Подібне співчутливе запитання час від часу доводиться чути чималій кількості наших земляків. Статистика свідчить: понад половина мешканців Щорсівщини працездатного віку потерпає від різного роду хвороб органів кровообігу. Це дуже багато – 13 тисяч. Більше того – Україна посідає перше місце в Європі за смертністю від серцево-судинних захворювань. І доволі тривожний факт: близько 75% людей звертаються по медичну допомогу лише на пізніх стадіях захворювання, тоді, коли побороти недугу набагато складніше.
Нещодавно у рамках проведення заходів школи медичної журналістики (ініційованих Національною спілкою журналістів України спільно з Міністерством охорони здоров’я та міжнародним клубом лікарів і фармацевтів) відбувся семінар за участю дуже цікавої людини – В.З. Нетяженка. Розповідати про нього можна багато – він доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН, головний терапевт МОЗ, але найголовніше – від нього журналісти отримали доволі таки доступний виклад проблематики, пов’язаної із профілактикою та лікуванням хворих, які мають серцево-судинну патологію. Щоб загострити увагу аудиторії, виступаючий назвав цифру: в Україні – 12 мільйонів гіпертоніків. І багато кого ця хвороба звела в могилу. Разом з тим спеціалісти стверджують, що стан серця і судин на 50% залежить від харчування та способу життя людини й лише на 10% від якості медичної допомоги. Тобто нема де правди діти - наше здоров’я дійсно таки залежить передовсім від нас. В.З. Нетяженко докладно зупинився не лише на загальновідомих факторах, що підвищують ризик для здоров’я (тютюнопаління, стреси, надмірне вживання алкоголю та неякісної жирної їжі тощо), а й на такому, як надмір солі в раціоні. На перший погляд це здається дрібницею, але за статистикою пересічний мешканець нашої країни «з’їдає» майже столову ложку солі протягом доби. І це не лише ті «білі кристалики», котрі ми додаємо в суп чи картоплю. Це ще й мінеральна вода, й продукти промислового виробництва, технологія виготовлення яких передбачає високий вміст солі – природного консерванту (щоб харчі швидко не псувалися). Словом, вживати сіль треба помірно, й тоді небезпека гіпертонії відступить ще на один крок. Також свою роль у збереженні здоров’я громадян почав відчутно відігравати пілотний проект з державного регулювання цін на лікарські засоби для гіпертоніків. Докладніше цієї теми торкнувся в своєму виступі заступник міністра охорони здоров’я Олександр Толстанов. За його словами, у держбюджеті на фінансування заходів грошової компенсації передбачено майже 200 мільйонів гривень. Якщо проаналізувати статистичні дані реалізації проекту, то можна констатувати: вже понад три мільйони людей отримали відшкодування на лікарські засоби для лікування артеріальної гіпертензії, темпи приросту споживання таких препаратів сягнули 43%. Ціни на ліки від гіпертонії знизилися на 16%. І найголовнішим є те, що завдяки пілотному проекту 22,5% громадян України почали системно лікуватися від гіпертонії та вимірювати свій тиск. Нагадуємо: нормальним є тиск 120/70.
Певним недоліком процесу залишається недостатня поінформованість населення про деталі державної політики в сфері охорони здоров’я й можливості придбати певний набір медикаментів з великою знижкою. Хоча достатньо лише звернутися за роз’ясненням до свого дільничного лікаря.
Нещодавно у рамках проведення заходів школи медичної журналістики (ініційованих Національною спілкою журналістів України спільно з Міністерством охорони здоров’я та міжнародним клубом лікарів і фармацевтів) відбувся семінар за участю дуже цікавої людини – В.З. Нетяженка. Розповідати про нього можна багато – він доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН, головний терапевт МОЗ, але найголовніше – від нього журналісти отримали доволі таки доступний виклад проблематики, пов’язаної із профілактикою та лікуванням хворих, які мають серцево-судинну патологію. Щоб загострити увагу аудиторії, виступаючий назвав цифру: в Україні – 12 мільйонів гіпертоніків. І багато кого ця хвороба звела в могилу. Разом з тим спеціалісти стверджують, що стан серця і судин на 50% залежить від харчування та способу життя людини й лише на 10% від якості медичної допомоги. Тобто нема де правди діти - наше здоров’я дійсно таки залежить передовсім від нас. В.З. Нетяженко докладно зупинився не лише на загальновідомих факторах, що підвищують ризик для здоров’я (тютюнопаління, стреси, надмірне вживання алкоголю та неякісної жирної їжі тощо), а й на такому, як надмір солі в раціоні. На перший погляд це здається дрібницею, але за статистикою пересічний мешканець нашої країни «з’їдає» майже столову ложку солі протягом доби. І це не лише ті «білі кристалики», котрі ми додаємо в суп чи картоплю. Це ще й мінеральна вода, й продукти промислового виробництва, технологія виготовлення яких передбачає високий вміст солі – природного консерванту (щоб харчі швидко не псувалися). Словом, вживати сіль треба помірно, й тоді небезпека гіпертонії відступить ще на один крок. Також свою роль у збереженні здоров’я громадян почав відчутно відігравати пілотний проект з державного регулювання цін на лікарські засоби для гіпертоніків. Докладніше цієї теми торкнувся в своєму виступі заступник міністра охорони здоров’я Олександр Толстанов. За його словами, у держбюджеті на фінансування заходів грошової компенсації передбачено майже 200 мільйонів гривень. Якщо проаналізувати статистичні дані реалізації проекту, то можна констатувати: вже понад три мільйони людей отримали відшкодування на лікарські засоби для лікування артеріальної гіпертензії, темпи приросту споживання таких препаратів сягнули 43%. Ціни на ліки від гіпертонії знизилися на 16%. І найголовнішим є те, що завдяки пілотному проекту 22,5% громадян України почали системно лікуватися від гіпертонії та вимірювати свій тиск. Нагадуємо: нормальним є тиск 120/70.
Певним недоліком процесу залишається недостатня поінформованість населення про деталі державної політики в сфері охорони здоров’я й можливості придбати певний набір медикаментів з великою знижкою. Хоча достатньо лише звернутися за роз’ясненням до свого дільничного лікаря.
Комментариев нет:
Отправить комментарий