Розмова двох жінок напередодні виборів:
- Ти підеш голосувати?
- Зайвий клопіт, не іду, розчарувалась. Що від нас залежить?
Втручається третя співрозмовниця:
- Треба йти, інакше бюлетень можуть використати.
У відповідь – сміх: „Яка наївність! Там все вже давно визначено, кому де бути”.
Ця розмова мимоволі пригадалася з приводу того, що після виборів минув тривалий час, а склад міської ради довго визначався. І це мимоволі призводить до висновку, що відбувались певні маніпуляції із підрахунками голосування. Комусь важливо, аби до складу цих виборних органів увійшли „потрібні” люди, з якими можна було б надалі „домовлятися”. Позбутися нарешті борців за справедливість.
А яке безладдя мало місце із округами по місту! Приміром, такі кандидати в депутати як Л.В.Левченко, Н.Є.Перегуда, В.М. Савоста вели агітаційну роботу на своїх округах, а потім виявили свої прізвища в бюлетенях по інших.
А екс-мера Р.Зуба, який перебуває під слідством, було допущено до боротьби за посаду мера.
Дехто запозичив досвід горезвісного В.Януковича і вніс у списки кандидатів, окрім себе, ще й дружину, сина чи доньку, інших родичів. От така жадоба хоч невеличкої влади!
Подейкують, що під час передвиборної боротьби відповідно законам „стратегії” мали місце шантаж і залякування.
На жаль, якщо говорити про агітацію, то в нинішні „демократичні” часи кандидати опиняються в нерівних умовах. Править бал „золотий телець”. Якщо, приміром, підприємець Г.Н. Божок має можливість закуповувати за карколомними цінами значну газетну площу, то пересічний кандидат хоч і хотів би послужити людям як депутат, таких статків не має, аби донести людям свою програму.
І вже коли мова зайшла за наших обраних депутатів обласної ради, то хотілося б нагади, що вони перш за все політичні діячі, а не постачальники високого рангу. Так, для окремого виборця важливо одержати безкоштовно шпалери чи пиломатеріал, але ж поле діяльності депутатів як обласної, так і Верховної Ради набагато ширше і не обмежується благодійністю.
На жаль, програми наших обранців грішать загальними запевняннями і такими ж обіцянками. Пошлюся на приклад з минулого. Скільки списів було зламано в Щорсі з приводу непосильних тарифів на комунальні послуги! Але чомусь так не вдалося вийти на обласний рівень, аби навести із цим порядок.
А проблема з інвестиціями для пожвавлення економічного розвитку району! Перші спроби із залученням італійців врешті-решт потерпіли з невідомих причин фіаско. Між тим наше місто доведено до розряду селища, із назвою хутір Коржівка, в якому залишилися лише купецькі лавки та чиновницькі прикази. Бажано, щоб наші обранці будь-якого рівня не потурали казнокрадам та хабарникам, а допомагали їх вивести на чисту воду. Ось тоді і не залишиться місце розчаруванням і, можливо, зажевріє надія на зміни.
Марія ЛУКАШОВА
- Ти підеш голосувати?
- Зайвий клопіт, не іду, розчарувалась. Що від нас залежить?
Втручається третя співрозмовниця:
- Треба йти, інакше бюлетень можуть використати.
У відповідь – сміх: „Яка наївність! Там все вже давно визначено, кому де бути”.
Ця розмова мимоволі пригадалася з приводу того, що після виборів минув тривалий час, а склад міської ради довго визначався. І це мимоволі призводить до висновку, що відбувались певні маніпуляції із підрахунками голосування. Комусь важливо, аби до складу цих виборних органів увійшли „потрібні” люди, з якими можна було б надалі „домовлятися”. Позбутися нарешті борців за справедливість.
А яке безладдя мало місце із округами по місту! Приміром, такі кандидати в депутати як Л.В.Левченко, Н.Є.Перегуда, В.М. Савоста вели агітаційну роботу на своїх округах, а потім виявили свої прізвища в бюлетенях по інших.
А екс-мера Р.Зуба, який перебуває під слідством, було допущено до боротьби за посаду мера.
Дехто запозичив досвід горезвісного В.Януковича і вніс у списки кандидатів, окрім себе, ще й дружину, сина чи доньку, інших родичів. От така жадоба хоч невеличкої влади!
Подейкують, що під час передвиборної боротьби відповідно законам „стратегії” мали місце шантаж і залякування.
На жаль, якщо говорити про агітацію, то в нинішні „демократичні” часи кандидати опиняються в нерівних умовах. Править бал „золотий телець”. Якщо, приміром, підприємець Г.Н. Божок має можливість закуповувати за карколомними цінами значну газетну площу, то пересічний кандидат хоч і хотів би послужити людям як депутат, таких статків не має, аби донести людям свою програму.
І вже коли мова зайшла за наших обраних депутатів обласної ради, то хотілося б нагади, що вони перш за все політичні діячі, а не постачальники високого рангу. Так, для окремого виборця важливо одержати безкоштовно шпалери чи пиломатеріал, але ж поле діяльності депутатів як обласної, так і Верховної Ради набагато ширше і не обмежується благодійністю.
На жаль, програми наших обранців грішать загальними запевняннями і такими ж обіцянками. Пошлюся на приклад з минулого. Скільки списів було зламано в Щорсі з приводу непосильних тарифів на комунальні послуги! Але чомусь так не вдалося вийти на обласний рівень, аби навести із цим порядок.
А проблема з інвестиціями для пожвавлення економічного розвитку району! Перші спроби із залученням італійців врешті-решт потерпіли з невідомих причин фіаско. Між тим наше місто доведено до розряду селища, із назвою хутір Коржівка, в якому залишилися лише купецькі лавки та чиновницькі прикази. Бажано, щоб наші обранці будь-якого рівня не потурали казнокрадам та хабарникам, а допомагали їх вивести на чисту воду. Ось тоді і не залишиться місце розчаруванням і, можливо, зажевріє надія на зміни.
Марія ЛУКАШОВА
Комментариев нет:
Отправить комментарий