щорссільгоспсервіс» Н.П. Коваленко. Вона розповіла, що господарство хоче взяти в оренду всю можливу землю в околиці, причому запевнила, що хто з власників паїв погодиться – може розраховувати на більший розмір орендної плати, ніж торік. У відповідь же почула хвилю претензій. Окремі промовці нагадили їй, як торік фактичний господар «Щорссільгоспсервісу» обіцяв за оренду одну суму грошей, а отримали вони менше.
Коли слово взяв представник управління праці та соцзахисту РДА В.В. Радибеда – слухачі притихли: що там нового він скаже «про пільги і державну допомогу». Але коли почули: «чорнобильці-ліквідатори отримують безкоштовно ліки» - відреагували миттєво. З місця підхопилася жінка – Г.Д. Опецько - й розповіла свіжу історію, як вона клала до лікарні чоловіка-чорнобильця ІІ категорії й спитала – чи передбачені для таких пацієнтів пільги. А у відповідь почула: можемо дати безкоштовно хіба що бинт… Коментуючи зауваження, В.В. Радибеда зопалу промовив: «Такого не може бути, це неправда!» На що жінка спокійно сказала: «Гаразд, а як же тоді зробити, щоб була правда?» Посадовець мусив прилюдно запевнити її, що коли подібний випадок повториться – хай вона звертається до нього, він буде розбиратися. Г.Д. Опецько охоче погодилася, мовляв, і не сумнівайтеся, зайду обов’язково. Зрештою ж про справедливість для рідного чоловіка турбуюся, а не про якісь дрібниці…
Перед учасниками сходу також виступив депутат райради М.І. Яковець. Його обіцянка – у селі скоро має бути газ – вселила оптимізм у серця селян. Отримали відповідь від фахівця на свої запитання й ті, кого цікавило пенсійне забезпечення. Підсумував же перебіг зібрання заступник голови райдержадміністрації М.Ф. Колодюк. Слід зауважити, що атмосфера сходу була далекою від відомого прислів’я «Говорили-балакали, сіли – заплакали». Люди не лише ставлять запитання тим, кому довірили долю сільської та районної громад. Прийде час – і спитають за зроблене…
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий