Нашому місту близько 150 років, але воно має досить насичену історію. У цьому неважко переконатись навіть на прикладі одного лише центру Щорса. Старожил міста М.М. Воробей, який прожив майже 102 роки і помер у 1996 р., згадував, що на місці сучасної площі до 1909-1910 рр. знаходився базар. Він потопав у непрохідній багнюці. Газета «Чернігівське слово» №1055 від 16 липня 1910 р. повідомляла: «Наше містечко, яке знаходиться на березі річки Снов, складається з сотні невеликих одноповерхових будинків, які утворюють тісне коло, серед якого знаходиться невелика базарна площа: на базарній площі знаходиться десятки зо два (винятково єврейських) лавок, а також дві булочні і ковбасна».
Досить вичерпну інформацію про довоєнний центр міста дає ще один старожил – В.М. Сидоренко: «У сквері, на місці сучасної православної церкви стояла двоповерхова будівля, в якій розміщувався районний виконавчий комітет партії (німці спалили його, коли відступали). Поряд стояв пам’ятник Леніну. За магазином «Седам» була залізнична лікарня (німці розбомбили в роки Великої Вітчизняної війни). Там, де побудували кінотеатр «Космос», стояв пам’ятник Шевченку. Навпроти «Космосу» були універмаг, господарчий магазин, багато маленьких магазинчиків. Там, де зараз Будинок культури, розміщувалась школа медсестер. Поряд, де був старий хлібний магазин, - міський кінотеатр. За медичною школою (сучасна вулиця Гомельська) стояло двоповерхове приміщення синагоги. У цьому ж районі розміщувалась перукарня. Залізнична їдальня знаходилась там, де зараз торговий дім. На розі вулиці, навпроти сучасного господарчого магазину, був торгсин, потім – продовольчий магазин. Банк був навпроти нинішнього готелю. Біля ресторану знаходилась редакція Щорської газети. Вулиця Залізнична (колишня Артема) була викладена бруківкою і була улюбленим місцем для прогулянок місцевого населення, де знайомились та проводили вільний час».
Про післявоєнний центр міста розповідає А.П.Реус, 1936 р.н.: «Площа була викладена цеглою (одне коло) і трохи – прилеглі вулиці. ПТУ знаходилось у приміщенні, де зараз міськрада. До цього в міськраді була школа (семилітня). Де зараз «Седам», розташовувалися господарчий, продовольчий, хлібний магазини, де торгували розваженим хлібом, керосинова будка. Тут розміщувалась і примітивна автобусна станція. За магазином були склади, вантажний пункт. Де зараз сквер, стояв магазин, склади. В центрі скверу – фонтан, далі – був танцювальний майданчик (перед сучасним пам’ятним знаком). Барельєф Сталіна стояв навпроти міськради. На місці кінотеатру «Космос», ближче до будинку культури – пам’ятник «Робітник і колгоспниця». Ближче до господарського магазину була перукарня, у нинішньому приміщенні редакції була контора дистанції колії. Пожежна каланча була на місці маленького базарчика».
Деякі уточнення надає А.Ф. Михалькова (1920 р.н.): «Двоповерхова будівля в центрі (на місці сучасної центральної перукарні) – техшкола. Магазини до війни були дерев’яні, розташовувались там, де зараз «Приватбанк» і юстиція. В районі скверу до війни були магазини, торгували морозивом. Де зараз пам’ятник Леніну, були просто будинки. Площа була меншою. До війни жили без асфальту».
Сучасні будівлі, які прикрашають центр міста, були збудовані: Будинок культури – 1989 р., міський готель – 1967 р., кінотеатр «Космос» (магазин АТБ) – 1966, будинок побуту «Берізка» - 1965 р., будинок побуту «Мрія» - 1974 р., ресторан – 1964 р., старий банк («Приватбанк», юстиція) – 1963 р., торговельний центр (господарський магазин) – 1974 р., залізничний готель – 1930 р., залізничний магазин (магазин «Седам») – 1928 р., православна Свято-Миколаївська церква – 2012 р., «Ощадбанк» - 1997 р.,міськрада – початок ХХ ст., будинок побуту (центральна перукарня) – 1961 р., залізнична пекарня (кафе «Старий замок», банк «Надра») – 1959 р., дитячий магазин – 2011 р.
Ю.ДОНЧЕНКО, науковий співробітник ЩІМ
Досить вичерпну інформацію про довоєнний центр міста дає ще один старожил – В.М. Сидоренко: «У сквері, на місці сучасної православної церкви стояла двоповерхова будівля, в якій розміщувався районний виконавчий комітет партії (німці спалили його, коли відступали). Поряд стояв пам’ятник Леніну. За магазином «Седам» була залізнична лікарня (німці розбомбили в роки Великої Вітчизняної війни). Там, де побудували кінотеатр «Космос», стояв пам’ятник Шевченку. Навпроти «Космосу» були універмаг, господарчий магазин, багато маленьких магазинчиків. Там, де зараз Будинок культури, розміщувалась школа медсестер. Поряд, де був старий хлібний магазин, - міський кінотеатр. За медичною школою (сучасна вулиця Гомельська) стояло двоповерхове приміщення синагоги. У цьому ж районі розміщувалась перукарня. Залізнична їдальня знаходилась там, де зараз торговий дім. На розі вулиці, навпроти сучасного господарчого магазину, був торгсин, потім – продовольчий магазин. Банк був навпроти нинішнього готелю. Біля ресторану знаходилась редакція Щорської газети. Вулиця Залізнична (колишня Артема) була викладена бруківкою і була улюбленим місцем для прогулянок місцевого населення, де знайомились та проводили вільний час».
Про післявоєнний центр міста розповідає А.П.Реус, 1936 р.н.: «Площа була викладена цеглою (одне коло) і трохи – прилеглі вулиці. ПТУ знаходилось у приміщенні, де зараз міськрада. До цього в міськраді була школа (семилітня). Де зараз «Седам», розташовувалися господарчий, продовольчий, хлібний магазини, де торгували розваженим хлібом, керосинова будка. Тут розміщувалась і примітивна автобусна станція. За магазином були склади, вантажний пункт. Де зараз сквер, стояв магазин, склади. В центрі скверу – фонтан, далі – був танцювальний майданчик (перед сучасним пам’ятним знаком). Барельєф Сталіна стояв навпроти міськради. На місці кінотеатру «Космос», ближче до будинку культури – пам’ятник «Робітник і колгоспниця». Ближче до господарського магазину була перукарня, у нинішньому приміщенні редакції була контора дистанції колії. Пожежна каланча була на місці маленького базарчика».
Деякі уточнення надає А.Ф. Михалькова (1920 р.н.): «Двоповерхова будівля в центрі (на місці сучасної центральної перукарні) – техшкола. Магазини до війни були дерев’яні, розташовувались там, де зараз «Приватбанк» і юстиція. В районі скверу до війни були магазини, торгували морозивом. Де зараз пам’ятник Леніну, були просто будинки. Площа була меншою. До війни жили без асфальту».
Сучасні будівлі, які прикрашають центр міста, були збудовані: Будинок культури – 1989 р., міський готель – 1967 р., кінотеатр «Космос» (магазин АТБ) – 1966, будинок побуту «Берізка» - 1965 р., будинок побуту «Мрія» - 1974 р., ресторан – 1964 р., старий банк («Приватбанк», юстиція) – 1963 р., торговельний центр (господарський магазин) – 1974 р., залізничний готель – 1930 р., залізничний магазин (магазин «Седам») – 1928 р., православна Свято-Миколаївська церква – 2012 р., «Ощадбанк» - 1997 р.,міськрада – початок ХХ ст., будинок побуту (центральна перукарня) – 1961 р., залізнична пекарня (кафе «Старий замок», банк «Надра») – 1959 р., дитячий магазин – 2011 р.
Ю.ДОНЧЕНКО, науковий співробітник ЩІМ
Комментариев нет:
Отправить комментарий